- •Місце інформаційно-комунікативних процесів в сфері політики.
- •2. Політична комунікація та основні теоретичні підходи.
- •4 Основні теоретичні підходи до аналізу інформаційно-комунікативних процесів.
- •7. Особливості політичної інфосфери.
- •8. Рівні політ. Комун. Стр-ра.
- •10 .Типологія політичних комунікацій.
- •12. Поняття «інформаційно-комунікативної системи». Типологія ікс.
- •14.Форми мереженої організації інформаційного простору.
- •15. Ікс у сфері державного управління. Резонансна комунікація.
- •16. Міжнародна та державна ікс.
- •17. Особливості ікс в перехідних системах
- •18. Поняття масової ікс
- •19. Основні підходи до аналізу ікс.
- •20. Структура масової ікс.
- •22. Структура масових ікс
- •23.Пряме і резонансне інформування. Сенсорні та несенсорні змінні комунікації.
- •24. Ікс в Україні
- •25.Засоби масової інформації та їх структура.
- •26. Змі у системі масової комунікації.
- •28. Основні моделі взаємозв’язку змі та держави
- •29.Законодавче регулювання змі
- •30. Роль політичної журналістики в інформаційному просторі
- •Типи та методи інформаційного лобізму.
- •Способи організації та технології інформаційного лобізму в інформаційному просторі.
- •Особливості функціонування інформаційного лобізму в Україні.
- •Сучасні особливості інформаційного тероризму.
- •Політичний та інформаційний тероризм.
- •Форми і технології сучасного інформаційного тероризму.
- •Форми боротьби держави з інформаційним тероризмом.
- •Держава як суб’єкт інформаційного ринку.
- •Структура та принципи організації інформаційної діяльності держави у сфері управління.
- •51. Форми та методи вироблення інформаційної стратегії та тактики
- •52. Поняття «інформаційна еліта» та медіа бюрократія.
- •53. Моделі комерційного та громадянського регулювання взаємовідносин держави та медіа сфери.
- •54. Інформаційний взаємозв’язок опозиції та правлячої еліти.
- •55. Технології підготовки політичних текстів та виступів політичних лідерів
- •1. Визначення цілі написання того чи іншого тексту чи політ. Виступу
- •56. Головні організаційні структури в сфері інформаційної діяльності
- •58. Особливості формування інформаційної політики в сучасному українському суспільстві
- •Особливості державної політики в області інформаційної безпеки.
- •«Свобода інформації» в демократичних державах.
- •Поняття «політичної та державної цензури». Типи цензури
- •Моделі державної політики в області інформаційної безпеки
- •Поняття «інформаційна небезпека» та «інформаційні погрози».
- •Поняття «державна таємниця» в інформаційній безпеці держави.
- •Основні напрямки держави в інформаційній політиці в сфері безпеки. Критерії інформаційної безпеки
- •Інформаційна безпека України.
- •Діяльність Міжвідомчої комісії з питань інформаційної політики та інформаційної безпеки
- •Укази Президента України
- •Типологія інформаційних кампаній.
- •Міжнародні інформаційні кампанії.
- •Моделі та технології організації інформаційних кампаній.
- •Критерії ефективності інформаційної кампанії.
- •Інформаційні кампанії в Україні.
- •Основні принципи ведення та типологія інформаційних війн.
- •Типи і форми інформаційних війн.
- •Техніки та методики здійснення інформаційної війни.
- •Особливості формування та реалізація інформаційної політики в Україні.
- •Специфіка організації інформаційної служби в сучасних умовах.
- •Політичний генезис Інтернету.
- •Суть парадигми «мереженого суспільства».
- •Вплив Інтернету на політичні процеси.
- •81. Системи електронних урядів. «Поняття віртуальний образ»
- •82. Інформаційнізапити в рамках інтернеткомунікацій
- •83. Інтернет та перспективистановленнякібердемократії
- •84. Політична роль інтернеттехнологій
- •85. Структура електронноїдержави
- •86. Впливінтернету на політпроцеси в Україні
- •87. Техніка в сучаснійполітичнійкомунікації
- •88. Типологіясучаснихтехнічних і технологічнихзасобівзабезпеченняінформаційноївзаємодії у політсферісуспільства.
- •89. Технічні канали передачіінформації , засобитранформації, накопичення та тиражуванняповідомлень.
