Список використаних джерел

1. Мещерякова Н. Чи завжди правий клієнт? // Юридичний вісник України. – 2004. – № 48.

2. Майданик Р.А. Договір про надання медичних послуг. // Медичне право. – № 5(1). – 2010. – С. 52-66.

3. Кізлова О. С. Договір про надання медичних послуг як цивільно-правовий договір / О. С. Кізлова // Право і суспільство . - 2014. - № 2. - С. 39-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Pis_2014_2_9.pdf.

Класифікація медичних помилок

Єдиної класифікації медичних помилок не існує. Саме тому тут буде наведено декілька класифікацій в залежності від різних підстав.

Оскільки більшість вчених вважає, що під медичною помилкою слід розуміти дії або бездіяльність медичного працівника, які призвели до негативних для здоров’я чи життя пацієнта наслідків та які викликані об’єктивними чи суб’єктивними факторами, дані групи факторів можуть бути покладені в основу класифікації медичних помилок.

Зокрема, С.В. Антонов зазначає, що до помилок, викликаних суб’єктивними факторами, належать помилки, яких припускаються медичні

працівники, котрі необґрунтовано відступають від встановлених медичних

стандартів, діють необережно, самовпевнено чи припускаються необґрунтованого ризику за браком досвіду чи знань. Науковець зазначає, що такі помилки можливі, наприклад, при неуважному обстеженні, неадекватній оцінці клінічних та лабораторних даних, неврахуванні чи переоцінці результатів консультацій інших спеціалістів, а також при недбалому виконанні операцій та інших лікувально-профілактичних заходів, догляді та

спостереженні за пацієнтом, загальній незадовільній організації різних етапів

медичної допомоги в медичному закладі, зокрема, при веденні документації,

при порушенні деонтологічних та інших вимог щодо інформування пацієнта про стан його здоров’я. До помилок, викликаних об’єктивними факторами, належать дії (бездіяльність) медичних працівників, що не порушують встановлені законом та підзаконними актами правила, проте заподіяли шкоду здоров’ю пацієнта чи його смерть внаслідок недосконалості медичної науки на даному етапі її розвитку, несприятливих умов або обставин здійснення медичного втручання, об’єктивних труднощів діагностики деяких захворювань, атипового розвитку захворювання, індивідуальних аномалій анатомічної будови тіла чи функціонування організму пацієнта, алергічних

реакцій, що їх неможливо було передбачити при стандартному медичному

втручанні (діагностуванні чи лікуванні). Із вищенаведеного витікає, що суб’єктивними будуть фактори, пов’язані з особою та діями (бездіяльністю) медичного працівника, а об’єктивними – всі інші, що заважали йому надати належну медичну допомогу. Тобто другий тип медичних помилок не залежить від особи медичного працівника¹⁰.

У літературі також можна знайти таку схожу класифікацію:

1. релевантна лікарська помилка – хибне переконання медичного працівника відповідної кваліфікації і професійного профілю відносно характеру, виду і обсягу медичної допомоги, які призвели по необережності до нанесення шкоди життю або здоров'ю пацієнта, якщо надання такої допомоги входило до кола професійних обов'язків медичного працівника;

2. не релевантна помилка – це помилка яка виключає провину діяння, може мати місце лише коли вона є «істотною» і має «пробачливий» характер. Пробачлива або сумлінна помилка означає, що особа при найуважнішому й сумлінному відношенні до справи не могла уникнути цієї помилки, а отже, ця помилка не може бути поставлена їй в провину¹¹.

Існує також така класифікація лікарських помилок, висвітлена у підручнику Я. Чумак:

1. діагностичні помилки – помилки в розпізнаванні захворювань і їх ускладнень (помилковий діагноз захворювання чи ускладнення). Це – найбільш численна група помилок;

2. лікувально-тактичні помилки, як правило, є наслідком діагностичних прорахунків. Але трапляються випадки, коли діагноз встановлено правильно, але лікувальну тактику вибрано неправильно;

3. технічні помилки – помилки у проведенні діагностичних і лікувальних процедур, маніпуляцій, методиках операцій;

4. організаційні помилки – помилки в організації надання тих чи інших видів медичної допомоги, створенні необхідних умов функціонування тієї чи іншої служби;

5. деонтологічні помилки – помилки в поведінці лікаря, його спілкуванні з хворими та їх родичами, колегами, медичними сестрами, санітарками;

6. помилки в заповненні медичної документації – трапляються досить часто, особливо серед хірургів. Незрозумілі записи операцій, післяопераційного періоду, виписки при направленні хворого в інший медичний заклад утруднюють розуміння того, що відбувалося з хворим¹².

Отже, серед науковців відсутня одностайність у поглядах на класифікацію медичних помилок. На нашу думку, кожна з наведених класифікацій заслуговує на схвалення.