- •Тема 7. Четвертий період олімпійського руху сучасності 176
- •Тема 8. Зимові олімпійські ігри 225
- •Тема 9. Міжнародна олімпійська система 278
- •Тема 10. Керівні органи олімпійського руху 315
- •Тема 11. Сучасний олімпізм та основні проблеми в олімпійському русі 337
- •Тема 1. Загальна характеристика навчальної дисципліни «Олімпійський спорт»
- •1. Предмет дисципліни «Олімпійський спорт»
- •2. Термінологія олімпійського спорту
- •3. Олімпійська символіка та атрибутика
- •Завдання для самоконтролю:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2. Олімпійські ігри Давньої Греції
- •1. Значення спорту в житті давніх греків
- •2. Давньогрецькі спортивні свята, міфи та легенди про зародження Ігор
- •3. Підготовка до Ігор, їх учасники. Період найвищого розквіту
- •4. Значення та занепад давніх Олімпійських ігор
- •Завдання для самоконтролю:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3. Відродження Олімпійських ігор
- •1. Передумови до відродження Олімпійських ігор
- •2. Життя та діяльність п’єра де Кубертена
- •3. Перший Олімпійський конгрес та його історичне значення
- •4. Роль Олексія Бутовського у відроджені Олімпійського руху
- •Завдання для самоконтролю:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4. Перший період Ігор Олімпіад
- •1. Загальна характеристика першого періоду Ігор Олімпіад
- •2. Хронологія Ігор I-V Олімпіад
- •2.1 Ігри I Олімпіади Афіни (Греція) 1896 рік
- •2.2 Ігри II Олімпіади Париж (Франція) 1900 рік (14 травня – 28 жовтня)
- •2.3 Ігри III Олімпіади Сент-Луїс (сша) 1904 рік (1 липня – 23 листопада)
- •2.4 Ігри IV Олімпіади Лондон (Велика Британія) 1908 рік (27 квітня – 31 жовтня)
- •2.5 Ігри V Олімпіади Стокгольм (Швеція) 1912 рік (5 травня – 27 липня)
- •Завдання для самоконтролю:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5. Другий період Ігор Олімпіад
- •1. Загальна характеристика другого періоду Ігор Олімпіад
- •2. Хронологія Ігор VII-XIV Олімпіад
- •2.1 Ігри VII Олімпіади Антверпен (Бельгія) 1920 рік (29 квітня – 12 вересня)
- •2.2 Ігри VIII Олімпіади Париж (Франція) 1924 рік (4 травня – 27 липня)
- •2.3 Ігри IX Олімпіади Амстердам (Нідерланди) 1928 рік (17 травня – 12 серпня)
- •2.4 Ігри X Олімпіади Лос-Анджелес (сша) 1932 рік (30 липня – 14 серпня)
- •2.5 Ігри XI Олімпіади Берлін (Німеччина) 1936 рік (1 серпня – 16 серпня)
- •2.6 Ігри XIV Олімпіади Лондон (Велика Британія) 1948 рік (29 липня – 14 серпня)
- •Завдання для самоконтролю:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6. Третій період Ігор Олімпіад
- •1. Загальна характеристика третього періоду Ігор Олімпіад
- •2. Хронологія Ігор XV-XXIV Олімпіад
- •2.1 Ігри XV Олімпіади Гельсінкі (Фінляндія) 1952 рік (19 липня – 3 серпня)
- •2.2 Ігри XVI Олімпіади Мельбурн (Австралія) 1956 рік (22 листопада – 8 грудня)
- •2.3 Ігри XVII Олімпіади Рим (Італія) 1960 рік (25 серпня – 11 вересня)
- •2.4 Ігри XVIII Олімпіади Токіо (Японія) 1964 рік (10 жовтня – 24 жовтня)
- •2.5 Ігри XIX Олімпіади Мехіко (Мексика) 1968 рік (12 жовтня – 27 жовтня)
- •2.6 Ігри XX Олімпіади Мюнхен (Німеччина) 1972 рік (26 серпня – 10 вересня)
- •2.7 Ігри XXI Олімпіади Монреаль (Канада) 1976 рік (17 липня – 1 серпня)
- •2.8 Ігри XXII Олімпіади Москва (срср) 1980 рік (19 липня – 3 серпня)
- •2.9 Ігри XXIII Олімпіади Лос-Анджелес (сша) 1984 рік (28 липня – 12 серпня)
