Сутність адміністративного менеджменту

1.Зміст адміністративного управління

2.Історичні етапи розвитку теорії адміністративного управління

3.Об’єкти та суб’єкти адміністративного управління

1. Зміст адміністративного управління

Адміністративний менеджмент на підприємстві це – організація, планування, мотивація, контроль, технічне забезпечення, роботи адміністративного персоналу підприємства для ефективного досягнення основних цілей організації.

Адміністративний сектор включає:

• Дирекцію

• Фінанси

• Маркетингові служби, бухгалтерію

У державному секторі адміністративне управління - це організація, планування, регулювання та контролювання діяльності державної установи та тих суспільних процесів, які є підконтрольними конкретній державній установі

АМ у державному секторі охоплює такі рівні:

1. Національний

• побудова системи органів державного управління

• координація діяльності державних установ і організацій

2. Місцевий

• Управління державними організаціями і установами на місцях, включає місцеве самоврядування та формування базових державних одиниць (управління пенсійного фонду, районна держадміністрація).

3. Управління діяльністю окремої державної установи

2. Історичні етапи розвитку теорії адміністративного управління

На даний момент виділяють 3 етапи розвитку теорії адміністративного управління:

1 Етап розпочався у 1887 році і тривав до 40-х років 20 століття

• Родоначальник Вудро Вільсон (президент США). Він створив модель Адміністративної ефективності, запропонувавши використовувати в державному управлінні методи менеджменту в бізнесі і обґрунтував необхідність високого професіоналізму в системі державного адміністрування. (професійна компетентність нових робітників відбирається на конкурсній основі)

Керувати державною установою повинні політичні лідери, так звані обранці нації, а виконувати основні функції і завдання установи повинні професійно підготовлені працівники. ( 2 групи працівників: політики, адміністратори)

Науковець Макс Вебер, розробляючи теорію раціональної бюрократії намагався визначити намагався визначити ідеальний тип бюрократії.

Основні засади адміністративного управління у державному секторі за Максом Вебером:

• Жорстка ієрархія взаємодії рівнів управлінської системи

• Кожна установа, підрозділ чи посада мають свою власну сферу компетенцій і не можуть втручатися у діяльність тих установ, які функціонують в інших державних сферах.

• Формування складу державних службовців відбувається за принципом призначення а не обрання на основі професійної кваліфікації або за результатами екзаменів

• Забезпечення пожиттєвого статусу служби

• Гарантованість просування службовця по ієрархічній драбині, регулярне одержання грошової винагороди

• Створення уніфікованої управлінської діяльності на базі визначеної чіткої системи загальних правил адміністрування

• Службовець не повинен бути власником установи, де працює

• Державний службовець повинен підкорятися дисципліні і перебувати під контролем

• Бюрократична організація має бути вільною від політичних впливів

2 Етап розвитку теорії адміністративного управління припадає на 40-ві – початок 70-х років характеризується розробкою заходів матеріального і нематеріального стимулювання для державних службовців

НА цьому етапі розроблені ранги і категорії державних службовців визначені принципи кар’єрного росту працівників державного сектору, розроблені системи нематеріальної мотивації та пенсійного забезпечення державних службовців.

3 Етап починається з 2 половини 70-х років 20 століття

• Характеризується впровадженням адміністративного управління на підприємстві

• Відбувається розробка принципів побудови організаційних структур управління підприємством

• Характеризується запозиченням заходів мотивації праці адміністративних працівників із державного управління.

• Формування системи координації діяльності підрозділів різних сфер діяльності підприємства

Частина лінійна, функціональна системи. Вони стали не придатними через зміну всього і створюються матричні і проектні і програмно-цільові