Апарат управління: основні служби, їх функції та взаємозв’язки
Організаційна структура управління підприємством
Функції служб підприємства розглянемо на прикладі окремих відділів.
Наприклад:
Організаційна структура управління відділом бухгалтерії
Бухгалтера цього відділу ведуть обліки використання сировини, яка надходить на підприємство, а так само складають достовірну бухгалтерську звітність. Тобто за допомогою відділу бухгалтерії здійснюється облік господарських витрат.
Підприємство працює за принципом Закону України «Про прибутковий податок».
На підприємстві організований процес ціноутворення. Ведеться аналіз питомих постійних і змінних витрат, на підставі якого формується цінова політика (встановлюється норма прибутку в одиниці продукції, формується рівень ціни, визначаються знижки, дисконти).
Згідно статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, в грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов роботи, яка виконується, професійних якостях працівника, результатів його роботи, та господарської діяльності підприємства. Підприємство використовує 2 основні форми заробітної плати: годинну і відрядну.
Годинна оплата праці - це оплата за працю певної тривалості (рік, місяць, день).
Розмір відрядної заробітної плати залежить від кількості виробленої працівником продукції (виконаної роботи) певної якості на підставі заздалегідь встановленої норми часу і розцінок з урахуванням складності умов праці.
Головний бухгалтер заповнює форму державного статистичного спостереження № 1-опт «Звіт про продаж і запаси товарів (продукції) в оптовій торгівлі».
Процес делегування повноважень та відповідальності в організації
Ефективність керівництва визначається не лише особистими зусиллями керівника, але й зусиллями всіх членів робочої групи. Якщо керівник відповідає лише за невелику кількість працівників, то за допомогою неймовірних зусиль, можливо, йому вдасться виконати роботу всієї групи, якщо він того хоче. Однак, коли керівник відповідає за досить велику організацію, то він не може ефективно керувати, намагаючись виконати всю роботу колективу.
Сьогодні керівник не в змозі сам вирішувати всі управлінські проблеми, навіть ті, які безпосередньо входять у коло його службових обов'язків, оскільки їх занадто багато, вони різнобічні й специфічні, а його знання, досвід і запас часу - обмежені.
Тому, зберігаючи за собою розробку стратегії, контроль і загальне управління, він передає вирішення менш значних проблем, права і відповідальність підлеглим, які мають необхідні знання, досвід та зацікавленість брати участь в управлінні. Внаслідок цього в рамках управлінської структури проходить перерозподіл прав, обов'язків і відповідальності між її суб'єктами.
Делегування повноважень є найкращим засобом збагачення праці. Менеджери вищих рівнів передають підлеглим свої знання і завдання щодо розробки управлінських рішень. Це дозволяє їм звертатися до нових проблем, які не можна передоручити, знаходити більш важливі та складні ділянки застосування своїх сил.
Делегування повноважень – це процес передавання керівником частини будь-якої своєї роботи та повноважень, необхідних для її виконання, підлеглому, який приймає на себе відповідальність за її виконання. За допомогою делегування повноважень встановлюються формальні відносини та посадові зв`язки працівників в організації. Саме вони слугують основою для упорядкування спільної діяльності підрозділів і забезпечують можливості координувати роботу організації.
Наприклад: виробнича структура підприємства складається з 3-х цехів, які оснащені сучасним обладнанням вітчизняного та імпортного виробництва. Кожен цех має своїх начальників, які в свою чергу мають своїх підлеглих. За рахунок цього підприємство має змогу покращуватися та розширюватися.
Якщо відсутнє делегування повноважень, це значить, що немає розвитку організації. На кожному рівні управління щорічно повторюються ті самі операції, зберігається та ж продуктивність праці в управлінні. Управління не поширює свій вплив на нові галузі в керованих процесах.