2.3 Ігри IX Олімпіади Амстердам (Нідерланди) 1928 рік (17 травня – 12 серпня)

Виступало 3014 спортсмена з 46 країн,

розіграли 109 комплектів нагород у 16 видах спорту.

Амстердам став єдиним містом, який висунув свою кандидатуру на проведення наступних Олімпійських ігор. Це були перші Ігри у підготовці до яких не брав участь П’єр де Кубертен. Адже після Олімпіади у Парижі він подав у відставку з поста президента МОК.

Саме у цей час на противагу Олімпійським іграм Радянський Союз, якого до цих змагань не запрошували, повним ходом розгорнув проведення так званих робітничих Спартакіад які проходили за підтримки Комінтерну. Заохочувалось створення робітничих спортивних клубів у різних країнах, а їхні змагання перетворювались на демонстрацію ідей пролетарського інтернаціоналізму. І треба визнати, що в тих Спартакіадах брала участь велика кількість справді талановитих спортсменів, які показували досить високі результати. Багато з них пізніше приймали участь і в Олімпійських іграх.

На цих Іграх зародились традиції, які потім не порушувалась. На головній башті амстердамського стадіону вперши в історії Олімпіад спалахнув олімпійський вогонь, який запалили за допомогою дзеркал від променів сонця. А на параді церемонії відкриття попереду крокувала делегація Греції, Батьківщини Олімпійських ігор. Взагалі, якщо не рахувати кількох випадків, то можна сказати, що ця Олімпіада була однією з найбільш тихих та мирних. Оглядачі відмічали, що цього разу на спортивних аренах не вирували такі пристрасті, як у попередні роки.

Після шістнадцятилітньої перерви вийшла на олімпійський старт команда Німеччини. Крім неї вперши участь у змаганнях прийняли такі країни як – Ямайка, Мальта, Панама, Латвія, Литва, Родезія (теперішні Замбія та Зімбабве).

На цих Олімпійських Іграх була досить суттєво розширена жіноча програма. Вони вперше змагалися у таких видах легкої атлетики як – біг на 100 та 800 метрів, естафета 4х100 метрів, стрибки у висоту, метання диску. Також вперши пройшли змагання з жіночої гімнастики, де перемогу святкували представниці Нідерландів.

В цілому ця Олімпіада не виявила явного героя. Тріумфатор двох попередніх Ігор фін Пааво Нурмі став дворазовим срібним призером та переміг на дистанції 10000 метрів, всього – 12 (9,3,0). Його суперник Вілле Рітола зумів обійти Нурмі та стати першим на дистанції 5000 метрів, а також другим на дистанції 1000 метрів, всього – 8 (5,3,0).

Це були останні старти видатних фінських легкоатлетів. Цікаво, що ніхто з журналістів не міг взяти інтерв’ю у Нурмі. Його називали «великим мовчуном». Та президент Фінляндії Урхо Кекконен, який вважався другом спортсменів та був колись непоганим журналістом, запросив Нурмі на вечерю заховавши під стіл диктофон. На другий день цю бесіду опублікували всі газети. Проте, незважаючи на такий негарний вчинок, спортсмен та президент залишились товаришами.

Несподівано завершились змагання з марафону, на яких переміг представник Франції, маленький алжирець Бугера Єль Уафі. Дві золоті нагороди у найбільш престижних видах легкої атлетики бігу на 100 та 200 метрів, здобув канадець Персі Уїльямс. У жінок перше золото в історії на 100 метрівці виборола американка Бетті Робінсон. Зі світовими рекордами виграли свої змагання у метанні диску полька Халіна Конопацька, та на дистанції 800 метрів німкеня Ліна Радке. Остання через крок після фінішу знепритомніла, через що цю дисципліну, яка вважалася надто складною, надовго позбавили олімпійського статусу. Прикрість сталася і під час забігу на 3000 метрів з перешкодами. Через неуважність суддів спортсмени пробігли на одне коло більше, ніж потрібно.

У змаганнях з плавання суперечка велась між шведом Арне Боргом, що переміг на дистанції 1500 метрів вільним стилем, та американцем Джонні Вейсмюллером, який цього разу виступав на двох дистанціях – 100 метрів вільним стилем та естафеті 4х200 метрів, де два рази став олімпійським чемпіоном, всього – 6 (5,0,1). У 1932 році це видатний спортсмен почав зніматися у кіно, граючи роль всесвітньо відомого Тарзана на протязі більш як десяти років. Роль у цьому фільму зробила його багатим та знаменитим.

По дві золоті нагороди на цих Іграх здобули у кінному спорі німецький барон Карл фон Ланген, та у шосейних перегонах, індивідуальна та командна першість, данець Хенрі Хансен. Перше золото для країни сонця, що сходить приніс у потрійному стрибку Мікіо Ода.

У змаганнях з вітрильного спорту відзначилася коронована особа, норвезький кронпринц Олаф, який у складі команди виграв золоту нагороду. Через кілька років він став королем Норвегії.

У Амстердамі переможці з важкої атлетики визначались у сумі класичного трьохборства – жимі, ривку та поштовху. І у всіх вагових категоріях було встановлено світові рекорди. А у змаганнях легковиків золоті нагороди отримали австрієць Ханс Хаас та німець Курт Хельбіг, які не тільки підняли однакову вагу, а й важили рівно по 67 кг кожний.

Ці змагання стали першими у тріумфальному виступі індійських хокеїстів на траві. Взявши вперши у своїй історії участь в Олімпійських іграх, збірна цієї країни впевнено перемогла всіх конкурентів. Чемпіонами футбольного турніру, як і чотири роки тому, виграла збірна Уругваю, перемігши у фіналі з двох матчів, перший закінчився у нічию, команду Аргентини. Вже через два роки ці ж збірні, причому з тим же результатом, розіграли звання перших чемпіонів світу.

Серед підсумків Ігор слід відзначити скасування світових чемпіонатів з літніх видів спорту в рік проведення Олімпіад.

У командному заліку першою фінішувала збірна США – 56 (22,18,16) нагород, другими були олімпійці Німеччини – 31 (10,7,14), третіми Фінляндії – 25 (8,8,9) нагороди.