- •Місце інформаційно-комунікативних процесів в сфері політики.
- •2. Політична комунікація та основні теоретичні підходи.
- •4 Основні теоретичні підходи до аналізу інформаційно-комунікативних процесів.
- •7. Особливості політичної інфосфери.
- •8. Рівні політ. Комун. Стр-ра.
- •10 .Типологія політичних комунікацій.
- •12. Поняття «інформаційно-комунікативної системи». Типологія ікс.
- •14.Форми мереженої організації інформаційного простору.
- •15. Ікс у сфері державного управління. Резонансна комунікація.
- •16. Міжнародна та державна ікс.
- •17. Особливості ікс в перехідних системах
- •18. Поняття масової ікс
- •19. Основні підходи до аналізу ікс.
- •20. Структура масової ікс.
- •22. Структура масових ікс
- •23.Пряме і резонансне інформування. Сенсорні та несенсорні змінні комунікації.
- •24. Ікс в Україні
- •25.Засоби масової інформації та їх структура.
- •26. Змі у системі масової комунікації.
- •28. Основні моделі взаємозв’язку змі та держави
- •29.Законодавче регулювання змі
- •30. Роль політичної журналістики в інформаційному просторі
- •Типи та методи інформаційного лобізму.
- •Способи організації та технології інформаційного лобізму в інформаційному просторі.
- •Особливості функціонування інформаційного лобізму в Україні.
- •Сучасні особливості інформаційного тероризму.
- •Політичний та інформаційний тероризм.
- •Форми і технології сучасного інформаційного тероризму.
- •Форми боротьби держави з інформаційним тероризмом.
- •Держава як суб’єкт інформаційного ринку.
- •Структура та принципи організації інформаційної діяльності держави у сфері управління.
- •51. Форми та методи вироблення інформаційної стратегії та тактики
- •52. Поняття «інформаційна еліта» та медіа бюрократія.
- •53. Моделі комерційного та громадянського регулювання взаємовідносин держави та медіа сфери.
- •54. Інформаційний взаємозв’язок опозиції та правлячої еліти.
- •55. Технології підготовки політичних текстів та виступів політичних лідерів
- •1. Визначення цілі написання того чи іншого тексту чи політ. Виступу
- •56. Головні організаційні структури в сфері інформаційної діяльності
- •58. Особливості формування інформаційної політики в сучасному українському суспільстві
- •Особливості державної політики в області інформаційної безпеки.
- •«Свобода інформації» в демократичних державах.
- •Поняття «політичної та державної цензури». Типи цензури
- •Моделі державної політики в області інформаційної безпеки
- •Поняття «інформаційна небезпека» та «інформаційні погрози».
- •Поняття «державна таємниця» в інформаційній безпеці держави.
- •Основні напрямки держави в інформаційній політиці в сфері безпеки. Критерії інформаційної безпеки
- •Інформаційна безпека України.
- •Діяльність Міжвідомчої комісії з питань інформаційної політики та інформаційної безпеки
- •Укази Президента України
- •Типологія інформаційних кампаній.
- •Міжнародні інформаційні кампанії.
- •Моделі та технології організації інформаційних кампаній.
- •Критерії ефективності інформаційної кампанії.
- •Інформаційні кампанії в Україні.
- •Основні принципи ведення та типологія інформаційних війн.
- •Типи і форми інформаційних війн.
- •Техніки та методики здійснення інформаційної війни.
- •Особливості формування та реалізація інформаційної політики в Україні.
- •Специфіка організації інформаційної служби в сучасних умовах.
- •Політичний генезис Інтернету.
- •Суть парадигми «мереженого суспільства».
- •Вплив Інтернету на політичні процеси.
- •81. Системи електронних урядів. «Поняття віртуальний образ»
- •82. Інформаційнізапити в рамках інтернеткомунікацій
- •83. Інтернет та перспективистановленнякібердемократії
- •84. Політична роль інтернеттехнологій
- •85. Структура електронноїдержави
- •86. Впливінтернету на політпроцеси в Україні
- •87. Техніка в сучаснійполітичнійкомунікації
- •88. Типологіясучаснихтехнічних і технологічнихзасобівзабезпеченняінформаційноївзаємодії у політсферісуспільства.
- •89. Технічні канали передачіінформації , засобитранформації, накопичення та тиражуванняповідомлень.
