- •Місце інформаційно-комунікативних процесів в сфері політики.
- •2. Політична комунікація та основні теоретичні підходи.
- •4 Основні теоретичні підходи до аналізу інформаційно-комунікативних процесів.
- •7. Особливості політичної інфосфери.
- •8. Рівні політ. Комун. Стр-ра.
- •10 .Типологія політичних комунікацій.
- •12. Поняття «інформаційно-комунікативної системи». Типологія ікс.
- •14.Форми мереженої організації інформаційного простору.
- •15. Ікс у сфері державного управління. Резонансна комунікація.
- •16. Міжнародна та державна ікс.
- •17. Особливості ікс в перехідних системах
- •18. Поняття масової ікс
- •19. Основні підходи до аналізу ікс.
- •20. Структура масової ікс.
- •22. Структура масових ікс
- •23.Пряме і резонансне інформування. Сенсорні та несенсорні змінні комунікації.
- •24. Ікс в Україні
- •25.Засоби масової інформації та їх структура.
- •26. Змі у системі масової комунікації.
- •28. Основні моделі взаємозв’язку змі та держави
- •29.Законодавче регулювання змі
- •30. Роль політичної журналістики в інформаційному просторі
- •Типи та методи інформаційного лобізму.
- •Способи організації та технології інформаційного лобізму в інформаційному просторі.
- •Особливості функціонування інформаційного лобізму в Україні.
- •Сучасні особливості інформаційного тероризму.
- •Політичний та інформаційний тероризм.
- •Форми і технології сучасного інформаційного тероризму.
- •Форми боротьби держави з інформаційним тероризмом.
- •Держава як суб’єкт інформаційного ринку.
- •Структура та принципи організації інформаційної діяльності держави у сфері управління.
- •51. Форми та методи вироблення інформаційної стратегії та тактики
- •52. Поняття «інформаційна еліта» та медіа бюрократія.
- •53. Моделі комерційного та громадянського регулювання взаємовідносин держави та медіа сфери.
- •54. Інформаційний взаємозв’язок опозиції та правлячої еліти.
- •55. Технології підготовки політичних текстів та виступів політичних лідерів
- •1. Визначення цілі написання того чи іншого тексту чи політ. Виступу
- •56. Головні організаційні структури в сфері інформаційної діяльності
- •58. Особливості формування інформаційної політики в сучасному українському суспільстві
- •Особливості державної політики в області інформаційної безпеки.
- •«Свобода інформації» в демократичних державах.
- •Поняття «політичної та державної цензури». Типи цензури
- •Моделі державної політики в області інформаційної безпеки
- •Поняття «інформаційна небезпека» та «інформаційні погрози».
- •Поняття «державна таємниця» в інформаційній безпеці держави.
- •Основні напрямки держави в інформаційній політиці в сфері безпеки. Критерії інформаційної безпеки
- •Інформаційна безпека України.
- •Діяльність Міжвідомчої комісії з питань інформаційної політики та інформаційної безпеки
- •Укази Президента України
- •Типологія інформаційних кампаній.
- •Міжнародні інформаційні кампанії.
- •Моделі та технології організації інформаційних кампаній.
- •Критерії ефективності інформаційної кампанії.
- •Інформаційні кампанії в Україні.
- •Основні принципи ведення та типологія інформаційних війн.
- •Типи і форми інформаційних війн.
- •Техніки та методики здійснення інформаційної війни.
- •Особливості формування та реалізація інформаційної політики в Україні.
- •Специфіка організації інформаційної служби в сучасних умовах.
- •Політичний генезис Інтернету.
- •Суть парадигми «мереженого суспільства».
- •Вплив Інтернету на політичні процеси.
- •81. Системи електронних урядів. «Поняття віртуальний образ»
- •82. Інформаційнізапити в рамках інтернеткомунікацій
- •83. Інтернет та перспективистановленнякібердемократії
- •84. Політична роль інтернеттехнологій
- •85. Структура електронноїдержави
- •86. Впливінтернету на політпроцеси в Україні
- •87. Техніка в сучаснійполітичнійкомунікації
- •88. Типологіясучаснихтехнічних і технологічнихзасобівзабезпеченняінформаційноївзаємодії у політсферісуспільства.
- •89. Технічні канали передачіінформації , засобитранформації, накопичення та тиражуванняповідомлень.
- •90. Поняття «інформаційнареволюція». НаслідкиІнформаційнихтехнологічнихреволюцій.
- •Інтернет-інтранет-екстранет у формуванні державної політики.
- •Глобалізація та технічний розвиток сучасного інформаційного ринку.
- •Україна та технічні засоби забезпечення інформаційного впливу в політиці.
- •Поняття «інформаційна безпека держави».
- •96. Техніко-інформаційні компоненти системи інформаційної безпеки.
- •Технологічна модель інформаційної політики держави у сфері безпеки.
