Алгоритм Дуоденальне зондування (фракційний спосіб)

Етапи

Обґрунтування

Підготовка до процедури

1. Поясніть пацієнту порядок процедури та отримайте його згоду на процедуру.

Забезпечення права пацієнта на інформацію.

2. Виміряйте довжину зонду від мочки вуха до різців і далі до пупка, зробіть відмітку №1 (відстань до кардіального сфінктера), додайте довжину долоні пацієнта, зробіть відмітку №2.

Після попадання зонда в субкардіальний відділ шлунка пацієнт повинен буде змінити положення.

3. Запропонуйте пацієнту сісти на стілець або кушетку.

Положення необхідне для попадання зонда в шлунок.

4. Вимийте і висушіть руки. Одягніть рукавички, покладіть рушник на груди та шию пацієнта.

Забезпечення інфекційної безпеки.

5. Візьміть зонд на відстані 10-15 см від оливи а лівою рукою підтримуйте його вільний кінець (зонд повинен знаходитися в морозильнику протягом 1,5 год. до введення).

Зменшення блювотного рефлексу, полегшується можливість проведення процедури.

Виконання процедури

1. Запропонуйте пацієнту відкрити рот, покладіть на корінь язика зонд, попередньо змочений кип’яченою водою, а потім просуньте зонд глибше в глотку. Пацієнт повинен при цьому робити активні ковтальні рухи. При кожному ковтальному русі зонд буде проходити у шлунок до потрібної мітки.

Виключення скручування зонда. Забезпечення проходження зонда по стравоходу.

2. Перевірте місцезнаходження зонду: приєднайте шприц до зонда. Якщо при аспірації в шприц надходить каламутна світла, або каламутна рідина жовтого кольору (кислої реакції) – олива знаходиться в шлунку, якщо ні – підтягніть зонд до себе і запропонуйте заковтнути його ще раз.

Якщо рідина не надходить в шприц це означає, що зонд «скрутився» в стравоході. Попадання зонда в шлунок – необхідна умова продовження процедури.

Червоний колір лакмусового паперу свідчить про кислу реакцію вмісту шлунку.

3. Якщо зонд у шлунку – запропонуйте пацієнту походити по кімнаті і поступово заковтнути зонд до другої позначки, покласти пацієнта на спину і за допомогою шприца ввести 10 мл повітря. Якщо хворий відчуває поштовх в правому підребер’ї, значить олива знаходиться в 12-палій кишці. Відсмокчіть шприцом вміст і перевірте його реакцію на лакмусовому папірці. Покласти хворого на правий бік, підкласти під таз валик або згорнути ковдру а під праве підребер’я – теплу грілку.

В такому положенні полегшується просування зонда до воротаря. Спроба більш швидко ковтати призводить до того, що він часто скручується в шлунку, зрештою подовжує дослідження.

Синій колір лакмусового паперу свідчить про лужну реакцію 12-палої кишки.

4. Вільний кінець зонда опустіть в пробірку.

Примітка: штатив з пробірками встановлюються нижче кушетки.

5. При знаходженні оливи в 12-палій кишці в пробірку надходить золотисто-жовта рідина – дуоденальна порція – порція «А». За 20-30 хв. поступає 25-40 мл цієї порції (2-3 пробірки).

6. Після отримання порції «А» пацієнта вкладіть на спину, ввести за допомогою шприца Жане 50 мл 33% розчину сульфату магнію або 30-40 мл 10% спиртового розчину сорбіту, затиснути зонд на 10 хвилин.

Побічна дія магнію сульфату (в даному випадку) – послаблюючий ефект.

Забезпечується звільнення жовчного міхура і отримання порції «В».

7. Через 10 хв. після введення стимулятора, пацієнта вкладіть на правий бік. Зонд опустіть в пробірку – в пробірку надходить порція «В» - міхурові жовч. Тривалість отримання порції «В» за 20-30 хв. 30-60 мл жовчі (4-6 пробірок).

Колір міхурової жовчі коричневий або оливковий а при застої жовчі –темно-зелений.

При слабкій концентраційній функції жовчного міхура не завжди вдається відрізнити за кольором порції «А» і «В».

8. Перемістіть зонд в наступну пробірку для отримання порції «С»: за 20-30 хв. – 15-20 мл жовчі (1-2 пробірки).

Колір печінкової жовчі – більш світлий, золотисто-жовтий, або лимонно-жовтий.

Закінчення процедури

1. Вийміть зонд повільними поступовими рухами, протираючи його серветкою.

Забезпечення механічного очищення зонду.

2. Помістіть зонд в розчин дезінфектанту.

Забезпечення інфекційної безпеки.

3. Зніміть рукавички, вимийте і висушіть руки.

Забезпечення інфекційної безпеки.

4. Негайно доставте усі пробірки в лабораторію в спеціальному ящику – контейнері з направленням, вказавши відділення, П.І.Б. пацієнта.

Забезпечення достовірності отриманої інформації.