1.2. Значення координаційних здібностей для футболістів

Численні дослідження останніх десятиліть показали , що різні види координаційних проявів людини у фізичному вихованні , спорті , трудовій та воєнній діяльності , досить специфічні. Тому замість існуючого основного терміна « спритність » , який опинився дуже багатозначним , нечітким життєвим , ввели в теорію і практику термін «координаційні здібності»,стали говорити про систему таких здібностей і необхідності диференційованого підходу до їх розвитку . Коротко розглянемо поняття КЗ , основні критерії їх оцінки , види і показники цих здібностей. Правильно осмислити ці питання, можна з позиції системного підходу і багаторівневої теорії управління рухами, розробленої видатним радянським психофізіологом Н. А. Бернштейн ( 1896-1966 ) .[ Лях В.И. Координационные способности: диагностика и развитие]

У системі управління рухами, одним з основних понять , на основі якого будуються інші , є поняття « координація рухів » - « організація керованості рухового апарату » [ Н. А. Бернштейн , 1957]

Організація програмування і управління будь якою руховою дією виникають на різних поверхах ЦНС,за принципом динамічної субординації . Це означає , що вищі ( ведучі) рівні побудови рухів, завжди регулюють думкові та програмуючі сторони рухів , а нижчі ( « Фонові » ) рівні, що знаходяться під контролем вищих , обслуговують виконавські , або моторні , сторони рухів ( руховий склад ) . Сенсорні корекції як провідних , так і фонових рівнів (останні можуть виконуватись несвідомо ) забезпечують руховій дії стійкість опорних частин тіла , синергетичну плавність всіх ланок бере участь кінематичного ланцюга , економічність м'язових витрат , просторову точність , стабільність і т.п.[5]

Так розкриває поняття координаційні здібності В.І.Лях: безперечно що КЗ регулюються ЦНС,зазначені такі слова що деякі рухи людина виконує не свідомо,це на приклад взяти ходьбу, якщо іти швидко то ми і не задумуємося що ми робимо махи руками.

На думку інших багатьох вчених термін «координація » це – рухова якість за допомогою якої вирішується завдання високо – рухової складності та прийняття найбільш раціональної дії на вирішення тієї чи іншої рухової задачі .

І це твердження цілком підходить до поняття КЗ. Але не важаться вам що воно не дає відповідь на велику кількість запитань?І є поверховим та широким у своєму значенні? Знову хочеться вернутись до В.І Ляха а точніше до його робіт,який розкриває види координаційних здібностей на малюнку(3) [Лях В.И. Координационные способности: диагностика и развитие]

(Мал 3)

В ту чергу як вчені такі як Платонов, в своїй роботі( Общая теория и подготовка в спорте) відкрив теж загальні види та показники КЗ :

- оцінювати та регулювати динамічні і просторово-часові параметри рухів;

- зберігати стійку рівновагу (статичну та динамічну);

- відчувати та засвоювати ритм;

- довільно розслабляти м’язи;

- узгоджувати рухи в рухові дії.

Всі ці здібності проявляються у взаємодії. При цьому у певних ситуаціях окремі здібності відіграють провідну роль, інші – допоміжну.

Кожен вид рухової діяльності обумовлює провідну координаційну здібність. Наприклад, у веслуванні, плаванні провідне значення має здатність до оцінки регулювання просторово-часових і динамічних параметрів рухів та відчуття ритму, а в боротьбі – здатність зберігати рівновагу, перебудовувати рухи, орієнтуватись у просторі.

Але те чи інше твердження йде як загальні показники координаційних здібностей,в тей час як нам потрібні ці здібності в футболістів. Що ж таке КЗ футболістів?

Футбол - один з тих видів спорту, який вимагає координованого прояву всіх рухових здібностей в постійно змінних ситуаціях. Відомо, що число рухових локомоцій у футболістів велике. Йдеться про складні структури і їх творчі комбінації з виключно великою варіативністю. Цим пояснюється необхідність розвитку координаційних здібностей як одного з найважливіших аспектів фізичної підготовки.[1]

А саме визначення таке - Координація футболіста виявляється в здатності швидко і раціонально виконувати рухові дії які змінюються в ігрових умовах. По-справжньому координований гравець може виконувати цілий каскад фінтів або якийсь трюк, забити гол з важкої ситуації. Саме КЗ є відмінною рисою високої спортивної майстерності.

Це неповне визначення. Координація в футболі це навпряму тактико-технічні дії. Технічна підготовленість спортсмена, його вміння володіти різними прийомами в футболі визначається багато в чому його здібностями координувати свої рухи.

За характером ігрової діяльності в техніці виділяються два великих розділи: техніка польового гравця і техніка воротаря. Кожний з розділів складається з конкретних технічних прийомів, що виконуються різними способами. Ці способи мають загальну основу дій і відрізняються тільки деталями. Умови виконання надають техніці гри ще більшої різноманітності.

Техніка гри воротаря істотно відрізняється від техніки польового гравця. Це обумовлено тим, що воротареві дозволено грати руками в межах штрафного майданчика. У процесі гри воротар користується необхідним арсеналом техніки польового гравця.

До техніки польового гравця входить:

Техніка пересувань,удари по м’ячу (головою та ногами) ,робити довгі та короткі передачі,обробка та прийом м’яча ,фінти,відбирання м’яча і ведення м’яча .

До техніки гри воротаря входить вся техніка польового гравця і така як:

Ловля та відбивання м’яча , ловля та відбивання м’яча в стрибку і в падінні, вкидання м’яча рукою.

