- •Місце інформаційно-комунікативних процесів в сфері політики.
- •2. Політична комунікація та основні теоретичні підходи.
- •4 Основні теоретичні підходи до аналізу інформаційно-комунікативних процесів.
- •7. Особливості політичної інфосфери.
- •8. Рівні політ. Комун. Стр-ра.
- •10 .Типологія політичних комунікацій.
- •12. Поняття «інформаційно-комунікативної системи». Типологія ікс.
- •14.Форми мереженої організації інформаційного простору.
- •15. Ікс у сфері державного управління. Резонансна комунікація.
- •16. Міжнародна та державна ікс.
- •17. Особливості ікс в перехідних системах
- •18. Поняття масової ікс
- •19. Основні підходи до аналізу ікс.
- •20. Структура масової ікс.
- •22. Структура масових ікс
- •23.Пряме і резонансне інформування. Сенсорні та несенсорні змінні комунікації.
- •24. Ікс в Україні
- •25.Засоби масової інформації та їх структура.
- •26. Змі у системі масової комунікації.
- •28. Основні моделі взаємозв’язку змі та держави
- •29.Законодавче регулювання змі
- •30. Роль політичної журналістики в інформаційному просторі
- •Типи та методи інформаційного лобізму.
- •Способи організації та технології інформаційного лобізму в інформаційному просторі.
- •Особливості функціонування інформаційного лобізму в Україні.
- •Сучасні особливості інформаційного тероризму.
- •Політичний та інформаційний тероризм.
- •Форми і технології сучасного інформаційного тероризму.
- •Форми боротьби держави з інформаційним тероризмом.
- •Держава як суб’єкт інформаційного ринку.
- •Структура та принципи організації інформаційної діяльності держави у сфері управління.
- •51. Форми та методи вироблення інформаційної стратегії та тактики
- •52. Поняття «інформаційна еліта» та медіа бюрократія.
- •53. Моделі комерційного та громадянського регулювання взаємовідносин держави та медіа сфери.
- •54. Інформаційний взаємозв’язок опозиції та правлячої еліти.
- •55. Технології підготовки політичних текстів та виступів політичних лідерів
- •1. Визначення цілі написання того чи іншого тексту чи політ. Виступу
- •56. Головні організаційні структури в сфері інформаційної діяльності
- •58. Особливості формування інформаційної політики в сучасному українському суспільстві
- •Особливості державної політики в області інформаційної безпеки.
- •«Свобода інформації» в демократичних державах.
- •Поняття «політичної та державної цензури». Типи цензури
- •Моделі державної політики в області інформаційної безпеки
- •Поняття «інформаційна небезпека» та «інформаційні погрози».
- •Поняття «державна таємниця» в інформаційній безпеці держави.
- •Основні напрямки держави в інформаційній політиці в сфері безпеки. Критерії інформаційної безпеки
- •Інформаційна безпека України.
- •Діяльність Міжвідомчої комісії з питань інформаційної політики та інформаційної безпеки
- •Укази Президента України
- •Типологія інформаційних кампаній.
- •Міжнародні інформаційні кампанії.
- •Моделі та технології організації інформаційних кампаній.
- •Критерії ефективності інформаційної кампанії.
- •Інформаційні кампанії в Україні.
- •Основні принципи ведення та типологія інформаційних війн.
- •Типи і форми інформаційних війн.
- •Техніки та методики здійснення інформаційної війни.
- •Особливості формування та реалізація інформаційної політики в Україні.
- •Специфіка організації інформаційної служби в сучасних умовах.
- •Політичний генезис Інтернету.
- •Суть парадигми «мереженого суспільства».
- •Вплив Інтернету на політичні процеси.
- •81. Системи електронних урядів. «Поняття віртуальний образ»
- •82. Інформаційнізапити в рамках інтернеткомунікацій
- •83. Інтернет та перспективистановленнякібердемократії
- •84. Політична роль інтернеттехнологій
- •85. Структура електронноїдержави
- •86. Впливінтернету на політпроцеси в Україні
- •87. Техніка в сучаснійполітичнійкомунікації
- •88. Типологіясучаснихтехнічних і технологічнихзасобівзабезпеченняінформаційноївзаємодії у політсферісуспільства.
- •89. Технічні канали передачіінформації , засобитранформації, накопичення та тиражуванняповідомлень.
- •90. Поняття «інформаційнареволюція». НаслідкиІнформаційнихтехнологічнихреволюцій.
- •Інтернет-інтранет-екстранет у формуванні державної політики.
- •Глобалізація та технічний розвиток сучасного інформаційного ринку.
- •Україна та технічні засоби забезпечення інформаційного впливу в політиці.
- •Поняття «інформаційна безпека держави».
- •96. Техніко-інформаційні компоненти системи інформаційної безпеки.
- •Технологічна модель інформаційної політики держави у сфері безпеки.
- •Технологічні критерії інформаційної небезпеки для суспільства та держави.
- •99. Сучасні техніко-інформаційні технології захисту державних секторів.
- •100.Забезпечення інформаційної безпеки держави в Україні.
Особливості функціонування інформаційного лобізму в Україні.
Лобізм в тій чи іншій формі практикується практично у всіх країнах, він неодмінний супутник державного урядування. „Процеси формування рішень, механізму впливу на громадську думку, захисту власної позиції – все це, в широкому розумінні, може сприйматися як явище, що кореспондується з поняттям „лобіювання”. „Сьогодні в Україні ніхто не поставить під сумнів існування прихованого лобізму на усіх рівнях влади”. Проблема лобізму інформаційного лобізму є однією з важливих і складних в українській політиці й політології. І справа не в його наявності, а переважно у формі, в якій він здійснюється.
