- •Місце інформаційно-комунікативних процесів в сфері політики.
- •2. Політична комунікація та основні теоретичні підходи.
- •4 Основні теоретичні підходи до аналізу інформаційно-комунікативних процесів.
- •7. Особливості політичної інфосфери.
- •8. Рівні політ. Комун. Стр-ра.
- •10 .Типологія політичних комунікацій.
- •12. Поняття «інформаційно-комунікативної системи». Типологія ікс.
- •14.Форми мереженої організації інформаційного простору.
- •15. Ікс у сфері державного управління. Резонансна комунікація.
- •16. Міжнародна та державна ікс.
- •17. Особливості ікс в перехідних системах
- •18. Поняття масової ікс
- •19. Основні підходи до аналізу ікс.
- •20. Структура масової ікс.
- •22. Структура масових ікс
- •23.Пряме і резонансне інформування. Сенсорні та несенсорні змінні комунікації.
- •24. Ікс в Україні
- •25.Засоби масової інформації та їх структура.
- •26. Змі у системі масової комунікації.
- •28. Основні моделі взаємозв’язку змі та держави
- •29.Законодавче регулювання змі
- •30. Роль політичної журналістики в інформаційному просторі
- •Типи та методи інформаційного лобізму.
- •Способи організації та технології інформаційного лобізму в інформаційному просторі.
- •Особливості функціонування інформаційного лобізму в Україні.
- •Сучасні особливості інформаційного тероризму.
- •Політичний та інформаційний тероризм.
- •Форми і технології сучасного інформаційного тероризму.
- •Форми боротьби держави з інформаційним тероризмом.
- •Держава як суб’єкт інформаційного ринку.
- •Структура та принципи організації інформаційної діяльності держави у сфері управління.
- •51. Форми та методи вироблення інформаційної стратегії та тактики
- •52. Поняття «інформаційна еліта» та медіа бюрократія.
- •53. Моделі комерційного та громадянського регулювання взаємовідносин держави та медіа сфери.
- •54. Інформаційний взаємозв’язок опозиції та правлячої еліти.
- •55. Технології підготовки політичних текстів та виступів політичних лідерів
- •1. Визначення цілі написання того чи іншого тексту чи політ. Виступу
- •56. Головні організаційні структури в сфері інформаційної діяльності
- •58. Особливості формування інформаційної політики в сучасному українському суспільстві
- •Особливості державної політики в області інформаційної безпеки.
- •«Свобода інформації» в демократичних державах.
- •Поняття «політичної та державної цензури». Типи цензури
- •Моделі державної політики в області інформаційної безпеки
- •Поняття «інформаційна небезпека» та «інформаційні погрози».
- •Поняття «державна таємниця» в інформаційній безпеці держави.
- •Основні напрямки держави в інформаційній політиці в сфері безпеки. Критерії інформаційної безпеки
- •Інформаційна безпека України.
- •Діяльність Міжвідомчої комісії з питань інформаційної політики та інформаційної безпеки
- •Укази Президента України
- •Типологія інформаційних кампаній.
- •Міжнародні інформаційні кампанії.
- •Моделі та технології організації інформаційних кампаній.
- •Критерії ефективності інформаційної кампанії.
- •Інформаційні кампанії в Україні.
- •Основні принципи ведення та типологія інформаційних війн.
- •Типи і форми інформаційних війн.
- •Техніки та методики здійснення інформаційної війни.
- •Особливості формування та реалізація інформаційної політики в Україні.
- •Специфіка організації інформаційної служби в сучасних умовах.
- •Політичний генезис Інтернету.
- •Суть парадигми «мереженого суспільства».
- •Вплив Інтернету на політичні процеси.
- •81. Системи електронних урядів. «Поняття віртуальний образ»
- •82. Інформаційнізапити в рамках інтернеткомунікацій
- •83. Інтернет та перспективистановленнякібердемократії
- •84. Політична роль інтернеттехнологій
- •85. Структура електронноїдержави
- •86. Впливінтернету на політпроцеси в Україні
- •87. Техніка в сучаснійполітичнійкомунікації
- •88. Типологіясучаснихтехнічних і технологічнихзасобівзабезпеченняінформаційноївзаємодії у політсферісуспільства.
- •89. Технічні канали передачіінформації , засобитранформації, накопичення та тиражуванняповідомлень.
- •90. Поняття «інформаційнареволюція». НаслідкиІнформаційнихтехнологічнихреволюцій.
- •Інтернет-інтранет-екстранет у формуванні державної політики.
- •Глобалізація та технічний розвиток сучасного інформаційного ринку.
- •Україна та технічні засоби забезпечення інформаційного впливу в політиці.
- •Поняття «інформаційна безпека держави».
- •96. Техніко-інформаційні компоненти системи інформаційної безпеки.
- •Технологічна модель інформаційної політики держави у сфері безпеки.
- •Технологічні критерії інформаційної небезпеки для суспільства та держави.
- •99. Сучасні техніко-інформаційні технології захисту державних секторів.
- •100.Забезпечення інформаційної безпеки держави в Україні.
15. Ікс у сфері державного управління. Резонансна комунікація.
