2. Рух капіталу корпорації. Вартісний цикл обороту капіталу.

У процесі фінансово-господарської діяльності капітал здійснює рух – кругообіг, тобто послідовно змінює форми прояву:

1) свій рух капітал розпочинає в грошовій формі;

2) формується виробничий капітал шляхом придбання засобів виробництва і робочої сили з метою забезпечення процесу виробництва;

3) капітал переходить у товарну форму по закінченні процесу виробництва продукції;

4) після реалізації продукції капітал знову отримує грошову форму.

Керівництво корпорації переконане, що більша частина капіталу повинна знаходитись у грошовій формі. Хоча для здійснення нормального відтворювального процесу кожна стадія кругообігу капіталу має рівноцінне значення.

Разом із зміною форми прояву капіталу змінюється і його вартість, що має назву „вартісного циклу”. Вартість капіталу корпорації в процесі його руху повинна зростати.

Розвиток вартісного циклу здійснюється по спіралі. Якщо корпорація функціонує на ринку успішно, то вартісний цикл розвивається по висхідній лінії, а у випадку невдач, втрат, збитків – по спадній лінії. Тому, щоб забезпечити перший варіант розвитку подій, необхідно розширювати ринки збуту, знизити рівень витрат виробництва тощо. Це призведе до зростання рентабельності, збільшення обсягу внутрішніх грошових потоків і ринкової вартості цінних паперів, а, відповідно, і до досягнення максимального достатку власників капіталу.

3. Принципи формування капіталу корпорації. Визначення загальної потреби в капіталі.

Основна мета формування капіталу корпорації – задовольнити потреби корпорації у придбанні необхідних активів і оптимізувати його структуру.

Формування капіталу корпорації базується на певних принципах:

• врахування перспектив розвитку корпорації;

Необхідно включати всі розрахунки, які пов’язані з формуванням капіталу, в бізнес-план корпорації.

• забезпечення відповідності між обсягом залученого капіталу і обсягом активів, які формуються;

Загальна потреба в капіталі співпадає з потребою корпорації у формуванні оборотних і необоротних активів.

Для створення корпорації необхідно провести такі витрати:

1) передстартові витрати – це обсяг фінансових ресурсів, необхідних для розробки бізнес-плану і фінансування пов’язаних з цим досліджень;

2) стартовий капітал – за рахунок нього формуються активи корпорації.

При визначенні загальної потреби в капіталі використовують два методи:

1. прямий метод – базується на визначенні обсягу активів, необхідних для початку господарської діяльності корпорації, тобто загальний обсяг активів повинен дорівнювати загальному обсягу капіталу, що інвестується;

2. непрямий метод – базується на використанні показника капіталомісткості продукції. Цей показник показує, який обсяг капіталу використовується в розрахунку на одиницю виробленої (або реалізованої) продукції.

Він розраховується таким чином:

КМп=Кз/Пз, де

КМп – капіталомісткість продукції;

Кз – загальна обсяг капіталу (власного і позичкового);

Пз – загальний обсяг виробленої (реалізованої) продукції.

Розрахунок загальної потреби в капіталі корпорації на основі показника капіталомісткості продукції здійснюється за формулою:

ЗПк=КМп*Овп+Вп, де

ЗПк – загальна потреба в капіталі корпорації;

КМп – капіталомісткість продукції;

Овп – річний обсяг виробництва продукції, що планується;

Вп – передстартові витрати та інші одноразові витрати.

• забезпечення оптимальної структури капіталу;

Високі кінцеві результати діяльності корпорації в значній мірі залежать від структури капіталу. Структура капіталу – це співвідношення власних і залучених коштів, які використовуються в процесі господарської діяльності корпорації.

Формування структури капіталу пов’язане з особливостями її складових. До переваг власного капіталу належать такі:

• простота залучення;

• висока здатність генерувати прибуток;

• забезпечення фінансової стійкості корпорації, її платоспроможності.

До недоліків власного капіталу належать такі:

• висока вартість;

• обмеженість обсягу залучення ресурсів для розширення діяльності;

• неможливість приросту коефіцієнта рентабельності власного капіталу за рахунок залучення позичкових коштів.

До переваг позичкового капіталу належать такі:

• широкі можливості залучення;

• забезпечує ріст фінансового потенціалу і обсягу діяльності;

• низька вартість;

• генерує приріст коефіцієнта рентабельності власного капіталу.

До недоліків позичкового капіталу належать такі:

• активи, які сформовані за рахунок позичкового капіталу, генерують меншу норму прибутку;

• залежність вартості позичкового капіталу від коливань кон’юнктури фінансового ринку;

• складність процедури залучення;

• генерує фінансові ризики.

• забезпечення мінімізації затрат, спрямованих на формування капіталу корпорації з різних джерел;

Виконання цього принципу досягається в процесі управління вартістю і структурою капіталу корпорації.

• забезпечення ефективного використання капіталу корпорації;

Цей принцип реалізується через досягнення максимальної доходності власного капіталу за умови мінімізації фінансових ризиків.