
- •Розділ „охорона праці” в дипломних проектах
- •1 Загальні положення
- •2 Вимоги до змісту розділу „охорона праці „
- •Повітря робочої зони. Вентиляція виробничих приміщень
- •Освітлення виробничих приміщень
- •2.3 Пожежна безпека виробничих процесів та приміщень
- •Електробезпека
- •105 Ом ∙ м на їх поверхнях можуть накопичуватися заряди статичної електрики.
- •2.5 Вимоги до розміщення устаткування
- •3 Особливості розділу „охорона праці” в реальних
- •Перелік питань з охорони праці, які треба розробити в дипломному проекті
- •5.05130105 „Виробництво твердих хімічних речовин”
- •5.05130106 „Виробництво обладнань зі швидкодіючими та
- •Які треба розробити в дипломному проекті
- •Які треба розробити в дипломному проекті
- •Перелік питань з охорони праці, які треба розробити в дипломному проекті
- •Перелік питань з охорони праці, які треба розробити в дипломному проекті
2 Вимоги до змісту розділу „охорона праці „
Зміст розділу погоджується з консультантом з питань охорони праці перед направленням студентів на переддипломну практику, про що робиться запис у бланку на дипломне проектування.
Розділ „Охорона праці” дипломного проекту повинен бути органічно пов’язаний з темою дипломного проекту (роботи). Матеріали до розділу збираються під час переддипломної практики на підприємстві або в установі, де студент проходить практику; також використовуються матеріали навчальної, періодичної, науково-технічної літератури та нормативних актів з питань охорони праці.
Повітря робочої зони. Вентиляція виробничих приміщень
У заходах зі створення мікроклімату та підвищення чистоти повітря робочої зони згідно з вимогами ГОСТ 12.1.005 – 88 необхідно повністю використати можливості вдосконалення технологічних процесів та їх апаратурного оформлення, а також вибору схем виробництва, сировини, палива, транспорту з метою зниження тепловиділення і зведення до мінімуму надходження шкідливих речовин в повітря робочої зони.
Якщо технологічних заходів з нормалізації повітря робочої зони не досить, необхідно використати спеціальні методи, в тому числі вентиляцію, опалення, кондиціювання повітря, ЗІЗ, екранну ізоляцію теплових агрегатів тощо.
В цьому підрозділі необхідно навести відомості про шкідливі речовини, які можуть бути присутні в повітрі робочої зони внаслідок властивостей готової продукції, сировини, матеріалів, які задіяні в виробництві, або особливостей технологічного процесу і технологічного обладнання. При цьому слід вказати клас небезпеки цих речовин, характеристику їх впливу на працюючих та величину ГДК.
Таблиця 1 - Клас небезпеки шкідливих речовин за ГОСТ 12.1.007 – 76 ССБТ
Клас небезпеки |
Назва класу |
ГДК, мг/м3 |
1 |
Надзвичайно небезпечні |
Менше 0,1 |
2 |
Високонебезпечні |
0,1 – 1,0 |
3 |
Помірно небезпечні |
1,1 – 10,0 |
4 |
Малонебезпечні |
Більше 10,0 |
Найбільш впливовими заходами щодо нормалізації мікроклімату виробничих приміщень, стану та складу повітря робочої зони є опалення приміщень та влаштування вентиляції. Тому необхідно обов’язково передбачити той чи інший вид опалення (водяне, парове або повітряне) і вентиляції. Остання може бути природною або механічною, витяжною або припливною, аварійною.
Як правило, природна вентиляція доповнюється механічною і вибір механічної вентиляції повинен бути обґрунтований та підтверджений відповідним розрахунком.
Зазвичай, розрахунок механічної вентиляції полягає в тому, що необхідно підібрати потрібний вентилятор для забезпечення певної кратності повітрообміну.
Кратність повітрообміну розраховується за формулою:
(1)
n =
де Vпод - об’єм повітря, яке подається або відводиться з приміщення, м3 ;
Vпр - об’єм приміщення, м3.
Об’єм повітря, який треба замінити в приміщенні, визначається, в залежності від природи шкідливого фактора, за такими формулами:
в разі надлишкового тепла (підвищеної температури повітря):
Vпод
=
(м3/год)
(2)
де Q – кількість теплоти, що виділяється в приміщення, Вт;
с – питома теплоємкість повітря, 1 кДж/кг ∙ К;
- густина повітря при даній
температурі (при н.у.
=
1,2 кг/м3);
Т1 і Т2 – температура повітря, що надходить та виходить, К.
в разі надлишкової вологості повітря:
Vпод
=
(м3/год)
(3)
де W – кількість виділення пароподібної вологи, кг/год;
d1 та d2 – вологовміст повітря, що надходить та виходить, г/кг.
в разі наявності в повітрі шкідливих речовин:
Vпод
=
(м3/год)
(4)
де G – кількість шкідливої речовини, яка виділяється у виробниче приміщення, мг/год;
С0 – концентрація шкідливих речовин в повітрі, яке надходить в приміщення (для
чистого повітря С0 = 0).
Коли визначена кратність повітрообміну, розраховують необхідну потужність вентилятора:
N = n∙Vпр (м3/год) (5)
Потім за каталогом обирають потрібний вентилятор, округлюючи розраховану потужність до найближчої тільки в більшу сторону.
Однак, дуже часто неможливо визначити кількість надлишкової теплоти або інтенсивність виділення пароподібної вологи, газів, парів або пилу. В цьому разі розрахунок потрібного вентилятора можна спростити, прийнявши необхідну кратність повітрообміну в залежності від суті та особливостей виробництва, що проектується. Так, наприклад, для виробництв, де не використовуються шкідливі речовини 1, 2 та 3 класів небезпеки, рекомендована кратність повітрообміну складає 3 – 4 рази на годину. Прийнявши певну кратність, розраховують потрібну потужність вентилятора і здійснюють його вибір за каталогом з врахуванням наведених вище рекомендацій.
Приклад: Розрахувати загальнообмінну механічну вентиляцію для виробничого приміщення, яке має розміри 15 x 14,2 x 10,65 м за умови використання в технологічному процесі шкідливих речовин 4 класу небезпеки.
1 Визначимо об’єм виробничого приміщення:
Vпр = 15 · 14,2 · 10,65 = 2284 м3
2 Враховуючи, що у виробництві використовуються речовини лише 4-го класу небезпеки,
приймаємо кратність повітрообміну 4 рази за годину.
3 Необхідна потужність вентилятора:
N = 2284 · 4 = 9136 м3/год.
4 За довідником
обираємо вентилятор ЦАГИ СТД – 57 №4 з
продуктивністю 9400 м3/год.,
рекомендований електродвигун А – 42 – 6 потужністю 2,7 кВт.