- •1.1. Предмет і завдання курсу «Методика організації художньо-мовленнєвої діяльності в дошкільному навчальному закладі»
- •1.2. Становлення і розвиток методики організації художньо-мовленнєвої діяльності дошкільників
- •1.2.1. Костянтин Дмитрович Ушинський
- •1 Ушинський кд. Рідне слово.—м.: Лествица, 2003. - с.58-61.
- •2 Ушинський кд. Твори в 6-ти томах - т.2. - к .:Радянська школа, 1955.-с.270.
- •1.2.2. Софія Федорівна Русова
- •1 Русова с. Вибрані твори. - с. 114.
- •1 Там само, с. 112.
- •2 Там само, с. 91.
- •3 Русова с. Вибрані твори. - с. 111.
- •1.2.3. Євгенія Олександрівна Фльорина
- •1 Русова с.Ф. Теорія і практика дошкільного виховання. - с. 87,
- •1 Флерина ел. Зстетическое воспитание дошкольников./Под ред. В.Н. Шац-кой. — м., апнрсфср, 1961. -с.12.
- •1 Там само, с. 306. 30
- •1.2.4. Розвиток методики організації художньо-мовленнєвої діяльності у другій половині XX століття
- •1 Сакулина нл., Ветлугина на., Езикеева в а., Карпинская н.С. Художествен-ное воспитание в детском саду. — м. : Учпедгиз, 1954.
- •2 ТаллерЛа. Здравствуй, книга. — Минск: Народная асвета, 1987.
- •1.3. Художня діяльність і художня творчість у дошкільному віці
- •1.4. Сутність і характеристика художньо-мовленнєвої діяльності
- •1 Теплов бм. Психологические вопросм художественного воспитания/Известия апнрсфср. - м. -1947.- №11.
- •1 Професійна освіта. Словник / За ред. Н.Г. Ничкало. - к.: Вища школа, 2000. -с. 83.
- •1 Філософський словник / За ред. В.І.Шинкарука. - к.: уреан України, 1973. - с.358.
- •2 Флерина еа. Зстетическое воспитание дошкольника. - м.: апн рсфср, 1961. - с.43.
- •1.5. Жанри літературного мистецтва
- •1.5.1. Взаємозв'язок різних видів мистецтв
- •1.5.2. Функції художньої літератури
- •1 Витоки мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку. Укл. А.М.Богуш - Одеса: Маяк, 1999.- с. 58-69.
- •1.5.3. Усна народна творчість
- •1.5.4. Прояви мовленнєвої творчості дітей
- •1.6. Змістова характеристика художньо-мовленнєвої діяльності
- •1.7. Особливості художньо-естетичного сприймання дітей дошкільного віку
- •1.8. Оцінно-етичні судження у структурі художньо-мовленнєвої діяльності дітей дошкільного віку
- •Практичні завдання
- •Розділ 2
- •2.1. Форми організації художньо-мовленнєвої діяльності
- •2.3. Методика роботи з казкою
- •2.4. Методика читання дітям художніх творів
- •2.5. Методика проведення бесід на морально-етичні теми
- •2.6. Методика роботи з художніми ілюстраціями
- •2.7. Робота в куточку книги
- •2.8. Методика роботи з поетичними творами у дошкільному закладі
- •2.9. Розвиток словесної творчості на літературних заняттях
- •2.10. Формування почуття гумору в дошкільнят
- •Розділ 3 організація театрально-ігрової та театрально-мовленнєвої діяльності
- •3.1. Види театралізованої діяльності дошкільнят
- •Види театралізованої діяльності дошкільників
- •3.2. Організація і проведення театральних вистав у дошкільному закладі
- •3.3. Драматизація та інсценування художніх творів
- •Розділ 5 Методика організації й керівництва музично-мовленнєвою діяльністю дітей
- •6.1. Форми роботи з сім'єю
1.2. Становлення і розвиток методики організації художньо-мовленнєвої діяльності дошкільників
1.2.1. Костянтин Дмитрович Ушинський
Витоки методики художнього читання і розповідання дітям дошкільного віку сягають XIX століття, зокрема педагогічної спадщини К.Д.Ушинського.
К.Д.Ушинський заклав фундамент сучасної методики організації художньо-мовленнєвої діяльності дітей. Вчений приділяв значну увагу читанню, розповіді, вивченню з дітьми поетичних творів.
К.Д.Ушинський розглядав художній твір як вікно, крізь яке дитина може побачити життя народу в різних його проявах. Водночас учений застерігав педагогів, що в дітей недостатній ще життєвий досвід, і тому в них специфічне сприймання змісту художніх оповідань. Відтак, дитину-дошкільника потрібно вчити сприймати художній твір в єдності форми і змісту. Методичні нотатки, як працювати з художніми текстами, ми знаходимо в низці статей ученого.
К.Д.Ушинським у 1864 році була написана й опублікована книга для дітей «Рідне слово», яка надалі перевидавалася, не дивлячись на заборону, більше 150 разів.
У першій частині «Рідного слова» вміщено: 1) назву багатьох предметів за родами і видами; 2) незакінчені фрази і запитання для дітей; 3) прислів'я, приказки, скоромовки, загадки; 4) народні казки і казки, що написав сам педагог; 5) вірші і пісні; 6) картинки.
Наприклад, тема «Дерева плодові, прості й кущі».
Дерева плодові: яблуня, груша, слива, вишні.
Дерева прості: сосна, ялина, дуб, клен, липа, береза, осика, вільха, верба.
Кущі: бузина, малина, смородина, аґрус, горішник, тальник.
Словник.
Прислів'я.
Вірш.
Загадка.
Казка «Колобок.»1
У 1861 році вперше було опубліковано його навчальну книгу «Дитячий світ і Хрестоматія» для учнів початкових класів, в якій зібрано художні твори для читання.
У методичних коментарях К.Д.Ушинський радив педагогам ретельно готуватися до читання художніх творів, добирати їх відповідно віку, з доступним змістом; наперед продумати, як пояснити незрозумілі слова в тексті. Він застерігав від пояснень у процесі читання, радив провести попередню бесіду, підготувати дитину до сприймання твору. Так, педагог зазначає, що перед тим, як читати байку, вихователь може нагадати дітям будь-який випадок з їхнього життя, в якому яскраво виявилися ті недоліки поведінки, про які йдеться в байці, тоді зміст байки діти добре зрозуміють.
Не радив учений супроводжувати процес читання численними запитаннями, оскільки вони стомлюють дітей. Він звертав увагу на те, що при читанні творів морального змісту, не слід настирливо підкреслювати моральний висновок, уникати прямого моралізування.
Значну увагу приділяв К.Д.Ушинський і роботі з поетичними творами. У передмові до першого видання «Дитячого світу» він радить засобами поетичних творів розвивати в дітей образне мовлення й логічне мислення. Він пише: «У душі дитини з логічною думкою зростатиметься прекрасний поетичний образ; розвиток розуму йтиме дружно з розвитком фантазії та почуття; логічна думка відшукає собі поетичний вираз, і навпаки, поезія виразу закріпить саму думку».2
К.Д.Ушинський багато уваги приділяв «поетичному елементу» в художньому вихованні дітей, в розвитку художнього образного мислення і мовлення. У цьому зв'язку він радив використовувати поетичні образи пейзажної лірики, які викликають у дітей яскраві асоціації. Він зазначає: «коли поет помічає в шумі моря схожість із стогоном людини, у блиску очей