- •2.10 Ігри XXIV Олімпіади Сеул (Південна Корея) 1988 рік (17 вересня – 2 жовтня)
- •Завдання для самоконтролю:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7. Четвертий період Ігор Олімпіад
- •1. Загальна характеристика четвертого періоду Ігор Олімпіад
- •2. Хронологія Ігор XXV-XXX Олімпіад
- •2.1 Ігри XXV Олімпіади Барселона (Іспанія) 1992 рік (25 липня – 9 серпня)
- •2.2 Ігри XXVI Олімпіади Атланта (сша) 1996 рік (19 липня – 4 серпня)
- •2.3 Ігри XXVII Олімпіади Сідней (Австралія) 2000 рік (15 вересня – 1 жовтня)
- •2.4 Ігри XXVIII Олімпіади Афіни (Греція) 2004 рік (13 серпня –29 серпня)
- •2.5 Ігри XXIX Олімпіади Пекін (Китай) 2008 рік (8 серпня – 24 серпня)
- •2.6 Ігри XXX Олімпіади Лондон (Велика Британія) 2012 рік (27 липня –12 серпня)
- •Завдання для самоконтролю:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 8. Зимові Олімпійські ігри
- •1. Історія виникнення зимових Олімпійських ігор
- •2. Етапи проведення зимових Олімпійських ігор
- •3. Хронологія зимових Олімпійських ігор (1924-2010 р. Р.)
- •3.1 I зимові Олімпійські ігри Шамоні (Франція) 1924 рік (25 січня – 4 лютого)
- •3.2 II зимові Олімпійські ігри Санкт-Моріц (Швейцарія) 1928 рік (11 лютого – 19 лютого)
- •3.3 III зимові Олімпійські ігри Лейк – Плесід (сша) 1932 рік (4 лютого – 15 лютого)
- •3.4 IV зимові Олімпійські ігри Гарміш–Партенкірхен (Німеччина)
- •1936 Рік (6 лютого – 16 лютого)
- •3.5 V зимові Олімпійські ігри Санкт – Моріц (Швейцарія) 1948 рік (30 січня – 8 лютого)
- •3.6 VI зимові Олімпійські ігри Осло (Норвегія) 1952 рік (14 лютого – 25 лютого)
- •3.7 VII зимові Олімпійські ігри Кортіна – д’Ампеццо (Італія) 1956 рік (26 січня – 5 лютого)
- •3.8 VIII зимові Олімпійські ігри Скво – Вє
- •(18 Лютого – 28 лютого)
- •3.9 IX зимові Олімпійські ігри Інсбрук (Австрія) 1964 рік (29 січня – 9 лютого)
- •3.10 X зимові Олімпійські ігри Гренобль (Франція) 1968 рік (6 лютого – 18 лютого)
- •3.11 XI зимові Олімпійські ігри Саппоро (Японія) 1972 рік (3 лютого – 13 лютого)
- •3.12 XII зимові Олімпійські ігри Інсбрук (Австрія) 1976 рік (4 лютого – 15 лютого)
- •3.13 XIII зимові Олімпійські ігри Лейк – Плесід (сша) 1980 рік (13 лютого – 24 лютого)
- •3.14 XIV зимові Олімпійські ігри Сараево (Югославія) 1984 рік (8 лютого – 23 лютого)
- •3.15 XV зимові Олімпійські ігри Калгарі (Канада) 1988 рік (13 лютого – 28 лютого)
- •3.16 XVI зимові Олімпійські ігри Альбервіль (Франція) 1992 рік (8 лютого – 23 лютого)
- •3.17 XVII зимові Олімпійські ігри Ліллехаммер (Норвегія) 1994 рік (12 лютого – 27 лютого)
- •3.18 XVIII зимові Олімпійські ігри Нагано (Японія) 1998 рік (7 лютого – 22 лютого)
- •3.19 XIX зимові Олімпійські ігри Солт–Лейк–Сіті (сша) 2002 рік (8 лютого – 24 лютого)
- •3.20 XX зимові Олімпійські ігри Турін (Італія) 2006 рік (10 лютого – 26 лютого)
- •3.21 XXI зимові Олімпійські ігри Ванкувер (Канада) 2010 рік (12 лютого – 28 лютого)
- •Завдання для самоконтролю:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 9. Міжнародна олімпійська система
- •1. Загальна структура Міжнародної олімпійської системи
- •2. Міжнародний олімпійський комітет та основи його діяльності
- •3. Міжнародні спортивні федерації
- •4. Національні олімпійські комітети
- •5. Параолімпійські, континентальні та регіональні комітети та спортивні ігри
- •Параолімпійські ігри.
