- •Місце інформаційно-комунікативних процесів в сфері політики.
- •2. Політична комунікація та основні теоретичні підходи.
- •4 Основні теоретичні підходи до аналізу інформаційно-комунікативних процесів.
- •7. Особливості політичної інфосфери.
- •8. Рівні політ. Комун. Стр-ра.
- •10 .Типологія політичних комунікацій.
- •12. Поняття «інформаційно-комунікативної системи». Типологія ікс.
- •14.Форми мереженої організації інформаційного простору.
- •15. Ікс у сфері державного управління. Резонансна комунікація.
- •16. Міжнародна та державна ікс.
- •17. Особливості ікс в перехідних системах
- •18. Поняття масової ікс
- •19. Основні підходи до аналізу ікс.
- •20. Структура масової ікс.
- •22. Структура масових ікс
- •23.Пряме і резонансне інформування. Сенсорні та несенсорні змінні комунікації.
- •24. Ікс в Україні
- •25.Засоби масової інформації та їх структура.
- •26. Змі у системі масової комунікації.
- •28. Основні моделі взаємозв’язку змі та держави
- •29.Законодавче регулювання змі
- •30. Роль політичної журналістики в інформаційному просторі
- •Типи та методи інформаційного лобізму.
- •Способи організації та технології інформаційного лобізму в інформаційному просторі.
- •Особливості функціонування інформаційного лобізму в Україні.
- •Сучасні особливості інформаційного тероризму.
- •Політичний та інформаційний тероризм.
- •Форми і технології сучасного інформаційного тероризму.
- •Форми боротьби держави з інформаційним тероризмом.
- •Держава як суб’єкт інформаційного ринку.
- •Структура та принципи організації інформаційної діяльності держави у сфері управління.
- •51. Форми та методи вироблення інформаційної стратегії та тактики
- •52. Поняття «інформаційна еліта» та медіа бюрократія.
- •53. Моделі комерційного та громадянського регулювання взаємовідносин держави та медіа сфери.
- •54. Інформаційний взаємозв’язок опозиції та правлячої еліти.
- •55. Технології підготовки політичних текстів та виступів політичних лідерів
- •1. Визначення цілі написання того чи іншого тексту чи політ. Виступу
- •56. Головні організаційні структури в сфері інформаційної діяльності
- •58. Особливості формування інформаційної політики в сучасному українському суспільстві
- •Особливості державної політики в області інформаційної безпеки.
- •«Свобода інформації» в демократичних державах.
- •Поняття «політичної та державної цензури». Типи цензури
- •Моделі державної політики в області інформаційної безпеки
- •Поняття «інформаційна небезпека» та «інформаційні погрози».
- •Поняття «державна таємниця» в інформаційній безпеці держави.
- •Основні напрямки держави в інформаційній політиці в сфері безпеки. Критерії інформаційної безпеки
- •Інформаційна безпека України.
- •Діяльність Міжвідомчої комісії з питань інформаційної політики та інформаційної безпеки
- •Укази Президента України
- •Типологія інформаційних кампаній.
- •Міжнародні інформаційні кампанії.
- •Моделі та технології організації інформаційних кампаній.
- •Критерії ефективності інформаційної кампанії.
- •Інформаційні кампанії в Україні.
- •Основні принципи ведення та типологія інформаційних війн.
- •Типи і форми інформаційних війн.
- •Техніки та методики здійснення інформаційної війни.
- •Особливості формування та реалізація інформаційної політики в Україні.
- •Специфіка організації інформаційної служби в сучасних умовах.
- •Політичний генезис Інтернету.
- •Суть парадигми «мереженого суспільства».
- •Вплив Інтернету на політичні процеси.
- •81. Системи електронних урядів. «Поняття віртуальний образ»
- •82. Інформаційнізапити в рамках інтернеткомунікацій
- •83. Інтернет та перспективистановленнякібердемократії
- •84. Політична роль інтернеттехнологій
- •85. Структура електронноїдержави
- •86. Впливінтернету на політпроцеси в Україні
- •87. Техніка в сучаснійполітичнійкомунікації
- •88. Типологіясучаснихтехнічних і технологічнихзасобівзабезпеченняінформаційноївзаємодії у політсферісуспільства.
- •89. Технічні канали передачіінформації , засобитранформації, накопичення та тиражуванняповідомлень.
- •90. Поняття «інформаційнареволюція». НаслідкиІнформаційнихтехнологічнихреволюцій.
- •Інтернет-інтранет-екстранет у формуванні державної політики.