Розмови про необхідність легалізації лобістської діяльності в Україні, створення для цього законодавчої бази точаться вже немало часу. Зацікавлені чи небайдужі сторони пропонували до розгляду варіанти законопроектів, наприклад, проект А. Ткачука „Про регулювання лобістської діяльності в органах державної влади” . Необхідність відповідних законів пояснюється тим, що широка практика лобіювання інтересів дисонує з неврегульованістю цього явища. Вважається, що це є „причиною мутації практики лобізму в кримінальний бік, маскування лобістських організацій в образі партій, громадських організацій тощо, чия діяльність (коло інтересів, методи дії та ступінь впливу) не обмежені належним чином” .
В Україні коло можливостей для такого типу інформаційного впливу вужче, ніж на Заході, так як у бізнес-структур менше доступу до ТБ, ніж у держави, що володіє контрольним пакетом акцій. За неофіційними підрахунками, на проведення одного законопроекту західні неф ¬ тяние компанії витрачають в середньому від 1 до 20 млн доларів. Причому частина з цих коштів йде на роботу зі ЗМІ. За дан ¬ вим вітчизняних фахівців, найбільші українські ком панії витрачають менше, При вирішенні оплати таких послуг головним критерієм був і залишається охоплення аудиторії. Тому найбажанішими для бізнесу в настою ¬ ний час є можливість таких інформагентств
Сучасні особливості інформаційного тероризму.
Поряд із збереженням ряду характерних для інформаційної діяльності терористів XX і навіть XIX ст.особливостей складаються якісь нові, в тому числі і якісно відмінні її параметри.Значною мірою це обумовлено змінами самої терористичної діяльності, її місця і ролі в сучасному світі.Вчені та експерти відзначають якісні зміни, що дозволяють говорити про формування тероризму «нового типу», носії якого володіють особливою мотивацією, специфічними засобами і тактикою застосування інформаційної зброї. Наприклад, через зрослу технічної оснащеності терористів, можливості застосування ними біологічної, хімічної і навіть зброї масового знищення в корені змінилося ставлення до них окремих держав і всього світового співтовариства. Після трагедії 11 вересня 2001 р. люди стали навіть перебільшувати значення і масштаб окремих терористичних акцій. Все це говорить про те, що якісно змінився інформаційний фон, на якому висвічуються і отримують оцінку такого роду дії.Підвищена увага до терористичних акціях і навіть драматичність їх сприйняття вплинули на духовну атмосферу суспільства, воно стало більш сприйнятливим і проникним для інформаційних цілей терористів.Останнім часом не потрібно навіть докладати особливих зусиль для ознайомлення суспільства зі своїми цілями.Воно саме з нетерпінням чекає таких матеріалів. Не дивно, що касети із записом промов керівників «Аль-Каїди» крутяться по всіх світових телеканалах, їх інтерв'ю відразу ж потрапляють на перші шпальти газет і стають світовими новинами. Пасажі цих промов, цілі і завдання ісламських фундаменталістів постійно коментуються ЗМІ.Товариство мимоволі сама продукує інтерес до цієї тематики, в результаті чого інформаційно-політичне значення тероризму поступово зростає, а створювані ним комунікації розширюють свій вплив. Поряд з цим продовжує діяти і досить традиційна тенденція, а саме - посилення зв'язку тероризму з діяльністю екстремістських угруповань (націоналістські, шовіністичних, релігійно фундаменталістських).Наприклад, як з'ясувалося в ході слідства по факту атаки будівель Всесвітнього торгового центру в Нью-Йорку, терористична організація Аль-Каїда була «парасолькою» для цілого ряду угруповань, у тому числі Хезболли (Ліван), Ісламського джихаду (Єгипет), Збройної ісламської групи(Алжир) та деяких інших. Зростають організованість і законспірірованность дій терористів, підвищується їх фінансове забезпечення, що ускладнює боротьбу з ними. Значною мірою це обумовлено зацікавленістю економічних чи політичних сил, які крім власне ідеологічних (релігійних, політичних, націоналістичних і пр.) причин намагаються використовувати терористичну діяльність для дестабілізації становища, щоб зірвати економічний проект конкурентів і сприяти просуванню своїх інтересів. Наявні в їх розпорядженні засоби дають терористам можливість підкуповувати політичних діячів і журналістів, набувати радіостанції і газети. У цих цілях активно використовуються і діаспори в різних країнах. За допомогою їх спільних зусиль або прославляються «подвиги» захисників ісламу, або як мінімум пом'якшується громадську думку, легітимізує цілі терористів, їм створюють паблісіті (пов'язуючи, наприклад, їх діяльність із захистом якихось «принципів» і «моральних цінностей», культурної спадщини). Це створює сприятливий інформаційний фон для діяльності «борців за свободу» Чечні, «в'язнів совісті» з баскської організації ЕТА, «мирних католиків» Ольстера і т.д. Наприклад, частина отриманих від міжнародних терористичних організацій коштів чеченські сепаратисти направляли на ведення інформаційних акцій проти федеральних сил. Одна з операцій такого роду отримала назву «Ліфт». В її рамках в числі іншого передбачалося створення офіційного інформагентства, а також телекомунікаційної мережі і друкарських видань, які повинні були поширювати в Росії і за кордоном потрібну польовим командирам інформацію. Сьогодні де-факто створюються та міжнародні інформаційні глобальні мережі терористів. Це дозволяє угрупованням зміцнювати взаємодопомога, підвищувати якість планування своїх дій, їх координацію у світовому масштабі, здійснювати великі міжнародні операції.Процес інтернаціоналізації терористів проходить на тлі агресивного заперечення ними міжнародних норм життя.Вони активно використовують всілякі інформаційні технології, здатні донести до громадської думки їхні ідеї та оцінки.
