Доповнити твердження, записавши пропущене слово

9. РЕГІСТРИ, ЯКІ ВМІЩУЮТЬ ПОЧАТКОВУ АДРЕСУ ПЕВНОЇ ОБЛАСТІ ПАМЯТІ, НАЗИВАЮТЬСЯ ___________________ РЕГІСТРАМИ.

10. ОПЕРАНД, ЯКИЙ ПЕРЕСИЛАЄТЬСЯ ЗА ДОПОМОГОЮ КОМАНДИ

MOV_АХ_[ВХ+DІ] МОВИ АСЕМБЛЕР 86 АДРЕСОВАНИЙ ЗА __________

________________________.

11. ОПЕРАНД У КОМАНДІ MOV_[ВХ+3H],_АХ МОВИ АСЕМБЛЕР 86 ПЕРЕСИЛАЄТЬСЯ В СЕГМЕНТ __________________.

12. КОМАНДА JMP_D0 МОВИ АСЕМБЛЕР 86 Є КОМАНДОЮ _______________________ ПЕРЕХОДУ.

13. КОМАНДА MOV_АХ,_4000H МОВИ АСЕМБЛЕР 86 ВИКОРИСТОВУЄ _________________________ АДРЕСУВАННЯ.

14. КОМАНДА MOV_А,_4000H МОВИ АСЕМБЛЕР ТИПОВОГО МІКРОКОНТРОЛЕРА ВИКОРИСТОВУЄ _____________ АДРЕСУВАННЯ.

15. ЗОВНІШНІЙ ПРИСТРІЙ ДЛЯ ОБМІНУ ДАНИМИ З МІКРОПРОЦЕСОРОМ ІНІЦІЮЄ ЗАПИТ _________________________.

16. ПІДСИСТЕМИ МІКРОПОЦЕСОРПНОЇ СИСТЕМИ ОБМІНЮЮТЬСЯ ІНФОРМАЦІЄЮ ЗА _________________________ ПРИНЦИПОМ.

17. ВИКЛЮЧЕННЯ МІКРОПРОЦЕСОРІВ МОЖУТЬ БУТИ _________________ ТА ПРОГРАМНИМИ.

18. ОДНІЄЮ З ОСНОВНИХ ОПЕРАЦІЙ, ЯКІ ВИКОНУЮТЬ ПРОЦЕСОРИ ЦИФРОВИХ СИГНАЛІВ, Є _____________________ З НАКОПИЧЕННЯМ.

19. ДЖЕРЕЛОМ АДРЕСИ ПАМ’ЯТІ НАСТУПНОЇ ВИКОНУВАНОЇ КОМАНДИ Є ______________________ КОМАНД.

Записати номер правильної, на Ваш погляд, відповіді:

20. ТВЕРДЖЕННЯ, ЩО СТЕКОВА ПАМ'ЯТЬ, ЦЕ Є ОСОБЛИВО ОРГАНІЗОВАНИЙ ОПЕРАТИВНИЙ ЗАПАМ'ЯТОВУЮЧИЙ ПРИСТРІЙ –

1. вірне; 2. невірне.

21. ТВЕРДЖЕННЯ, ЩО ОБ'ЄДНАННЯ МІКРОСХЕМ ЗАПАМ'ЯТОВУЮЧИХ ПРИСТРОЇВ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ДЛЯ ЗБІЛЬШЕННЯ РОЗРЯДНОСТІ ДАНИХ, ЩО ЗБЕРІГАЮТЬСЯ, ТА ЗБІЛЬШЕННЯ ЄМНОСТІ ПАМЯТІ –

1. вірне; 2. невірне.

22. ТВЕРДЖЕННЯ, ЩО ПАМ'ЯТЬ НА 4К МОЖЕ МАТИ КОНФІГУРАЦІЮ 555×8 –

1. вірне; 2. невірне.