- •90. Поняття «інформаційнареволюція». НаслідкиІнформаційнихтехнологічнихреволюцій.
- •Інтернет-інтранет-екстранет у формуванні державної політики.
- •Глобалізація та технічний розвиток сучасного інформаційного ринку.
- •Україна та технічні засоби забезпечення інформаційного впливу в політиці.
- •Поняття «інформаційна безпека держави».
- •96. Техніко-інформаційні компоненти системи інформаційної безпеки.
- •Технологічна модель інформаційної політики держави у сфері безпеки.
- •Технологічні критерії інформаційної небезпеки для суспільства та держави.
- •99. Сучасні техніко-інформаційні технології захисту державних секторів.
- •100.Забезпечення інформаційної безпеки держави в Україні.
51. Форми та методи вироблення інформаційної стратегії та тактики
Форми та методи вироблення інформаційної стратегії і тактики
Стратегії й технології державної інформаційної політики
Вирішуючи свої різноманітні завдання, держава виробляє певні загальні універсальні стратегії поведінки в інформаційному просторі:
інформаційні стратегії, що:
припускають необмежене розповсюдження державою інформації в суспільстві
така інформація не пов'язана із цілеспрямованою підготовкою тієї чи іншої політичної акції
влада намагається зберегти стабільність громадського порядку
влада керується принципами «не нашкодь», «заспокой» і т.д.
Інший тип довгострокових дій – «мобілізаційна» стратегія:
розрахована на спонукання поведінкових практик населення
орієнтується на інші принципи: «зацікав», «виклич побоювання», «розбуди активність», «направ дії» і т.д.
так звана «відволікаюча» стратегія («абстрагуюча» за Лікарчук):
припускає зміну розумових і поведінкових практик контрагентів, що не влаштовують владу.
«технічна» стратегія («технологічна» за Лікарчук):
націлена на інформування нижчестоящих структур вищестоящими
представляє, по суті, форму чисто службової діяльності державних органів
одна з постійних стратегій – «конструювання іміджу»:
супровід будь-яких предметно спрямованих дій держави зусиллями по облагороджуванню власного іміджу і його захисту.
Для забезпечення такого роду стратегічних цілей держава використовує різні технології інформаційної активності:
публічні технології (у тому числі легальні способи взаємодії із представниками ЗМІ):
акредитація журналістів в «гарячих точках»
їхнє запрошення на брифінги
включення до складу делегацій, що відбувають в офіційні поїздки за кордон
пріоритетне отримання інформації
зустрічі державних чиновників з редакторами видань
відстеження органами влади суспільної реакції на державні рішення
«санкціонуючі» методики:
арешт фільмів, газет,
заборона живих інтерв'ю з терористами тощо
напівтіньові технології: (лише зберігають форму публічності): так звані «сірі» методики – організація контактів органів влади з журналістами за допомогою заздалегідь заданих і підготовлених питань (відповідей)
тіньові технології:
використання непрямих адміністративних, економічних важелів
незаконні судові переслідування журналістів
шантаж
різного роду неформальні зустрічі
анонімне інформування громадськості тіньовими центрами й комітетами, що формуються в надрах різних відомств
Кінець кінцем, ідеологія PR знаходить свій вираз в конкретних функціях, які покликані виконувати PR-структури. Сучасні дослідники пропонують різні моделі класифікації функцій PR.аналітично-прогностична функція пов’язана з виробленням інформаційноїполітики, її стратегії і тактики, що фіксують рух подій і явищ в їх динаміці. Вона включає вивчення суспільних партнерів PR, аналіз конкретних ситуацій при формуванні діяльності, оцінку стану громадської думки, настроїв і реакцій населення на дії властей, підготовку аналітичних даних для ухвалення ефективних рішень; організаційно-технологічна функція - це сукупні заходи і дії по організації і проведенню активних акцій, PR-кампаній, ділових зустрічей, конференцій, інших акцій;інформаційно-комунікативна функція припускає продукування, тиражування інформації при виконанні інформаційно-роз’яснювальної і пропагандистський-рекламної роботи, необхідної не тільки для партнерів, але і для підтримки соціально-психологічного клімату усередині організації, дотримання службової етики; комунікативно-методична функція : консультації по організації і налагодженню відносин з громадськістю, розробка концептуальних моделей співпраці і соціального партнерства, програм, акцій і PR-кампаній.