3.15 XV зимові Олімпійські ігри Калгарі (Канада) 1988 рік (13 лютого – 28 лютого)

Виступало 1423 спортсменів з 57 країни,

розіграли 46 комплектів нагород у 10 видах спорту.

Після невдалих спроб попередніх років Канада нарешті отримала право провести у себе зимові Ігри. Оргкомітет при підтримці місцевих мешканців зробив усе можливе для того, щоб Олімпіада пройшла на високому рівні. Були реконструйовані та збудовані стадіони, лижні, гірськолижні траси та бобслей ні траси, відкрито новий Міжнародний центр телерадіомовлення. Проте погода внесла свої корективи. Справа у тому, що у цю пору року у цій місцевості майже завжди зберігається плюсова температура з сильним вітром. І цей рік не став виключенням. Тому змагання з деяких видів спорту, стрибки з трампліну, бобслей, гірськолижний спорт, постійно переносились. А у лижному двоборстві стрибкова та гоночна частина, вперши в історії, були проведені в один день.

Програма Ігор була суттєво розширилася. До неї додали командні змагання у стрибках з трампліну та лижному двоборстві, супер гігант та комбінацію у гірських лижах.

Змагання ковзанярів вперши пройшли на закритому катку, завдяки чому було зафіксовано сім світових та три олімпійських рекорди. Головною зіркою тут виступив швед Томас Густавссон, що переміг на дистанціях 5000 та 10000 метрів. Єдине золото для радянської команди приніс Микола Гуляев, який виграв дистанцію 1000 метрів. У жіночих змаганнях відзначилася представниця Нідерландів Івонна ван Генніп, яка здобула три золоті нагороди – 1500, 3000 та 5000 метрів. Своє перше олімпійське золото на дистанції 500 метрів здобула американка Бонні Блєйр. Карін Єнке з НДР, навпаки завершила свою кар’єру двома срібними та однією бронзовою нагородою, усього – 8 (3,4,1). Інша спортсмена з НДР Криста Ротенбургер, яка виграла змагання на 1000 метрів та срібло на 500 метрів, увійшла в історію як єдина представниця, що стала в один рік медалісткою на зимових та літніх Олімпіадах. Через півроку у Сеулі вона виборола срібло у велоспорті.

У гірськолижному спорті по два золота у слаломі та циганському слаломі здобули італієць Альберто Томба та швейцарка Френі Шнайдер. У швидкісному спуску не було рівних великому швейцарцю Пірміну Цурбрігену. Три золоті нагороди у стрибках з трампліну виборов фін Матті Нюканен, усього – 5 (4,1,0). Вперши чемпіонами Ігор стали радянські бобслеїсти Яніс Кіпрус та Володимир Козлов. До речі перший пофарбував свій боб у кольори латвійського прапору, у знак протесту проти захоплення його батьківщини Радянським союзом. А подією змагань став виступ бобслеїстів з Ямайки, які щоправда зайняли тільки останнє місце.

Франц-Петер Рьоч з НДР став першим кому вдалося перемогти у змаганнях біатлоністів на дистанціях 10 та 20 км. Ну а естафетну гонку шостий раз поспіль виграла збірна СРСР, де перші скрипки грали Валерій Медведцев та Сергій Чепіков. Два золота у лижних перегонах завоював герой попередніх ігор швед Гунде Сван – 50 км та естафета, усього – 6 (4,1,1). Радянські лижники Михайло Дев’ятов та Олексій Прокуроров перемогли на дистанціях 15 та 30 км відповідно. У жінок відзначилася ще одна представниця СРСР Тамара Тіхонова, яка виграла дистанцію 20 км, а також у складі команди перемогла у естафеті.

Екатерина Гордеева та Сергій Гриньков у спортивних парах, а також Наталля Бестим’янова та Андрій Букін у танцях, підтримали славу вітчизняного фігурного катання. У одиночників першими були Катаріна Вітт з НДР – друге поспіль золото, та Брайян Бойтано з США.

Змагання хокеїстів у котрий раз виграла радянська команда, де наряду з чемпіонами попередніх ігор відзначилися – Олексій Гусаров, Ігор Кравчук, Ілля Бякін, Валерій Каменський, В’ячеслав Биков, Олександр Могільний, Анатолій Семьонов, Сергій Светлов та Сергій Яшин.

У командному заліку перемогла збірна СРСР – 29 (11,9,9), другими стали спортсмени НДР – 25 (9,10,6), третіми Швейцарії – 15 (5,5,5).