- •1.Назвіть об'єкти ветеринарної діяльності.
- •2.Побудова предмета "Організація та економіка ветеринарної справи" та його зв'язок з іншими дисциплінами.
- •3.Економічне значення ветеринарної справи.
- •4.Соціальне значення ветеринарної справи.
- •5.Класифікація ветеринарних заходів.
- •6.Право займатися ветеринарною практикою. Підприємницька ветеринарна практика.
- •8.Дайте визначення, що таке Ветеринарне законодавство.Що є предметом законодавства з питань ветеринарної медицини?
- •10.Які основні завдання держави в галузі ветеринарної медицини в Україні?
- •12.Як називається орган, який здійснює безпосереднє управління ветеринарною медициною України?
- •14.Система державної ветеринарної медицини.
- •22.Основні види ветеринарних планів
- •26.Значення профілактичних протиепізоотичних заходів.
- •27.Організація диспансеризації тварин.
- •29.Економічні показники, які використовуються при визначенні економічної ефективності ветеринарних заходів.
- •30.Показники, які характеризують економічну ефективність ветеринарних заходів.
- •33.Середньостатистичні показники, які використовуються при визначенні економічної ефективності ветеринарних заходів.
29.Економічні показники, які використовуються при визначенні економічної ефективності ветеринарних заходів.
При визначенні економічної ефективності ветеринарних заходів використовують систему економічних показників: причинені та попереджені економічні збитки, економічний ефект, ефективність на 1грн витрат, окупаємість та строк окупаємості капітальних вкладень в ветеринарну медицину, сумарний індекс ефективності ветеринарних заходів, продуктивність праці фахівців ветеринарної медицини, які дозволяють знайти внутрішні резерви виробництва.
Економічні збитки (З), спричинені хворобами тварин – грошовий вираз фактичних втрат продукції тваринництва за рахунок захворюваності, загибелі, вимушеного забою, знищення тваринницької продукції та сировини тваринного походження, зменшення кількості та зниження якості продукції скота та птиці ( приросту живої маси, надоїв, настригу вовни, яйценосності), втрата племінної цінності тварин та простою скотомісць, птахомісць за рахунок ветеринарних обмежень.
Попереджені економічні збитки (Пз) - це грошовий вираз збереження втрат продукції тваринництва внаслідок зниження або попередження захворюваності та загибелі, вимушеного забою та знищення тварин; попередження зменшення кількості та зниження якості продукції, сировини тваринного походження, вимушеного знищення харчових продуктів та сировини тваринного походження; попередження втрат племінної цінності, зниження яловості маточного поголів‘я та ін.
Витрати на ветеринарні заходи (Вв) – це грошовий вираз трудових та матеріальних засобів, використаних на проведення організаційно-господарчих, ветеринарно-санітарних, профілактичних, оздоровчих та лікувальних заходів.
30.Показники, які характеризують економічну ефективність ветеринарних заходів.
Економічний ефект (Ев ) ветеринарних заходів - сума попереджених економічних збитків, вартості додаткової продукції, економії трудових та матеріальних ресурсів за мінусом витрат на ветеринарні заходи :
Ев = Пз + Дв + Ер – Вв
Економічна ефективність ветеринарних заходів на гривну витрат (Е грн.) – це відношення суми економічного ефекту до суми витрат на ветеринарні заходи :
Е грн. = Ев : Вв
Окупаємість капітальних вкладень ( О кв) - це відношення суми економічного ефекту до суми капітальних вкладень на ветеринарні заходи :
Окв = Ев : Кв
Строк окупаємості капітальних вкладень ( Ткв) – це відношення капітальних вкладень у ветеринарні заходи до суми економічного ефекту:
Ткв = Кв : Ев
Економічна ефективність ветеринарних заходів визначається в окремому господарстві, районі, області, країні. Розрізняють господарчий, галузевий та народногосподарський економічний ефект.
Господарчий економічний ефект визначають в одному чи кількох господарствах.
Галузевий економічний ефект – сума економічної ефективності одержана в масштабах галузі. Народногосподарський економічний ефект - сума економічної ефективності, яка одержана в двох та більше галузях.
В залежності від мети економічних розрахунків розрізняють передбачений, очікуваний, запланований та фактичний економічний ефект. Передбачений економічний ефект визначають на стадії планування наукових досліджень щодо удосконалення ветеринарних заходів. Очікуваний економічний ефект розраховують по закінченим науково-дослідним роботам для економічного обґрунтування наукових рекомендацій. Запланований економічний ефект визначають при розробці планів впровадження нових ветеринарних заходів.
