Тема 3. Визначення вартості грошей у часі та її використання у фінансових розрахунках План

1. Вартість грошей і час. Чинники, що впливають на зміну вартості грошей.

2. Майбутня і приведена вартість грошей: порядок розрахунку.

3. Поняття ануїтету (ренти). Звичайна та вексельна рента, їх майбутня та приведена вартість.

4. Довічна рента, її приведена вартість.

5. Поняття грошового потоку. Значення грошового потоку у діяльності корпорації.

6. Класифікація грошових потоків корпорації, їх склад та особливості формування.

1. Вартість грошей і час. Чинники, що впливають на зміну вартості грошей.

Одна і та ж сума грошей в різні періоди часу має різну вартість: ця вартість в теперішньому часі завжди вища, ніж в будь-якому майбутньому періоді. Іншими словами, чим раніше отримані гроші, тим вища їх ціна, оскільки вже сьогодні вони можуть задовольнити потреби і принести дохід.

Отож, гроші мають здатність змінювати свою вартість у часі під дією таких факторів:

• інфляція;

• ризик;

• схильність до ліквідності.

Зовні інфляція проявляється у зростанні загального рівня цін і зниженні купівельної спроможності грошей. З іншого боку, інфляція в деякій мірі стимулює інвестиційний процес.

Ризик як непевність в одержанні очікуваної суми коштів, зменшує ціну грошей. Чим на довший термін інвестуються кошти, тим вищий рівень ризику, а це гарантує отримання більших доходів.

Схильність до ліквідності як чинник зміни вартості грошей проявляється у наступному:

• інвестори надають перевагу ліквідним активам, які можна в будь-який момент реалізувати, щоб отримати гроші;

• інвестори, вкладаючи гроші в проекти, очікують на винагороду, тобто на отримання більших доходів як компенсацію за втрату ліквідності.

Оцінка вартості грошей з врахуванням фактору часу потребує попереднього розгляду пов’язаних з нею базових понять.

Процентні гроші – це величина доходу від надання капіталу в борг чи плата за користування позиковим капіталом.

Приклад. Який процент слід виплатити за кредит в 4000 грн., наданий банком на 2 роки за щорічною ставкою 13%, і яка за два роки загальна сума виплат?

Простий процент – це сума доходу, що нараховується до основної суми капіталу в кожному інтервалі, по якій подальші розрахунки платежів не здійснюються.

Нарахування простих відсотків застосовується в короткострокових фінансових операціях, коли інтервал нарахування співпадає з періодом нарахування.

Наприклад, на початку року інвестор розміщує на рахунку в банку суму Р під відсоток R. Через рік він одержить суму Р1:

Р1=Р+Р* R=Р*(1+ R).

А через два роки сума на рахунку складатиме:

Р2=Р+Р* R+Р* R =Р*(1+ 2R).

Складний процент – це сума доходу, що нараховується не тільки на основну суму, а й на суму, що включає як основну суму, так і нараховані раніше відсотки.

Нарахування складних відсотків використовують у довгострокових фінансово-кредитних угодах.

Наприклад, на початку року інвестор розміщує на рахунку в банку суму Р під відсоток R. Через рік він одержить суму Р1:

Р1=Р+Р* R=Р*(1+ R).

А через два роки сума на рахунку складатиме:

Р2=Р*(1+R)+ Р*(1+R)*R=Р*(1+R)*(1+R)=Р*(1+R)^2.

Процентна ставка – це показник, у відповідності з яким в установлені терміни виплачується сума проценту в розрахунку на одиницю капіталу.

Період нарахування – це загальний період часу, протягом якого здійснюється процес нарощення чи дисконтування вартості грошових засобів.

Інтервал нарахування – це часовий термін (в межах періоду нарахування), в межах якого розраховується сума проценту по визначеній ставці.