Техніка і технології

Рис. 6.2. Спіраль розвитку підприємства.

Ф – функціональні повноваження; ПВ – підвищена відповідаль-ність, гнучкі ролі; Л- лідерство, гнучкі ролі, передача повноважень; Г – гнучкий розподіл повноважень; А – адміністративна реакція; П – підприємницька реакція; І – інноваційна реакція; К – конкурентна реакція; В – виробнича реакція.

Формування місії є завершальним етапом визначення місії підприємства. При формуванні місії керівництво повинно уникати як надмірної конкретизації та і її надмірної розмитості. Місія повинна бути реалістичною, зрозумілою колективу і стимулювати його на її досягнення.

3. Стильові і робочі цілі та процес її формування

Після визначення місії підприємству необхідно сформувати «дерево» цілей. Стильові цілі формуються в результаті розбивки місії, а робочі цілі – в результаті розбивки стильових цілей, а потім – робочих цілей вищого рівня.

Місія

Ц1 Ц2 Ц3 Стильові цілі

Ц11 Ц12 Ц13 Ц14 Ц21 Ц22 Ц31 Ц32 Робочі цілі

Ц121 Ц122 Ц123 Ц221 Ц222 Ц223 Робочі цілі

Рис. 6.3. Модель «дерева» цілей підприємства.

Для визначення цілей підприємства використовують такі методи:

- метод декомпозиції – розукрупнення, тобто перехід від цілей вищого до цілей нижчого рівня. Цей метод використовується коли місію неможливо ув’язати з засобами її досягнення;

- метод забезпечуючих умов – базується на визначенні на кожному рівні «дерева» цілей засобів та способів, які в сукупності забезпечують досягнення визначеної цілі;

- метод об’єкт-ціль базується на визначенні складу об’єктів управління підприємства і визначення цілей функціонування для кожного з об’єкта.

Незалежно від методу процес визначення цілей включає такі етапи:

- 1-й - формулювання цілей;

- 2-й – визначення пріоритетів цілей;

- 3-й – перевірка цілей на позитивність (можливість отримати позитивний результат);

- 4-й – створення внутрішнього зворотного зв’язку (системи інформування про досягнення цілі).

Формулювання цілей. При визначенні цілей нижчих рівнів «дерева» цілей необхідно дотримуватися таких правил:

- формулювання цілей більш нижчого рівня за змістом повинно бути конкретніше формулювань цілей відповідно більш високого рівня, розкриваючи тим самим їх зміст;

- кожна ціль верхнього рівня розгалужується не менш ніж на дві цілі нижчого рівня;

- не рекомендується спускатися на наступний рівень, поки на рівні, що розглядається не виконані такі умови:

= зроблена не тільки словесна, але і кількісна характеристика кожної цілі;

= критерій цілі розгорнутий в часі (визначені строки реалізації цілі).

Пріоритети цілей. Пріоритет цілі – це відносна важливість кожної цілі в порівнянні з іншими. Пріоритети встановлюються на кожному рівні «дерева» цілей.

При цьому необхідно враховувати, що якщо стильова ціль Ц1 важливіша цілі Ц2, то робочі цілі, що забезпечують Ц1, не можуть бути пріоритетнішими, ніж цілі, що забезпечують Ц2.

Перевірка цілей на позитивність. Кожну ціль потрібно провірити чи має вона забезпечуючі умови для її досягнення та чи забезпечуючи умови різних цілей не протирічать між собою (наприклад, неможливо одночасно знизити витати та підвищити якість продукції).

Створення внутрішнього зворотного зв’язку. Зворотний зв'язок дозволяє в кожний конкретний період відповісти на питання: «Досягнута конкретна ціль чи не досягнута?». Ця інформація використовується для аналізу, планування, стимулювання та уточнення дерева цілей.