23. ТВЕРДЖЕННЯ, ЩО МІКРОПРОЦЕСОР PENTIUM 4 ПОВНІСТЮ ВІДНОСИТЬСЯ ДО ПРОЦЕСОРІВ RISC–АРХІТЕКТУРИ –

1. вірне; 2. невірне.

24. ТВЕРДЖЕННЯ, ЩО ОДНОКРИСТАЛЬНИЙ МІКРОКОНТРОЛЕР МІСТИТЬ УСІ КОМПОНЕНТИ МІКРОПРОЦЕСОРНОЇ СИСТЕМИ –

1. вірне; 2. невірне.

25. ТВЕРДЖЕННЯ, ЩО МІКРОКОНТРОЛЕРИ, ЯКІ ЗАСТОВУЮТЬСЯ В ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНІЙ АПАРАТУРІ, МОЖУТЬ ВМІЩУВАТИ НА КРИСТАЛІ БАГАТОЧАСТОТНІ ПРИЙМАЧІ, ПЕРЕДАВАЧІ, АЦП, КОНТРОЛЕРИ ЛОКАЛЬНИХ КЕРУВАЛЬНИХ МЕРЕЖ –

1. вірне; 2. невірне.

26. СУЧАСНІ МІКРОПРОЦЕСОРИ ТА МІКРОКОНТОЛЕРИ МАЮТЬ РЕЖИМИ:

1. зниження енергоспоживання;

2. зниження енергопостачання.

27. ПРОЦЕСОРИ ЦИФРОВИХ СИГНАЛІВ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ДЛЯ:

1. реалізація базових операцій та процедур цифрової обробки сигналів;

2. роботи у персональних комп’ютерах.

28. РЕАЛЬНА ПРОДУКТИВНІСТЬ ПРОЦЕСОРІВ ВИМІРЮЄТЬСЯ ЗА:

1. допомогою пакетів тестових програм;

2. допомогою вимірювання тактової частоти.

29. ТРАНСП'ЮТЕРИ ПРИЗНАЧЕНІ ДЛЯ РОБОТИ В:

1. багатопроцесорних обчислювальних системах;

2. персональних комп’ютерах.

30. РЕЖИМ ПРЯМОГО ДОСТУПУ ДО ПАМ’ЯТІ У МІКРОПРОЦЕСОРНІЙ СИСТЕМІ НАЙЧАСТІШЕ ОРГАНІЗОВУЄТЬСЯ:

1. при роботі із швидкодіючими зовнішніми пристроями;

2. при роботі із повільно діючими пристроями.

31. ТВЕРДЖЕННЯ, ЩО ПРОГРАМИ ІНІЦІАЛІЗАЦІЇ КОМУТАЦІЙНОГО ОБЛАДНАННЯ ЗБЕРІГАЮТЬСЯ У ПРОГРАМОВАНОМУ ПОСТІЙНОМУ ЗАПАМ'ЯТОВУЮЧОМУ ПРИСТРОЇ –

1. вірне; 2. невірне.

32. ТВЕРДЖЕННЯ, ЩО ОБМІН ДАНИМИ МІЖ МІКРОПРОЦЕСОРОМ ТА ЗОВНІШНІМИ ПРИСТРОЯМИ ЧЕРЕЗ ПОСЛІДОВНИЙ АДАПТЕР RS-232 ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ СИНХРОННО –

1. вірне; 2. невірне.

33. ТВЕРДЖЕННЯ, ЩО ПРОГРАМОВАНІ ЛОГІЧНІ ІНТЕГРАЛЬНА СХЕМИ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ДЛЯ СТВОРЕННЯ ЛОГІЧНИХ БЛОКІВ, КОМУТАЦІЙНИХ БЛОКІВ І БЛОКІВ ВВОДУ/ВИВОДУ –

1. вірне; 2. невірне.

34. ІНІЦІАТОРОМ ОБМІНУ ДАНИМИ МІЖ МІКРОПРОЦЕСОРНОЮ СИСТЕМОЮ ТА ЗОВНІШНІМ СЕРЕДОВИЩЕМ МОЖЕ БУТИ:

1. мікропроцесор;

2. зовнішній пристрій;

3. запам’ятовуючий пристрій;

4. арифметико-логічний пристрій.