- •Глобалізація та технічний розвиток сучасного інформаційного ринку.
- •Україна та технічні засоби забезпечення інформаційного впливу в політиці.
- •Поняття «інформаційна безпека держави».
- •96. Техніко-інформаційні компоненти системи інформаційної безпеки.
- •Технологічна модель інформаційної політики держави у сфері безпеки.
- •Технологічні критерії інформаційної небезпеки для суспільства та держави.
- •99. Сучасні техніко-інформаційні технології захисту державних секторів.
- •100.Забезпечення інформаційної безпеки держави в Україні.
12. Поняття «інформаційно-комунікативної системи». Типологія ікс.
Інформаційно-комунікаційна система (ІКС) – це сукупність інформаційних систем, мереж і каналів передачі інформації, засобів комунікації і управління інформаційними потоками. Тут під „системою” ми розуміємо множину сутностей інформатизації та взаємозв’язків між ними . Згідно чинного законодавства України, інформаційно-телекомунікаційна система – це сукупність інформаційних та телекомунікаційних систем, які у процесі обробки інформації діють як одне ціле.Українське законодавство передбачає декілька визначень інформаційної системи:– організаційно-технічна система, в якій реалізується технологія обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів.– система оброблення даних засобами накопичення, зберігання, обновлення та їх пошуку і відображення. Ці визначення не протирічать, а доповнюють одне-одного. Так друге визначення уточнює, яку саме обробку інформації може проводити інформаційна система. Основне призначення інформаційно-комунікаційної системи (ІКС) –забезпечити власне комунікації та обробку інформаційних ресурсів організаційної структури Класифікацію ІКС можна проводити за багатьма критеріями. Класифікація за критерієм функціональної повноти виглядає так: [1]1. ІКС, які задовольняють інформаційні потреби – інформаційні системи. Такі системи забезпечують доступ користувачів (персоналу, клієнтів, тощо) до інформації. Вони повинні забезпечувати зберігання інформації, пошук, швидкий та захищений доступ.2. ІКС, призначені для підтримки бізнес-процесів (інформаційно-аналітичні системи). Прикладом таких бізнес-процесів можуть бути банківські транзакції.3. ІКС, призначені для управління організаційною структурою –автоматизовані системи управління. Вони повинні забезпечувати автоматизацію комунікацій, документообігу, контролю за виконанням наказів та розпоряджень, тощо.4. Інтелектуалізовані системи, до яких відносяться експертні системи, системи оцінки ефективності та прогнозування результатів управлінських рішень, тощо. Такі системи забезпечують виконання окремих інтелектуальних функцій людини.В ІКС можна виділити такі складові:– апаратне забезпечення;– програмне забезпечення;– інформаційне забезпечення;– організаційне забезпечення – сукупність методів і засобів роботи персоналу, який здійснює експлуатацію системи;– кадрове забезпечення;– правове забезпечення – сукупність норм права, які визначають юридичний статус системи. Класифікацію ІКС можна також проводити за територіальною ознакою:1. локальні (системи для малого бізнесу);2. середні інтегровані;3. великі інтегровані (глобальні) системи. [4]3За способом організації ІКС діляться на:1. файл-серверні;2. клієнт-серверні;3. на основі інтернет-технологій. Інформаційні технології та інформаційно-комунікативні системи за нинішніх умов глобального цивілізаційного розвитку — ключовий ресурс суспільства та держави й необхідна передумова їхньої конкурентоспроможності на глобальних ринках.
