22.Основні види ветеринарних планів

Перспективні плани розраховані на кілька років. Це такі :

- оздоровлення господарства або регіонів від хронічних інфекційних ( туберкульоз, бруцельоз, лейкоз) або паразитарних ( фасціольоз, піроплазмідози ) хвороб;

- підготовка кадрів і підвищення їх кваліфікації;

- розвиток мережі ветеринарних установ;

-матеріально-технічне забезпечення і фінансування ветеринарних заходів;

- розвиток ветеринарної науки, впровадження її досягнень і передового досвіду у виробництві.

Поточні ( річні) плани ветеринарних заходів складаються керівниками ветеринарної медицини державних установ і господарств. Вони такі :

- по профілактиці незаразних хвороб;

--профілактичних і протиепізоотичних заходів;

- ветеринарно-санітарних заходів;

- заходів по ліквідації гострих заразних або незаразних хвороб тварин;

- пропаганди ветеринарних знань;

- фінансування ветеринарних заходів;

- підвищення кваліфікації ветеринарних спеціалістів.

Оперативні плани складаються керівниками ветеринарної медицини на певний календарний термін ( ліквідація епізоотичного вогнища, плани роботи на квартал, місяць).

26.Значення профілактичних протиепізоотичних заходів.

Зміст протиепізоотичних заходів в тому і полягає, щоб не допустити виникнення заразних хвороб, розвитку епізоотій, а якщо це не вдається – забезпечити якнайшвидшу їх ліквідацію.

Протиепізоотичні заходи зводяться до :

- загальних заходів профілактики заразних хвороб, включаючи зоогігієнічні та санітарні заходи ;

- заходів спеціальної профілактики, у тому числі діагностичних досліджень та імунізації тварин;

заходів щодо ліквідації заразних хвороб, включаючи карантинні та ветеринарно-санітарні заходи.

27.Організація диспансеризації тварин.

Диспансеризація тварин включає планові діагностичні і лікувально-профілактичні заходи, які направлені на своєчасне виявлення субклінічних і клінічних ознак захворювання, профілактику хвороб і лікування хворих тварин. Мета диспансеризації — зберегти здоров’я тварин, не допустити зниження їх продуктивності, зробити оптимальні умови для розширеного відтворення племінного поголів'я, стійкого до несприятливих факторів зовнішнього середовища.

Диспансеризація умовно ділиться на три етапи: клінічний, лікувальний і профілактичний.

Перший етап передбачає загальне обстеження кожної тварини (стан слизистих оболонок, лімфовузлів, шкіри, волосяного покриву, кістяка, копитець, вимені і ін.). У племінних господарствах, на станціях у племінній справі кров для біохімічних досліджень рекомендується брати в 30—40 випадках з 100, сечу і молоко — в 10—15 випадках. В інших господарствах з високопродуктивним поголів'ям дослідження крові, сечі і молока проводять у 5—15% корів і нетелів.

Результати першого етапу диспансеризації порівнюють з даними, отриманими в попереднє дослідження. По об’єктивним даним клінічних і лабораторних досліджень тварин умовно ділять на три групи: I — клінічно здорові, що не мають відхилень від норми; II — клінічно здорові, але є відхилення від норми в показниках крові, сечі і молока; III — явно хворі тварини.

На другому етапі диспансеризації всіх хворих тварин піддають повторному ретельному дослідженню для уточнення діагнозу і призначення відповідного індивідуального або групового лікування.

Третій етап диспансеризації передбачає усунення причин, що викликають або обумовлюють захворювання тварин.

Результати диспансеризації тварин заносять в диспансерную карту. Карти є підставою для складання акта і надання конкретних пропозицій керівництву господарства.

Контроль за виконанням рекомендацій здійснюють керівники і головні фахівці господарства.

28.Методи дослідження ветеринарної економіки.

В економіці ветеринарної справи використовують наступні методи:

- статистичне спостереження - збір та узагальнення економічних даних у галузі тваринництва;

- статистико-економічний метод - масове спостереження, аналіз взаємозв‘язку економічних явищ та їх теоретичне узагальнення. Застосовують його при визначенні економічних збитків, причинених хворобами тварин та економічної ефективності ветеринарних заходів;

- монографічний метод – визначення ефективності ветеринарного обслуговування окремих господарств, комплексів, економічних збитків, що мали місце при окремих захворюваннях, витрат на ветеринарне обслуговування та економічної ефективності окремих ветеринарних заходів;

- розрахунково-конструктивний метод – вивчення стану ветеринарної справи у конкретному господарстві з застосуванням ветеринарної науки та практики, економічних, що виконуються у короткий строк ветеринарних заходів;

- експериментальний метод – організація дослідів для визначення економічної ефективності нових методів та засобів профілактики, лікування хворих тварин. Використовують його для визначення економічної ефективності засобів профілактики, лікування хворих тварин, для визначення коефіцієнтів захворюваності, летальності, вимушеного забою, економічних збитків у розрахунку на одну захворівшу, перехворівшу, загиблу, вимушено забиту тварину. Цей метод найбільш ефективний у порівнянні з іншими методами досліджень.