Фактичний економічний ефект визначають за результатами проведення ветеринарних заходів в господарстві, районі, області, країні. Економічний ефект на 1грн витрат характеризує віддачу праці ветеринарних фахівців при здійсненні ветеринарних заходів, а також матеріально-грошових витрат, які використані на проведення цих заходів.
При визначенні економічної ефективності ветеринарних заходів використовують метод порівняння: вибір бази ( еталона) для порівняння вихідних даних базового та вивчаємого (представленого) варіантів з врахуванням умов годівлі, утримання, епізоотичної ситуації та інш.
При визначенні попереджених економічних збитків в результаті проведення профілактики захворювань та лікування тварин за базу для порівняння приймають відповідні показники по групі (стаду) тварин, які знаходяться в аналогічній ситуації, але не підвергнуті профілактичним обробкам( з різних причин), або тієї ж групи тварин за період до обробок.
Сумарний індекс ефективності ветеринарних заходів – це загальний статистичний показник, який характеризує рівень ефективності в різних господарствах, ступінь ефективності різних методів та засобів профілактики захворювань тварин та способів лікування хворих тварин, а також економічну ефективність ветеринарних заходів по роках.
Продуктивність праці ветеринарних спеціалістів визначається об'ємом виконаної роботи за одиницю робочого часу, або величиною робочого часу, який затрачений на одиницю об'єму роботи. Цей показник характеризує ефективність заходів, які здійснюються при застосуванні нових приладів, інструментів, оцінює переваги або недоліки нових методів профілактики і лікування в порівнянні із традиційними.
31.Вихідні дані для визначення економічної ефективності ветеринарних заходів.
Для визначення економічної ефективності ветеринарних заходів використовують у базовому та новому варіантах такі вихідні дані :
- поголів‘я тварин сприятливих до вивчаємої хвороби ( по віковим групам) на дату реєстрації в епізоотичному вогнищі та в загрозливій зоні або середньорічне поголів‘я ( в господарствах, фермах) по рокам при хронічних та незаразних хворобах;
- кількість захворівши, загиблих, вимушено забитих та знищених тварин по віковим групам за період неблагополуччя;
- кількість тварин підданих діагностичним дослідженням, лікувально-профілактичним обробкам по віковим групам з врахуванням кратності за період неблагополуччя стад, ферм та інш;
- продуктивність хворих та здорових тварин;
- валове виробництво та грошова виручка від реалізації продукції тваринництва в неблагополучних стадах, фермах та господарствах;
- річний обсяг ветеринарних обробок (праці) з урахуванням вартості застосування методів, засобів, технічних пристроїв у комплексі ветеринарних заходів;
- витрати трудових та матеріальних засобів на проведення ветеринарних заходів по профілактиці і ліквідації хвороб за період неблагополуччя;
- вартість основних фондів ветеринарної служби ( будівель, споруд, машин, обладнання та ін);
- трудомісткість ветеринарних заходів, яку вимірюють кількістю виконаної роботи за одиницю робочого часу, або витрати праці на виконання одиниці роботи.
32.Облік витрат на ветеринарні заходи.
Витрати на ветеринарні заходи можуть бути прямі та посередні. Прямі складаються з експлуатаційних та витрат на матеріали.
До експлуатаційних витрат відносять :
- оплату праці ветеринарних фахівців, безпосередньо зайнятих на роботах по ветеринарному обслуговуванню та заробітну плату (основну та додаткову) робітникам, що виконують протиепізоотичні заходи;
- амортизаційні відрахування та витрати на поточний ремонт техніки, обладнання, будівель;
- загально виробничі (господарчі) витрати складаються з оплати праці головних та старших лікарів ветеринарної медицини, транспортних витрат, витрат на утримання ветеринарних аптек та інш.
До матеріальних витрат відносять вартість використаних біопрепаратів, медикаментів, дезінфікуючих засобів, перев‘язочних засобів, інструментів, обладнання, паливно-мастильних матеріалів, палива, електроенергії, будівельних матеріалів, витрат на спорудження пропускних пунктів, шлагбаумів, дезбар‘єрів, тари.
До трудових витрат відносяться основна та додаткова заробітна платня фахівців ветеринарної медицини, інших робітників та службовців ветеринарних установ, а також допоміжних робітників, які залучаються до проведення ветеринарних заходів; вартість безкоштовно наданих комунальних послуг, спецодягу, оплата чергових та додаткових відпусток.
Основна заробітна плата фахівців та допоміжних працівників розраховується за встановленими посадовими окладами та тарифними ставками