Інформаційне забезпечення управління державними установами і організаціями розглядають як сукупність інформаційних ресурсів, засобів, методів і технологій, що сприяє ефективному здійсненню всього процесу управління державними організаціями, в тому числі розробці та реалізації управлінських рішень. По-перше, у системі органів державної влади повинна бути сформована єдина структура, функцією якої є проведення державної інформаційної політики. Ця структура повинна охоплювати всі гілки і рівні державної влади і включати як спеціалізовані органи влади, що забезпечують регулювання інформаційної сфери, так і підрозділи в інших органах влади, що відповідають за інформаційні аспекти діяльності у сфері їх компетенції. По-друге, проведення державної інформаційної політики повинно координуватися з єдиного центру на рівні вищого керівництва країни у разі персональної відповідальності однієї з вищих посадових осіб держави за вирішення цього завдання.По-третє, державне управління інформаційною сферою повинно бути планомірно забезпечене фінансовими і матеріальними ресурсами за рахунок бюджетного фінансування — виходячи з реальних можливостей держави за статтею витрат на державне управління. Завдання формування структури органів державної влади, що відповідає за проведення державної інформаційної політики, і впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у всі сфери державного управління (інформатизації державного управління), хоча, по суті, і є організаційно-технологічними, повинні вирішуватись як першочергові завдання державної інформаційної політики і реформи системи державного управління. В сучасних умовах організаційно-технологічне забезпечення не тільки визначає ефективність вирішення будь-якого завдання державного управління, але й в цілому принципову можливість його вирішення, особливо в інформаційній сфері. Дії органів державної влади в усіх напрямках створення єдиного інформаційного простору повинні бути регламентовані законодавством, що визначає права та обов’язки центральних та місцевих органів державної влади й органів місцевого самоврядування щодо створення державних інформаційних ресурсів та організації доступу до них, а також системою стандартизації та уніфікації форм документів, класифікаторів, засобів інформаційних технологій, протоколів зв'язку та інших засобів інформатизації. Важливою умовою формування державних інформаційних ресурсів є забезпечення кооперативних зв'язків як по горизонталі, так і по вертикалі. "Горизонтальна кооперація" необхідна для створення єдиної методології комплексного збору первинної інформації органами державної влади про різноманітні об'єкти: юридичні особи, географічні об'єкти і т.ін. Метою горизонтальної кооперації цього виду є скорочення витрат на підготовку первинної інформації, що повинна надаватися державним органам відповідно до законодавства."Вертикальна кооперація" заснована на тому, що на всіх рівнях управління використовується інформація, що створена на місцях, а також та, що утримується в міжгалузевих банках даних, які враховують потреби декількох центральних відомств. У цих випадках кооперація ставить ціль – скорочення витрат на обробку інформації в різноманітних відомчих інформаційних системах.
У ієрархічної комунікації головним компонентом стає прямий зв'язок, у разі резонансної комунікації - зворотний зв'язок. При цьому особливе значення набуває добре знання аудиторії: кожному типу ключової аудиторії повинно відповідати своє цільове повідомлення. Це слід враховувати навіть в стандартному випадку. Досить частотно повідомлення можуть викликати резонанс в каналі, але не отримують належного резонансу в аудиторії. Наприклад, повідомлення про землетрус в Афганістані, яке не отримує резонанс в аудиторії зі зрозумілих причин - це далеко від нашого глядача, що сидить біля телевізора. Але і повідомлення про шахтарських страйках також знаходить слабкий відгук, оскільки як би замикається в шахтарському колективі, не торкаючись нас безпосередньо. Резонансна комунікація будується на активізації вже наявних в одержувача інформації уявлень. Резонансна комунікація може дати відповідь на очікування населення як у вербальній, так і в невербальній У ряді випадків велику роль може мати розвиток комунікативної ситуації не в режимі анонімної комунікації (типу переказу чуток), а, навпаки, в максимально авторитетної комунікації, коли значимість повідомлення підтримується авторитетом того, хто це сказав.Наприклад, поїздка Б. Єльцина в США мала серед цілей і "витіснення Горбачова з серця Америки". Це було пов'язано саме з резонансним характером його виступів. Як згадує той же В. Костіков: "Репутація колишнього президента СРСР за кордоном продовжувала залишатися високою." Горбіманія ", особливо сильна в Німеччині, Італії та США, тривала. Це викликало роздратування ... У наявності був величезний розрив між тим, як ставилися до Горбачову в Росії і за кордоном. Різка критика Горбачовим політики Єльцина, особливо в його закордонних поїздках, завдавала країні збитків, підривала довіру Заходу до російських реформ "(С. 57). формі.Резонансна комунікація може також протікати у візуальній формі, а не тільки вербальної. Комунікативний резонанс не є в принципі новим феноменом, адже навіть фольклорна казка, передаючись із покоління в покоління, реалізується тільки в ситуації комунікативного резонансу, оскільки в період її створення не було письмової фіксації текстів. Комунікативний резонанс пересилює сьогоднішню роздробленість людей, об'єднуючи їх в комунікативні ланцюжка.Як правило, це повідомлення обмеженого обсягу, які, однак, малюють дуже чітку і зрозумілу картинку. Масова аудиторія вимагає саме такого "прозорого" повідомлення. Можна навести як приклад таку аналогію.
