4. Вартість капіталу, методи її оцінки за джерелами його формування.

а) вартість боргу;

б) вартість капіталу від випуску акцій;

в) вартість капіталу, що формується за рахунок нерозподіленого прибутку.

Вартість капіталу – це рівень доходу, який корпорація повинна сплатити інвесторам, щоб спонукати їх ризикувати своїми грошима і купувати облігації, привілейовані і звичайні акції. Завдання фінансиста – підтримувати на найнижчому рівні вартість капіталу, який корпорація залучає з різних джерел.

Корпорація купує необхідний їй капітал на фінансовому ринку. Кожне залучене джерело фінансування має ціну: акціонерам необхідно виплачувати дивіденди, кредиторам – проценти, власникам облігацій – річний купон. Для корпорації плата за користування залученим капіталом є витратами: чим вища ціна капіталу, тим більші витрати. З іншої сторони, вартість капіталу – це необхідна ставка доходу, яку повинна отримати корпорація для покриття витрат по залученню капіталу. Від ціни капіталу залежить чистий прибуток корпорації, який залишається після сплати процентів і податків. Він визначає подальші можливості нарощування власного капіталу і добробут акціонерів.

Вартість капіталу – це ціна, яку корпорація платить за його залучення з різних джерел.

Вартість власного капіталу від емісії привілейованих акцій розраховується за формулою:

ВВКпа=(Дпа/РЦпа)*100%, де

ВВКпа – вартість капіталу від привілейованих акцій;

Дпа – привілейований дивіденд;

РЦпа – ринкова ціна привілейованої акції.

Вартість власного капіталу від нової емісії привілейованих акцій розраховується за формулою:

ВВКпа=(Дпа/(РЦпа*(1–ВВ)))*100%, де

ВВКпа – вартість капіталу від нових привілейованих акцій;

Дпа – привілейований дивіденд;

РЦпа – ринкова ціна привілейованої акції;

ВВ – витрати на випуск.

Вартість власного капіталу від емісії звичайних акцій розраховується за формулою:

ВВКза=(Дза*Дпр/РЦза)*100%, де

ВВКза – вартість капіталу від звичайних акцій;

Дза – дивіденди за звичайними акціями;

Дпр – темп приросту дивідендів;

РЦза – ринкова ціна звичайної акції.

Вартість власного капіталу від нової емісії звичайних акцій розраховується за формулою:

ВВКза=(Дза*Дпр/РЦза*(1–ВВ))*100%, де

ВВКза – вартість капіталу від нових звичайних акцій;

Дза – дивіденди за звичайними акціями;

Дпр – темп приросту дивідендів;

РЦза – ринкова ціна звичайної акції;

ВВ – витрати на випуск.

Вартість позикового капіталу у формі банківського кредиту розраховується за формулою:

ВПКбк=%БК/(1–Рвз), де

ВПКбк – вартість позикового капіталу у формі банківського кредиту;

%БК – ставка банківського кредиту;

Рвз – рівень витрат на залучення кредиту.

Вартість позикового капіталу від емісії облігацій розраховується за формулою:

ВПКо=(Ко/РЦо)*100%, де

ВПКо – вартість позикового капіталу від емісії облігацій;

Ко – купон облігації;

РЦо – ринкова ціна облігації.

Вартість позикового капіталу від нової емісії облігацій розраховується за формулою:

ВПКо=(Ко/РЦо*(1–ВВ))*100%, де

ВПКо – вартість позикового капіталу від емісії облігацій;

Ко – купон облігації;

РЦо – ринкова ціна облігації;

ВВ – витрати на випуск.

Вартість кожного елементу позичкового капіталу необхідно коригувати на податковий коректор (1–Спнп).

Нерозподілені прибутки мають ту ж саму вартість, що й звичайні акції старої емісії.

Середньозважена вартість капіталу розраховується за формулою:

СЗВК= Сума(і=1 до n)Ві*Чі, де

СЗВК – середньозважена вартість капіталу;

Ві – вартість кожного елемента капіталу;

Чі – частка кожного елемента капіталу.