- •Технологічні критерії інформаційної небезпеки для суспільства та держави.
- •99. Сучасні техніко-інформаційні технології захисту державних секторів.
- •100.Забезпечення інформаційної безпеки держави в Україні.
81. Системи електронних урядів. «Поняття віртуальний образ»
Поняття віртуальний образ. Коли Бодрійяр вперше поєднав поняття влади і симулякра, він отримав ту соціально-політичну реальність, в якій існує постмодерна культура інформаційного суспільства. Нові види інформаційної комунікації, пов'язані з перебудовою знакової системи, докорінно змінили спосіб реалізації владних установок, де симуляція є основоположною діяльністю. Подібне положення справ підтверджується багатьма фактами, виборчих технологій, висвітлення військових, національних та інших конфліктів, створення іміджу влади та іншими PR-стратегіями, здійснюваними за допомогою індустрії мас-медіа. Ситуація складається так, що засоби масової інформації фактично перестають відбивати дійсність, а самі творять образи і симулякри, які, власне, і визначають реальність нашої культури, або, користуючись термінологією Бодрійяра, гіперреальність, в якій відбувається симуляція комунікацій, і яка виявляється більш реальною, ніж сама реальність.
Бодрійяровская "гіперреальність" по своїй суті близька до більш звичного нам поняття "віртуальна реальність", розумієш в даному випадку як інформаційне середовище, створена іміджевими технологіями засобів масової інформації та комунікації, а також такими спорідненими з ними практиками, як паблікрілейшнз, реклама і мода . Причому, цю віртуальну середовище слід розглядати не просто як сукупність вербальних і невербальних текстів, а як специфічну форму дискурсу постмодерного світу.
Особливості, характерні для зарубіжних держав, які успішно застосовують технології е-урядування:
Відкритість і широке охоплення. Органи влади є відкритими, оскільки електронні послуги є доступні всім громадянам у будь-який час. Інформаційне суспільство повинно охоплювати усіх, тому держава вживає заходів для уникнення такої ситуації, коли електронні послуги доступні тільки деяким особам, або ж тільки у визначених районах чи населених пунктах
Орієнтація на потреби споживача. Органи влади здебільшого фокусуються на потребах громадян. Використовуючи системи управління взаєминами з громадянами (CitizenRelationshipManagementsystems), органи влади можуть стежити за рухом інформації, наданої населенням, аналізувати її для надання якісних, персоніфікованих послуг.
Інтеграція послуг. Самі послуги органів влади становлять інтегровану систему. Наприклад, підключившись до офіційного веб-порталу, особа може легко подовжити права водія, і їй не потрібно для цього знати складну організаційну структуру автоінспекції.
Партнерство між державою і приватним сектором. Маючи на меті підвищити якість надання послуг, органи влади все частіше вступають у партнерські стосунки з приватним сектором, щоб, наприклад, швидко й ефективно впроваджувати такі проекти, як створення офіційних веб-порталів.
Три стадії електронного уряду Зазвичай, у процесі запровадження електронного уряду виділяють три стадії. Стадія 1 (публічність). На даній стадії кошти ІКТ розширюють і роблять більш швидким і адресним доступ громадян, організацій та підприємств до інформації органів влади. Для реалізації даної стадії органи влади створюють свої веб-сайти, на яких розміщуються законодавчі та інші нормативно-правові акти, форми необхідних документів, статистичні та економічні дані. Основний елемент даної стадії оперативність оновлення інформації і наявність урядового веб-порталу, який інтегрує всі державні інформаційні ресурси і надає доступ до них «через одне вікно». Дану стадію в Білорусі фактично реалізує веб-сайт президента, доповнений сайтами уряду, міністерств, виконкомів та інших органів влади. Стадія 2 (онлайн-транзакції). На другій стадії державні послуги (реєстрація нерухомості і земельних ділянок, заповнення податкових декларацій, подача заяв на дозвіл) надаються в онлайн-режимі. Перехід на цю стадію дозволяє оптимізувати бюрократичні та трудомісткі процедури, скорочує масштаби корупції (віртуальний контакт з чиновником знижує його можливості вимагати хабарі). Реалізація цієї стадії дозволяє органам влади надавати послуги в електронній формі (e-services) населенню і фірмам 24 години на добу і 7 днів на тиждень через «одне вікно» (згаданий вище урядовий портал). Стадія 3 (участь). На третій стадії забезпечується участь суспільства в держуправлінні, шляхом забезпечення інтерактивної взаємодії громадян і фірм з політиками і чиновниками протягом усього циклу вироблення державної політики на всіх рівнях влади. Реалізується за допомогою веб-форумів, на яких обговорюються проекти нормативних і законодавчих актів, акумулюються пропозиції. Типовий приклад веб-форуму організований зовсім недавно в Білорусі з питань білоруської державної ідеології.