56. Формальні ознаки іконопису.
Іконописання
характерне
і розвинене у православній традиції,
як і загалом у
східному християнстві (православній, греко-католицькій,коптській,
маронітській церквах і т. д.).
Ікона, перш за все,
віронавчальний текст, який покликаний
допомогти пізнанню істини.
вікно у духовний
світ, має особливу мову, де кожен знак —
символ
засновником
іконопису Київської Русі вважають
митрополита
Іларіона
Чіткі правила іконопису;
Умовність
письма мала чітко розмежовувати
божественний («горній») світ
від
земного («дольного») і підкреслювати в
лиці Христа, Богоматері та
святих
їх неземну сутність. Для цього фігури
зображались пласкими й
нерухомими,
застосовувалась оборотна перспектива,
виключалися будь-які
часові
прояви (пора року чи доби). Умовний
золотий фон ікон символізував
божественне
світло, фігури не мали тіней, адже «в
Царстві Божому» їх
немає.
