Сарненський педагогічний коледж

Рівненського державного гуманітарного університету

Циклова комісія викладачів психолого–педагогічних дисциплін,

фахових методик та предметів додаткової кваліфікації

«Вчитель англійської мови»

КУРСОВА РОБОТА

з педагогіки

на тему: Особливості застосування методу заохочення в роботі з учнями молодшого шкільного віку

Студентки ІV курсу А – 41 групи

напряму підготовки 0101 Педагогічна освіта

спеціальності 5.01020201 Початкова освіта

Новак Анастасії Василівни

Керівник: викладач педагогіки

Костюкевич Людмила Валентинівна

Члени комісії: Костюкевич Л.В.

П. П. Горкуненко

О. Д. Білецька

Н. В. Симончук

В. В. Тарасюк

І. А. Яремчук

М. Сарни – 2015 рік

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………3-6

РОЗДІЛ  І . Теоретичні основи заохочення як спсобу педагогічного впливу………………………………………………………………………7-23

1.1. Розвиток теорії заохочення як засобу педагогічного пливу в історії педагогіки…………………………………………………………...7

1.2.Поняття про заохочення та їх види…………………………11

1.3. Педагогічна оцінка як заохочення………………………….18

РОЗДІЛ ІІ. Використання методу заохочення в роботі з дітьми молодшого шкільного віку……………………………………………………………..24-33

2.1. Методика застосування методу заохочення………………24

2.2. Визначення умов ефективності застосування методу заохочення в роботі вчителів початкової школи………………………………………28

Висновки ……………………………………………………………………34-35

Список використаної літератури……………………………………………36-37

Додатки………………………………………………………………………38-41

ВСТУП

Сьогодні в Україні великої ваги набуло питання про вироблення нової освітньої політики, завдяки якій можна було б узгодити зміст освіти і виховання відповідно до сучасних потреб суспільства.

У змісті виховання особистості дитини пріоритетними в наш час визнаються ідеї свободи, рівності, національної та особистої гідності, шанування родинних зв’язків, формування працелюбності, взаємодопомоги і самодисципліни, заощадливості, потреби здобувати знання і вміння у всіх видах праці, ставлення до свого життя і життя інших людей як до вищої цінності.

Успішне виховання учня потребує глибокого розуміння законів розвитку особистості і тих умов, що сприяють вихованню загальнолюдських цінностей особистості (доброти, милосердя, толерантності тощо), стимулюванню її внутрішніх сил до саморозвитку і самовиховання. Оскільки правильна поведінка дітей закріплюється у формі позитивних рис характеру і звичок, а неправильна  в негативних, великого значення набуває організація гарних учинків, правильної поведінки вихованців. 

Способом організації певного педагогічного середовища, в якому на основі відповідних фізіологічних і психологічних закономірностей у школярів з’являються нові думки і почуття, що спонукають їх до гарних вчинків, подолання своїх вад, може стати  метод заохочення.

Поведінка людини формується під впливом суспільства, яке оцінює певні вчинки і форми поведінки як позитивні, як такі, що заслуговують на заохочення. Коли ж мова йде про дітей, учнів, роль заохочення особливо велика. Оскільки самосвідомість дітей тільки розвивається, для них особливо важливо осмислити, як треба поводитися, які вчинки суспільством заохочуються, які засуджуються.