- •90. Поняття «інформаційнареволюція». НаслідкиІнформаційнихтехнологічнихреволюцій.
- •Інтернет-інтранет-екстранет у формуванні державної політики.
- •Глобалізація та технічний розвиток сучасного інформаційного ринку.
- •Україна та технічні засоби забезпечення інформаційного впливу в політиці.
- •Поняття «інформаційна безпека держави».
- •96. Техніко-інформаційні компоненти системи інформаційної безпеки.
- •Технологічна модель інформаційної політики держави у сфері безпеки.
- •Технологічні критерії інформаційної небезпеки для суспільства та держави.
- •99. Сучасні техніко-інформаційні технології захисту державних секторів.
- •100.Забезпечення інформаційної безпеки держави в Україні.
Місце інформаційно-комунікативних процесів в сфері політики.
Вони виконують роль • поширення ідейно-політичних цінностей, знань, політичної інформації; • формування політичної свідомості; • поширення норм політичної культури, здійснення політико-культурного обміну, розвиток політичної культури суб'єктів політики (індивідів, груп, політичних структур); • інтеграція та регулювання політичних відносин; • підготовка та сприяння громадськості до участі в політичній діяльності.
2. Політична комунікація та основні теоретичні підходи.
Політична комунікація є своєрідним соціально-інформаційним полем політики, що з'єднує всі компоненти політичної сфери суспільства та структурує політичну діяльність.
Наприклад, Г. Алмонд і Дж. Коулмен розглядали комунікацію з погляду її гомогенності, мобільності, обсягів і спрямованості.
З погляду К. Дойча (Гарвардський університет, США), який використав під час аналізу політичної сфери загальнокіберне-ичні ідеї Н. Вінера, політична система ніколи не перебуває у стані рівноваги, оскільки постійно бере участь у динамічних процесах. Політика та врядування досліджуються в цьому разі як процес управління та координації зусиль щодо досягнення певних цілей [129].
Початок вивчення проблем політичної комунікації пов'язують з дослідженням пропаганди в період Першої світової війни (1914-1918). Але фундаментальні праці та, власне, термін "політична комунікація" з'явилися наприкінці 40-х років XX ст.
Нині особливу увагу дослідники політичної сфери суспільства приділяють його комунікативним аспектам, проблемам функціонування засобів масової інформації та зв'язків влади з громадськістю. Серед них — Дж. Бенігер, Д. Бродер, Дж. Кері, Р. Ентман, М. Харгрівз, С Ліхтер, М. Мак-Люхан, Д. Мак-Квайл, В. Паттерсон, Дж. Пауелл, Ю. Габермас, Г. Почепцов, Г. Ріді, Л. Сабато, М. Шрам, Дж. Спір, 3. Вурмен, А. Улєдов, М. Власенко, С Зорько, М. Сиротич та ін.
основні функції політичної комунікації: • поширення ідейно-політичних цінностей, знань, політичної інформації; • формування політичної свідомості; • поширення норм політичної культури, здійснення політико-культурного обміну, розвиток політичної культури суб'єктів політики (індивідів, груп, політичних структур); • інтеграція та регулювання політичних відносин; • піготовка та сприяння громадськості до участі в політичній діяльності.
4 Основні теоретичні підходи до аналізу інформаційно-комунікативних процесів.
1.Технократичні підходи – друга пол.. ХХ ст.. Белл, Маклюен
Включає в себе теорію «інформац. Суспільства». Зростаюча роль техніки в поширенні інформації, а інформації в житті людей, техніка а не людина на першому плані.
В рамках технократичного підходу - математична теорія комунікації Т. Шеннона.
2. Інтеракційний підхід – комунікація як взаємодія. Т. Ньюкомб
Пізніше - Напрям символічного інтеракціонізму Г. Блумер – комунікація не просто реакція а суб’єктивна осмисленість та спрямованість. Комунікація – безперервний діалог.
Етнометодологія – Г. Гарфінкель. Широко інтерпретує комунікацію включає не тльки вербальну ком а й інші повідомлення та знаки.
Теорія міжкультурного змісту комунікації (проксемія) Е. Хол вивчає культурні значення комунікаційних дій
Теорії міфологічних комунікацій (Р. Барт)
Теорія комунікативної дії (Ю. Хабермас)