- •Континентальні ігри.
- •Регіональні ігри.
- •Ігри молоді.
- •Завдання для самоконтролю:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 10. Керівні органи олімпійського руху
- •1. Президенти мок: життя та діяльність
- •Деметріус Вікелас Греція (1894–1896 роки).
- •П’єр де Кубертен Франція (1896-1925 роки).
- •Годфруа де Блоне Швейцарія (1916-1919 роки).
- •Анрі де Байе-Латур Бельгія (1925 - 1942 роки).
- •Йоханнес Зігфрид Едстрем Швеція (1942-1952 роки).
- •Єйвері Брендедж сша (1952-1972 роки).
- •Майкл Моріс Кілланін Ірландія (1972-1980 роки).
- •Хуан Антоніо Самаранч Іспанія (1980-2001 роки).
- •Жак Рогге Бельгія (з 2001-2013р.)
- •Томас Бах (10 вересня 2013 р.)
- •2. Діяльність нок Російської імперії та срср
- •3. Президенти Наіонального Олімпійського комітету України
- •4. Вибір міста–організатора Олімпійських ігор
- •Завдання для самоконтролю:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 11. Сучасний олімпізм та основні проблеми в олімпійському русі
- •1. Аматорство та професіоналізм у олімпійському спорті
- •2. Комерціалізація олімпійського руху
- •3. Політика і олімпійський спорт
- •4. Система олімпійської освіти.
- •5. Історичний досвід олімпійської підготовки
- •Завдання для самоконтролю:
- •Питання для самоконтролю
- •1.2 Футбол на Олімпійських іграх
- •Чемпіони та призери жіночого футбольного турніру
- •2. Спортсмени-українці на Олімпійських іграх
- •2.1. Спортсмени – українці, що виступали за інші держави
- •2.2. Українські спортсмени у складі срср
- •2.3. Виступи українців на Олімпійських іграх окремою командою
- •2.4. Олімпійські чемпіони – уродженці Сумської області
3.3 III зимові Олімпійські ігри Лейк – Плесід (сша) 1932 рік (4 лютого – 15 лютого)
Виступало 307 спортсменів з 17 країн,
розіграли 14 комплектів нагород у 7 видах спорту.
Вперше зимові Олімпійські ігри перетнули океан, і були проведені за межами Європи. В подальшому аналізуючи ці Ігри історики дійшли висновку, що їх організація трохи не вбила саму ідею проведення Білих олімпіад. Адже довіряти проведення Ігор Америці, коли сама країна ще не відійшла після великої дипресії, було дуже авантюрною ідеєю.
Так кількість учасників ледве перевершила кількість спортсменів на перших Іграх, що у свою чергу не могло не відобразитися як на кількості змагань, де з програми Ігор був виключений скелетон, так і на кількісному складі суперників у кожному з турнірів. Так, наприклад у хокейному турнірі виступало лише чотири збірні.
Майже половина - 150, всіх учасників Олімпіади представляло США та Канаду. Проте з країн, де зимові види спорту популярні на Ігри через кризу та велику відстань, приїхали малочисельні делегації.
У бобслеї, перемогли представники США: Біллі Фіске – відстояв своє чемпіонське звання 1928 року, а Едді Іган став єдиним за всю історію Олімпіад, який перемагав як на зимових так і на літніх іграх – чемпіонське звання 1920 року у змаганнях боксерів.
Через нові правила проведення ковзанярських змагань по американським правилам зі спільного старту, всі золоті нагороди у цих змаганнях отримали представники США.
У лижних перегонах, незважаючи на теплу погоду, не було рівних представникам скандинавських країн. Норвегія та Швеція вибороли по два золота, Фінляндія – три. Третю золоту нагороду, після 1928 року, у лижному двоборстві здобув норвежець Юхан Греттумсбротен.
У фігурному катанні на своїх других Іграх перемогла норвежка Соня Хені. Змагання хокеїстів в котрий раз виграла збірна Канади.