Основною задачею технічної підготовки футболіста є доведення його спеціальних рухових дій до вищого ступеня автоматизації (тому що увага під час гри повинна бути спрямована не на спосіб виконання, а на вирішення тактичних задач), а також адаптація до умов ігрової діяльності, формування навички застосування технічних прийомів у різних ігрових поєднаннях. Для вирішення цієї задачі використовується весь комплекс методів фізичного виховання.[14]

Ви чули вислів тактико-технічні дії з техніку ми розглянули який же ж вплив має координація на тактику?

Тактика гри у футбол реалізується в індивідуальних, групових і командних діях у нападі і захисті. Тактичні завдання, що стоять перед командою, вирішуються з урахуванням особливостей ведення гри суперником, стану поля, кліматичних умов.

Організованість у діях команди багато в чому залежить від чіткого розподілу функцій між футболістами.

Воротар повинен досконало володіти технікою гри, уміти правильно вибирати місце, швидко оцінювати обстановку, миттєво визначати напрямок, траєкторію і швидкість руху м'яча, рішуче і вміло керувати обороною. Йому треба поєднати гру "у воротах" з діями «на виходах». Воротар — перший організатор атак.

Захисники повинні вільно володіти всіма елементами техніки гри, уміло протидіяти супернику з м'ячем і без нього, своєчасно взаємодіяти при організації оборони й атаки.

Основні вимоги до граючого в захисті: колективно й індивідуально вміло діяти в зоні; своєчасно протидіяти передачам і ударам по воротах, успішно вести боротьбу за верховий м'яч;правильно здійснювати страховку партнерів і воротаря; чітко взаємодіяти, створюючи штучне положення "поза грою".

При організації нападу захисник» «повинні: відкриватися для одержання м'яча від воротаря; після оволодіння м'ячем своєчасно і точно виконувати передачі партнерам; несподівано відкриватися на фланзі чи підключатися в центрі; уміло виконувати подачу чи "простріл" із флангу; завершувати атаку ударом по воротах.

Гравці середньої лінії повинні вміти організовувати атаки, завершувати їх і переходити до оборонних дій на високому рівні виконавської майстерності.

Основні дії в нападі: організація переходу від захисту до нападу і подальший розвиток атаки; забезпечення раптовості в розвитку атаки за допомогою переведення м'яча на фланг і швидкісного маневру у відкриту зону; контроль середини поля й активна участь у завершенні атак.

Основні дії в захисті: протидії швидкому розвитку у відповідь атаки супротивника за допомогою контролю за ближнім у даній зоні чи персонально закріпленим суперником; протидія передачі й ударам по воротах; страховка партнерів і взаємодія з ними.

Нападаючі повинні вміти поєднувати індивідуальні і групові дії, правильно вибирати позиції, виконувати завершальні атаки в умовах постійного єдиноборства.

Основні дії в атаці: розташування на грані положення "поза грою" і своєчасний відхід назад для одержання м'яча; швидкісний маневр по флангу з подальшою передачею чи прострілом м'яча у штрафний майданчик; активна участь у завершенні атак. При переході в оборону нападаючі контролюють дії захисників чи вступають у єдиноборство з найближчим суперником,котрий володіє м'ячем. У захисті беруть участь залежно від ситуації.[19]

З першого погляду видно тактичні дії футболіста і технічні стоять разом. Просто технічні дії тре виконувати в потрібний час в потрібному місті і вони плавно переходять в тактичні.

На скільки ви бачите координаційні здібності футболіста напряму зв’язані з технікою і тактикою футболіста яке значення КЗ для футболіста аналізуйте самі . Без високого рівня КЗ футболіст буде робити помилки в техніці та тактиці тому значення цієї можливості колосальне.

Але не не дивлячись на технічні дії футболіста які ще є види координаційних здібностей футболіста або її розподілу? Які саме види КЗ допомагають робити ті чи інші технічні дії?Йдемо далі.

Усі, свої технічній дії, гравець робить за допомогою вмінню координувати свої рухи. Але це один з різновиду КЗ які ж іще є різновиди цих здібностей в футболістів? Маючи сміливість я спробував розробити сітку з спеціальними і специфічними видами КЗ які власні для футболіста. Вони знаходяться на малюнку 4.

Мої пояснення лежать на такій основі:

Най головнішим критерієм є вміння координувати свої рухи, бо без них футболіст не зможе робити елементарних технічних та рухових дій.

Координативне мислення чому воно є специфічне для футболіста, пояснюю так:

Було б незрозуміло колиб з відстані 5-7 м гравець давав би замість короткої передачі в ноги давав би довгу на груди .

Тут же ш вміння розраховувати дальність польоту м’яча та його траєкторію з таким завданням футболіст зустрічається в кожній грі і це є не від’ємною складовою футболу.

Орієнтування в часі та просторі при цьому розраховувати функціональні можливості і рухові показники (Силу, швидкість, витривалість). Це пояснюється тим яким чином гравець розраховує сили в продовж матчу. Так звана «локомоційна функція» відтворювання просторово часових одиниць і допомагає орієнтуватись в самому просторових параметрах.

Та збереження рівноваги з таким зустрічається не тільки футболіст але і всі ми в побуті. В футболі дещо складніше рівновагу треба мати добру тому що потрібно боротися в верховій боротьбі на носити удари з лету,саме тому такий вид КЗ вважаю специфічним в футболі

Зробивши такий аналіз координації футболіста неозброєним оком можна помітити яке значення КЗ для гравців, вона є просто не від’ємною для футболу.