35. ПІДСИСТЕМА ПАМ’ЯТІ ПРОЦЕСОРІВ ЦИФРОВИХ СИГНАЛІВ ВМІЩУЄ

1. блоки пам’яті даних Х та У;

2. пам'ять програм;

3. JTAG-порт;

4. кеш-пам'ять.

36. ТРИГЕР ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ ДЛЯ:

1. комутації входу на один з виходів;

2. зберігання біту даних;

3. включення або виключення подальших схем;

4. генерування тактових імпульсів.

37. ОПТИМІЗАЦІЮ ЛОГІЧНИХ ФУНКЦІЙ У ЦИФРОВІЙ ТЕХНІЦІ ЗДІЙСНЮЮТЬ З МЕТОЮ:

1. аналізу ознак результату під час обчислювань;

2. вибору форми подання даних;

3. мінімізації апаратних витрат;

4. мінімізації кількості вхідних змінних.

38. ДО ПРИСТРОЮ ВВОДУ/ВИВОДУ ДАНИХ МОЖНА ЗВЕРТАТИСЯ:

1. за допомогою команди САLL;

2. за допомогою команди введення/виведення;

3. за назвою мікросхеми;

4. як до комірок пам’яті.

39. Елементами пам’яті у цифрових автоматах служать:

1. тригери;

2. конденсатори;

3. магнітні елементи;

4. польові транзистори МДН структури.

40. Цифровий регістр не підтримує операцію:

1. зберігання інформації;

2. інкременту;

3. установки виходів в нуль;

4. установки виходів в одиницю.

41. Цифровий лічильник – це пристрій, що забезпечує:

1. множення двійкових чисел;

2. запам’ятовування двійкових чисел;

3. множення частоти вхідних імпульсів;

4. реєстрацію числа вхідних імпульсів.

42. Модуль рахунку для лічильника визначає:

1. число розрядів лічильника;

2. число можливих станів лічильника;

3. напрямок рахунку;

4. тип коду.

43. Параметр Організація запам’ятовуючого пристрою визначає:

1. формат даних, що зберігаються в запам’ятовуючому пристрої;

2. розрядність даних, що зберігаються в запам’ятовуючому пристрої, виражена в бітах, байтах або словах;

3. добуток числа слів, що зберігаються, на розрядність слова;

4. максимальний можливий об’єм інформації, що зберігається в запам’ятовуючому пристрої, виражений в бітах, байтах або словах.

44. Цифровий автомат - це:

1. обчислювальний пристрій;

2. пристрій комбінаційної логіки;

3. пристрій, що містить елементи пам’яті і характеризується сукупністю внутрішніх станів, які він може приймати;

4. запам’ятовуючий пристрій.

45. Регістровим файлом називають:

1. блок пам’яті, що побудований на певній кількості регістрів;

2. регістр, що побудований на певній кількості тригерів;

3. регістр з паралельним входом і послідовним виходом;

4. регістр з послідовним входом і паралельним виходом.

46. Основою системи числення називають:

1. кількість різних цифр, які застосовуються для написання чисел;

2. кількість позицій, якими може представлятися число;

3. мінімальне число, яке може бути відображене в системі;

4. такого поняття не існує.

47. Арифметико-логічний пристрій мікропроцесора представляє собою -

1. комбінаційну схему на основі суматора і логічних елементів;

2. цифровий автомат;

3. схему на тригерах;

4. схему на регістрах.

48. Вказівник стеку SP у мікропроцесорі, це –

1. регістр, у якому вказується загальна кількість комірок стеку;

2. регістр, у якому зберігається адреса початкової комірки стеку;

3. регістр, у якому зберігається адреса останньої зайнятої комірки стеку;

4. регістр, у якому зберігається адреса першої вільної комірки стеку.