У командному заліку перемогла збірна США – 12 (6,4,2), другими стали спортсмени Норвегії – 10 (3,4,3), третіми Швеції – 3 (1,2,0).
3.4 IV зимові Олімпійські ігри Гарміш–Партенкірхен (Німеччина)
1936 Рік (6 лютого – 16 лютого)
Виступало 756 спортсменів з 28 країн,
розіграли 17 комплектів нагород у 8 видах спорту.
Ця зимова Олімпіада виявилася однією з самих скандальних за всю історію. Ігри проходили у атмосфері фашизму, що стало свідченням деякої капітуляції МОК. Адже у Німеччині згідно прийнятим «Нюрнбергським законам» євреї оголошувались людьми більш низької раси.
Слід зауважити, що у цей рік у Німеччині проходили і літні Олімпійські ігри. Відбулося це тому, що Франція відмовилась приймати у себе Білі ігри. Знаходячись у трудному становищі МОК згодився на пропозицію Гітлера і довірив його країні провести другу Олімпіаду за один рік.
Тим не менш ці Ігри відіграли помітну роль у розвитку зимових видів спорту. Вперше з’явилися у програмі Ігор змагання з гірськолижних дисциплін. Завдяки чому також суттєво розширилась присутність у змаганнях і жінок.
Другі золоті нагороди на цих Іграх здобули: у стрибках з трампліну норвежець Біргер Рууд. Це спортсмен відомий тим, що разом зі своїм батьком та двома братами, теж відомими стрибунами, вперше розробили особливий стиль стрибків з трампліну, що дозволяв суттєво збільшити його дальність: відштовхуючись від трампліну вони махали руками, а потім нахиливши корпус уперед, майже лягали на лижі, зменшуючи силу спротиву вітру. Можливо Рууд став би і триразовим чемпіоном Олімпіад, та у 1939 році розпочалася Друга світова війна. Норвегія була окупована німецькими військами, а самого спортсмена, за відмову приймати участь у показових спортивних виступах, було заарештовано і він декілька років провів у концтаборі. Та навіть це його не зламало. У 1948 році він приїздить на свої треті Ігри, де на цей раз займає друге місце.
У фігурному катанні друге золото поспіль виграв австрієць Карл Шефер. А норвезька фігуристка Соня Хені стала чемпіонкою втретє поспіль, всього – 3 (3,0,0). Ця спортсменка і досі володіє рекордом у жіночому фігурному катанні, адже вона єдина хто виступаючи на чотирьох Олімпіадах є триразовою олімпійською чемпіонкою. А мистецтву катання вона вчилась у тому числі і дивлячись за виступами відомих балерин того часу. Цікаво, що крім чудових виступів на льодяній арені, шість підряд виграних чемпіонатів світу, вона ще й стала відомою кіноактрисою. До речі це трохи не завадило їй виступити на цій Олімпіаді, адже знімаючись у кіно, вона демонструвала і свою техніку катання на льоду, отримуючи за це гроші. І тільки погроза всієї збірної Норвегії знятися зі змагань, у разі її дискваліфікації, примусила МОК відступити. Після Ігор 1936 року Соня Хені подалася до Америки у Голлівуд, де ще знялася в одинадцяти картинах, в тому числі і у відомій «Серенаді сонячної долини» з джазовим ансамблем Глена Міллера. Згодом вона організувала і перший у світі балет на льоду, з яким гастролювала по всьому світові.
Ще одним героєм Ігор став норвезький ковзаняр Івар Баллангуд, який зумів перемогти на трьох дистанціях – 500, 5000 і 10000 метрів, та стати другим на 1500 метрів. Здобувши ще золото у 1928 році та срібло у 1932 році, він став на той час одним з найбільш титулованих спортсменів, що виступали на зимових Олімпійських іграх, усього – 6 (4,2,0).
У гірськолижному двоборстві перемогли представники Німеччини, а у лижних перегонах золоті нагороди поділили спортсмени Швеції та Фінляндії.
Найбільшою несподіванкою на цих іграх стала перемога хокеїстів Великої Британії, які щоправда були здебільшого у минулому канадцями, у фінальному матчі над засновниками цього виду спорту.
Командну першість виграла збірна Норвегії – 15 (7,5,3), друге місце за спортсменами Німеччини – 6 (3,3,0), трете Швеції – 7 (2,2,3).