13. РОЗВИТОК ТА СТАНОВЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА. МЕДІА ПОЛІТИКА.Інформаційне суспільство — це таке суспільство, в якому виробництво і споживання інформації є найважливішим видом діяльності, а інформація признається найзначнішим ресурсом.Характерними рисами і ознаками інформаційного суспільства є:- формування єдиного інформаційно-комунікаційного простору країни, як частини світового інформаційного про стору, повноправна участь України в процесах інформаційної і економічної інтеграції регіонів, країн і народів; - становлення і в подальшому домінування в різних сферах перспективних інформаційних технологій, засобів обчислювальної техніки і телекомунікацій;- створення і розвиток ринку інформації і знань як факторів виробництва на додаток до ринків природних ресурсів, праці і капіталу, перехід інформаційних ресурсів суспільства в реальні ресурси соціально-економічного розвитку, фактичне задоволення потреб суспільства в інформаційних продуктах і послугах;- зростання ролі шформащйно-комунікащйної інфраструктури в системі суспільного виробництва;- підвищення рівня освіти, науково-технічного і культурного розвитку за рахунок розширення можливостей систем інформаційного обміну на міжнародному, національному і регіональному рівнях і, відповідно, підвищення ролі кваліфікації, професіоналізму і здібностей до творчості як найважливіших характеристик послуг праці;- створення ефективної системи забезпечення прав громадян і соціальних інститутів на вільне одержання, поширення і використання інформації як найважливішої умови демократичного розвитку. Інформаційне суспільство вносить істотні якісні зміни і в методологію сучасної освіти: знання формують основу для реалізації потреб освіти і складають один з найважливіших виробничих чинників. В інформаційному суспільстві економіка країни зазнає зміни і трансформується в економіку, засновану на інформації і знаннях, інтелектуальних інформаційних технологіях, і підтримується всесторонньо розвиненою людиною. Ці тенденції в економіці вимагають нових видів освіти, етичної компетентності і інфраструктури, що підтримує процес постійного вдосконалення знань і умінь.Зауважимо, що саме інформаційна індустрія підтримує процес інформатизації суспільства.Інформаційна індустрія — це засіб для переходу від індустріального суспільства до інформаційного. Інформаційне суспільство не може бути ізольоване, тому інформатизація суспільства веде до інформаційної єдності всієї цивілізації.Мас-медіа займають центральну позицію в формуванні іміджу політичних діячів. Інформація ЗМІ стає підчас єдиним джерелом відомостей про політиків, тому саме від діяльності засобів масової інформації залежить ставлення населення до політиків і тим самим успішність проведення передвиборної компанії. Форма презентації політиків - це усталені способи їх висвітлення в інформаційному середовищі, типові прояви їх особистості у змісті сукупності повідомлень, місце, яке займає інформації про політиків в структурі повідомлень.Повідомлення мас-медіа за своєю структурою має, на нашу думку, три основні елементи: мета повідомлення, його зміст та смисли, навколо яких воно побудовано. За метою повідомлення може бути спрямоване, по-перше, на інформування, опис подій та стану справ, тобто на предметно-практичну дійсність; по-друге, на пояснення, інтерпретацію подій та явищ, розгляд причин та наслідків; та, по-третє, на стимулювання, звертання, заклики до одержувачів інформації.Зміст повідомлення у мас-медіа являє собою конкретну інформації , що подається у певному форматі (випуски новин, реклама, телешоу, інтерв'ю, тощо). Він підпорядкований меті повідомлення та має певну організацію. Елементи змісту об'єднані в одне ціле смислом повідомлення.Найбільш яскравим конкретним виразом смислу інформації у мас-медіа є припущення (поняття, близьке за значенням до понять "пропозиція" за Андерсоном, Клінчем, "фрейм" за Гемсоном, "смислом як четвертим відношенням речення" Ж.Дельоза). Формою фіксації припущень про політиків є речення, судження. У друкованих ЗМІ припущення найбільшою мірою сконцентровано у назві статті, у електронних - в авторських коментарях, хоча частіше за все припущення не має в повідомленні текстуального виразу.В змісті повідомлення політик може бути представлений власним ім'ям, описом фактів політичної діяльності, оціночними судженнями про особистість та діяльність політика, самопрезентацією (зовнішній вигляд, мовлення) тощо.
Найважливішими формами висвітлення образу політика у повідомленнях ЗМІ, з нашої точки зору, є : 1) найменування, опис, констатація фактів про політика, показ зовнішності, висвітлення заяв; 2) пояснення, аналіз проявів політика, інтерпретація вчинків; 3) приписування політику якостей, певних характеристик та оцінокОпис дій політика, констатація його висловлювань, показ зовнішності та висвітлення заяв відносяться до особистісних проявів політика, тобто проявів політика як особистості. У випадках лише згадувань про політика, посилання на нього, коли політик є тільки доповненням, обставиною у тексті повідомлення, прояв особистості політика є мінімальним.Висвітлення проявів політика у повідомленнях ЗМІ спирається на певні припущення автора повідомлення щодо нього. Припущення (пропозиції) щодо політика, з нашої точки зору, разом з найменуваннями, що надаються політику, і є головними формами смислової складової подання політика у інформації мас-медіа.Використання різноманітних форм презентації політика у мас-медіа завжди пов'язано з подіями, що відбуваються в суспільстві. Інтерес до політичного діяча насамперед залежить від того, з якими подіями постає фігура політика, від того, чи стає сама презентація політика подією.