49. При прямій адресації мікропроцесорів операнд знаходиться:

1. у комірці пам’яті, адресу якої містить регістр (або пара регістрів), що вказаний у команді;

2. у регістрі загального призначення, що вказаний у мнемоніці команди;

3. у другому та третьому байтах команди;

4. за адресою, що вказана у другому та третьому байтах команди.

50. Дешифратор команд у мікропроцесорі –

1. визначає адресу команди ;

2. формує сигнали керування для арифметико-логічного пристрою згідно з дешифрованим кодом команд;

3. формує сигнали керування для акумулятора згідно з дешифрованим кодом команд;

4. формує сигнали для пристрою керування згідно з дешифрованим кодом команд.

51. Особливістю гарвардської архітектура мікропроцесора є те, що:

1. програма і дані знаходяться у спільній пам’яті , доступ до якої здійснюється по одній шині даних і команд;

2. шини даних і адреси розділені;

3. пам’ять даних і пам’ять команд розділені та мають окремі шину даних та шину команд;

4. шини даних і адреси суміщені.

52. При непрямій регістровій адресації операнда у мікроконтролері останній знаходиться:

1. за адресою, що вказана у другому або третьому байті команди;

2. у регістрі загального призначення, що вказаний у мнемоніці команди;

3. у другому або третьому байті команди;

4. у комірці пам’яті, адресу якої містить регістр, що вказаний у команді.

53. Команда мікроконтролера ADD A, @r забезпечує:

1. додавання операнду, що знаходяться у регістрі, до операнду в акумуляторі;

2. додавання операнду з прямою адресацією до операнду в акумуляторі;

3. додавання операнду з безпосередньою адресацією до операнду в акумуляторі;

4. додавання операнду з непрямою адресацією до операнду в акумуляторі.

54. Команда мікроконтролера SETB P0.3 забезпечує:

1. скидання 3-го біту порту P0;

2. встановлення 3-го біту порту P0;

3. інверсію 3-го біту порту P0;

4. такої команди немає.

55. Стек у мікроконтролері, це -

1. область оперативного запам’ятовуючого пристрою, що використовується при обробці переривань і виконанні підпрограм;

2. область постійного запам’ятовуючого пристрою, у якій зберігається код програми;

3. регістр, у який переписується вміст акумулятора при переході на підпрограму;

4. такого поняття не існує.

56. Принцип магістральності у побудові мікропроцесорних систем визначає:

1. такого поняття не існує;

2. магістральну (шинну) організацію зв’язків між мікропроцесором і блоком оперативної пам’яті мікропроцесорної системи;

3. магістральну (шинну) організацію зв’язків між мікропроцесорною системою і зовнішніми пристроями введення/виведення;

4. магістральну (шинну) організацію зв’язків між усіма функціональними блоками мікропроцесорної системи.

57. Яка архітектура є основою сигнальних мікропроцесорів:

1. нейронних обчислювальних пристроїв;

2. фоннейманівська;

3. гарвардська;

4. програмованих логічних матриць.

58. Особливістю фоннейманівської архітектури мікропроцесора є те, що:

1. програма і дані знаходяться у спільній пам’яті , доступ до якої здійснюється по одній шині даних і команд;

2. шини даних і адреси розділені;

3. шини даних і адреси суміщені;

4. пам’ять даних і пам’ять команд розділені та мають окремі шину даних та шину команд.

59. Регістр прапорців F або ознак у мікропроцесорі, це -

1. область оперативної пам’яті;

2. один з регістрів загального призначення;

3. набір тригерів, які встановлюються в одиничний (або скидаються в нульовий) стан залежно від операції в арифметико-логічному пристрої;

4. різновид пам’яті.

60. При безпосередній адресації мікропроцесорів операнд знаходиться:

1. за адресою, що вказана у другому та третьому байтах команди;

2. у регістрі загального призначення, що вказаний у мнемоніці команди;

3. у другому та третьому байтах команди;

4. у комірці пам’яті, адресу якої містить регістр (або пара регістрів), що вказаний у команді або вихід арифметико-логічного пристрою із внутрішньою шиною мікропроцесора.