3.14 XIV зимові Олімпійські ігри Сараево (Югославія) 1984 рік (8 лютого – 23 лютого)

Виступало 1272 спортсменів з 49 країни,

розіграли 39 комплектів нагород у 10 видах спорту.

Зимові Ігри у Сараево – столиці сучасної Боснії та Герцеговини, стали єдиними, що відбулися у соціалістичній країні. Приймаюча сторона поразила всіх своєю гостинністю. Для того щоб забезпечити комфорт спортсменам, офіційним лицям та вболівальникам, працювало більш як 10000 волонтерів. Перед початком Ігор були побоювання, що під час змагань не буде достатньої кількості снігу. Та після церемонії відкриття у олімпійській столиці пройшла така хурделиця, що наприклад, старт змагань з гірськолижного спорту відкладався на протязі чотирьох днів.

Виникли питання і відносно аматорського статусу деяких спортсменів. Так від участі у Олімпійських іграх були відсторонені два гірськолижника, звинувачених в отриманні грошей за участь у ряді змагань, та п’ять хокеїстів, що були задіяні у матчах професійної ліги – НХЛ. Важливо, що у якості демонстративного виду вперше були проведені лижні перегони для людей з обмеженими можливостями.

Під час проведення ігор помер керівник СРСР Юрій Андропов. Тому деякі змагання через траур не транслювалися по радянському телебаченню. Збірна СРСР виступила на цих іграх менш вдало, ніж на попередніх, програвши командну першість атлетам НДР.

Сенсацію створив у ковзанярському спорті Ігор Малков, ставши першим представником Радянського союзу, що переміг на дистанції 10000 метрів. Дві золоті нагороди виборов канадець Гаєтан Буше. У жіночих змаганнях бал правили представниці НДР, які виграли всі чотири дисципліни. А їх лідер Карін Єнке, стала переможцем на дистанціях – 500 та 3000 метрів.

Героями Ігор стали фінська лижниця Марі-Ліса Хамаляйнен, яка перемогла з великим відривом у трьох видах програми – 5, 10 та 20 км та завоювала бронзу у естафеті. А також шведський лижник Гунде Сван, що переміг на дистанції 15 км та у естафеті. Крім того швед виборов срібло на 50 км і бронзу на 30 км. Особливо відомий він тим, що першим застосував на цій Олімпіаді – ковзанярський хід, який давав йому суттєву перевагу над суперниками. Радянський лижник Микола Зімятов на своїх других Іграх переміг у гонці на 30 км, усього – 5 (4,1,0). Перемогу він здобув незважаючи на те, що перед цим майже три роки не те, що не перемагав на престижних змаганнях, а навіть не входив до складу збірної СРСР. І тільки завдяки неймовірному зусиллю волі, Зімятов зміг повернутися на переможну стезю.

У змаганнях біатлоністів весь комплект нагород, золото на 10 км, здобув норвежець Єйрік Квалфосс. А збірна СРСР у п’ятий раз перемогла у естафеті. Бобслеїсти з НДР Вольфганг Хоппе та Дитмар Шауєрхаммер здобули дві перемоги у змаганнях двійок та четвірок. У стрибках з 90 метрового трампліну перемогу здобув фін Матті Нюканен, а німець з НДР Йенс Вайсфлог став другим. На 70 метровому трампліні вони помінялися місцями.

Реноме радянського фігурного катання підтримала пара Олена Валова та Олег Васильєв. Та це було єдине золото представників СРСР на цих Іграх. У спортивних танцях перемогли британці Джейн Торвілл та Кристофер Дін. У жінок своє перше золото отримала спортсменка з НДР Катарина Вітт, у чоловіків американець Скотт Хамільтон.

Хокейна збірна СРСР зуміла реабілітуватися за попередню невдачу. Перегравши у вирішальному матчі свого принципіального суперника збірну Чехословаччини з рахунком 2-0. Склад тої збірної – Владислав Третяк - що четвертий раз, три з яких золоті а одна срібна, став володарем олімпійської нагороди, Володимир Мишкін, В’ячеслав Фетісов, Олексій Касатонов, Василь Первухін, Зінетула Білялетдінов, Сергій Стариков, Ігор Стельнов, Сергій Макаров, Ігор Ларіонов, Володимир Крутов, Микола Дроздецький, Андрій Хомутов, Михайло Васильев, Олександр Кожевников, Віктор Тюменєв, Сергій Шепелєв, Олександр Скворцов, Володимир Ковін, Олександр Герасимов. Цікаво, що майже цим же складом і під керівництвом Віктора Тіхонова, радянська команда за три роки до цього, у 1981, у чудовому стилі виграла Кубок Канади, перегравши у фіналі збірну господарів, складену з кращих гравців НХЛ, 8-1.

У командному заліку перемогла збірна НДР – 24 (9,9,6), другими стали спортсмени СРСР – 25 (6,10,9), третіми США – 8 (4,4,0).