Дослідження психолога О. Запорожця свідчать, що заохочення, похвала від вчителів, батьків позитивно впливає на діяльність дітей [1]. Наприклад, класний керівник з метою закріплення у вихованця позитивних дій, успіхів пише листа батькам, відзначаючи позитивні якості, які сформувалися в учня. При цьому, це не кращий учень у класі. Раніше він інколи порушував дисципліну на уроках, недбало виконував домашнє завдання, грубо спілкувався з товаришами. Але впродовж останнього місяця Дмитрик налагодив товариські стосунки з однокласниками, почав добре готуватися до уроків, допомагати класному керівникові підтримувати порядок у класній кімнаті. Вихователь у листі до батьків відзначає позитивні зміни в поведінці Дмитрика, дякує батькам за виховання сина. Після уроків класний керівник просить Дмитрика залишитися в класній кімнаті, знайомить зі змістом листа, вкладає його в конверт, не заклеюючи, і просить передати батькам. А на другий день Дмитрик якомога раніше приходить до школи і вже в коридорі зустрічає класного керівника. Настрій у хлопчика піднесений, він веселий, усміхнений, з вдячністю дивиться в очі й вигукує: «Віро Пилипівно, я передав листа татові й мамі. Вони дуже дякували». — «От і добре, Дмитрику. Я рада за тебе». І не треба більше ніяких розмов. Хлопчик намагатиметься виявляти старанність і відповідальність. А з часом про такий вчинок класного керівника довідались й інші діти. Через кілька днів до Віри Пилипівни звертається Руслан: «Віро Пилипівно, а моїм батькам напишете листа? Дмитриковим написали ж?» — «Думаю, що згодом напишу. Ти також, ніби, почав виявляти дисциплінованість. Якби ти ще не кривдив менших. Напишу, обов'язково напишу» [ 2].

Отож в даному випадку вдало застосоване заохочення стимулювало до позитивних дій не лише одну дитину, а весь дитячий колектив.

Заохочення має велике значення: по-перше, воно сприяє закріпленню позитивних форм поведінки у людини, яка зробила добрий вчинок; по-друге, заохочувані вчинки служать еталоном поведінки для інших. Розумне застосування заохочення сприяє розвитку свідомого ставлення до навчання і праці, налагодження правильних взаємин з іншими людьми. Заохочення викликає відчуття задоволення, радості, гордості, натхнення, бажання поводитися ще краще, сприяє розвитку власної гідності, підвищує авторитет в очах колективу, є моральною підтримкою, сприяє зміцненню волі.

Різні аспекти використання методу заохочення в організації навчально-виховного процесу знаходимо в працях Я.А.Коменського, Ж.-Ж.Руссо, Й.-Г. Песталоцці, А.Дістервега, Дж. Дьюї. Займалися ним і вітчизняні педагоги: К.Д.Ушинський, О.В.Духнович, А.С. Макаренко, В.О. Сухомлинський та інші [3]. Сьогодні ця проблема в полі зору Л.Ю. Гордіна, Н.Є. Щуркова, В.Ю. Питюкова. Але неважко помітити, що роботи цих та багатьох інших вчених повні самих суперечливих тверджень - від непомірно розширювального тлумачення заохочень, спроб подати їх за якісь «універсальні» виховні засоби до майже повного заперечення їх педагогічного значення.

Причина такого стану в тому, що в педагогічній теорії немає точного розуміння сутності заохочення як виховного способу. Так, одні до заохочень відносять - тільки нагороди, подарунки. Інші ж, навпаки, всяке схвалення вважають заохоченням.

Зважаючи на актуальність означеної проблеми ми обрали наступну тему курсової роботи: «Особливості застосування методу заохочення в роботі з учнями молодшого шкільного віку».

Об'єкт дослідження - навчально-виховний процес в початковій школі.

Предмет дослідження - метод заохочення, як спосіб педагогічного впливу.

 Мета дослідження: теоретичне обґрунтування виховного впливу за допомогою методу заохочення та визначення умов ефективності його застосування в умовах початкової школи.

Для реалізації поставленої мети і в дослідженні були визначені наступні завдання:

• Вивчити психолого-педагогічну літературу з проблеми дослідження.

• Визначити роль і місце заохочення в педагогічному процесі.

• Проаналізувати досвід використання методу заохочення в процесі взаємодії вчителя й учнів молодшого шкільного віку.

• Визначити умови впливу заохочення на дитину в початковій школі.

• Визначити шляхи ефективності застосування методу заохочення в практичній діяльності сучасного вчителя початкової школи.

Відповідно до мети і завдань були використані такі методи науково-педагогічного дослідження, як теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури, спостереження, тестування, математичні методи і аналіз результатів діяльності.

Структура курсової роботи. Курсова робота складається з вступу, 2 розділів, висновку, додатків і списку використаної літератури. Список використаної літератури включає 33 найменування. Додатки займають сторінок. Робота викладена на 38 сторінках друкованого тексту і носить дослідницький характер.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЗАОХОЧЕННЯ ЯК СПОСОБУ ПЕДАГОГІЧНОГО ВПЛИВУ