- •Тема 7. Четвертий період олімпійського руху сучасності 176
- •Тема 8. Зимові олімпійські ігри 225
- •Тема 9. Міжнародна олімпійська система 278
- •Тема 10. Керівні органи олімпійського руху 315
- •Тема 11. Сучасний олімпізм та основні проблеми в олімпійському русі 337
- •Тема 1. Загальна характеристика навчальної дисципліни «Олімпійський спорт»
- •1. Предмет дисципліни «Олімпійський спорт»
- •2. Термінологія олімпійського спорту
- •3. Олімпійська символіка та атрибутика
- •Завдання для самоконтролю:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2. Олімпійські ігри Давньої Греції
- •1. Значення спорту в житті давніх греків
- •2. Давньогрецькі спортивні свята, міфи та легенди про зародження Ігор
- •3. Підготовка до Ігор, їх учасники. Період найвищого розквіту
- •4. Значення та занепад давніх Олімпійських ігор
- •Завдання для самоконтролю:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3. Відродження Олімпійських ігор
- •1. Передумови до відродження Олімпійських ігор
- •2. Життя та діяльність п’єра де Кубертена
- •3. Перший Олімпійський конгрес та його історичне значення
- •4. Роль Олексія Бутовського у відроджені Олімпійського руху
- •Завдання для самоконтролю:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4. Перший період Ігор Олімпіад
- •1. Загальна характеристика першого періоду Ігор Олімпіад
- •2. Хронологія Ігор I-V Олімпіад
- •2.1 Ігри I Олімпіади Афіни (Греція) 1896 рік
- •2.2 Ігри II Олімпіади Париж (Франція) 1900 рік (14 травня – 28 жовтня)
- •2.3 Ігри III Олімпіади Сент-Луїс (сша) 1904 рік (1 липня – 23 листопада)
- •2.4 Ігри IV Олімпіади Лондон (Велика Британія) 1908 рік (27 квітня – 31 жовтня)
- •2.5 Ігри V Олімпіади Стокгольм (Швеція) 1912 рік (5 травня – 27 липня)
- •Завдання для самоконтролю:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5. Другий період Ігор Олімпіад
- •1. Загальна характеристика другого періоду Ігор Олімпіад
- •2. Хронологія Ігор VII-XIV Олімпіад
- •2.1 Ігри VII Олімпіади Антверпен (Бельгія) 1920 рік (29 квітня – 12 вересня)
- •2.2 Ігри VIII Олімпіади Париж (Франція) 1924 рік (4 травня – 27 липня)
- •2.3 Ігри IX Олімпіади Амстердам (Нідерланди) 1928 рік (17 травня – 12 серпня)
- •2.4 Ігри X Олімпіади Лос-Анджелес (сша) 1932 рік (30 липня – 14 серпня)
- •2.5 Ігри XI Олімпіади Берлін (Німеччина) 1936 рік (1 серпня – 16 серпня)
- •2.6 Ігри XIV Олімпіади Лондон (Велика Британія) 1948 рік (29 липня – 14 серпня)
- •Завдання для самоконтролю:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6. Третій період Ігор Олімпіад
- •1. Загальна характеристика третього періоду Ігор Олімпіад
- •2. Хронологія Ігор XV-XXIV Олімпіад
- •2.1 Ігри XV Олімпіади Гельсінкі (Фінляндія) 1952 рік (19 липня – 3 серпня)
- •2.2 Ігри XVI Олімпіади Мельбурн (Австралія) 1956 рік (22 листопада – 8 грудня)
- •2.3 Ігри XVII Олімпіади Рим (Італія) 1960 рік (25 серпня – 11 вересня)
- •2.4 Ігри XVIII Олімпіади Токіо (Японія) 1964 рік (10 жовтня – 24 жовтня)
- •2.5 Ігри XIX Олімпіади Мехіко (Мексика) 1968 рік (12 жовтня – 27 жовтня)
- •2.6 Ігри XX Олімпіади Мюнхен (Німеччина) 1972 рік (26 серпня – 10 вересня)
- •2.7 Ігри XXI Олімпіади Монреаль (Канада) 1976 рік (17 липня – 1 серпня)
- •2.8 Ігри XXII Олімпіади Москва (срср) 1980 рік (19 липня – 3 серпня)
- •2.9 Ігри XXIII Олімпіади Лос-Анджелес (сша) 1984 рік (28 липня – 12 серпня)
- •2.10 Ігри XXIV Олімпіади Сеул (Південна Корея) 1988 рік (17 вересня – 2 жовтня)
- •Завдання для самоконтролю:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7. Четвертий період Ігор Олімпіад
- •1. Загальна характеристика четвертого періоду Ігор Олімпіад
- •2. Хронологія Ігор XXV-XXX Олімпіад
- •2.1 Ігри XXV Олімпіади Барселона (Іспанія) 1992 рік (25 липня – 9 серпня)
- •2.2 Ігри XXVI Олімпіади Атланта (сша) 1996 рік (19 липня – 4 серпня)
- •2.3 Ігри XXVII Олімпіади Сідней (Австралія) 2000 рік (15 вересня – 1 жовтня)
- •2.4 Ігри XXVIII Олімпіади Афіни (Греція) 2004 рік (13 серпня –29 серпня)
- •2.5 Ігри XXIX Олімпіади Пекін (Китай) 2008 рік (8 серпня – 24 серпня)
- •2.6 Ігри XXX Олімпіади Лондон (Велика Британія) 2012 рік (27 липня –12 серпня)
- •Завдання для самоконтролю:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 8. Зимові Олімпійські ігри
- •1. Історія виникнення зимових Олімпійських ігор
- •2. Етапи проведення зимових Олімпійських ігор
- •3. Хронологія зимових Олімпійських ігор (1924-2010 р. Р.)
- •3.1 I зимові Олімпійські ігри Шамоні (Франція) 1924 рік (25 січня – 4 лютого)
- •3.2 II зимові Олімпійські ігри Санкт-Моріц (Швейцарія) 1928 рік (11 лютого – 19 лютого)
- •3.3 III зимові Олімпійські ігри Лейк – Плесід (сша) 1932 рік (4 лютого – 15 лютого)
- •3.4 IV зимові Олімпійські ігри Гарміш–Партенкірхен (Німеччина)
- •1936 Рік (6 лютого – 16 лютого)
- •3.5 V зимові Олімпійські ігри Санкт – Моріц (Швейцарія) 1948 рік (30 січня – 8 лютого)
- •3.6 VI зимові Олімпійські ігри Осло (Норвегія) 1952 рік (14 лютого – 25 лютого)
- •3.7 VII зимові Олімпійські ігри Кортіна – д’Ампеццо (Італія) 1956 рік (26 січня – 5 лютого)
- •3.8 VIII зимові Олімпійські ігри Скво – Вє
- •(18 Лютого – 28 лютого)
- •3.9 IX зимові Олімпійські ігри Інсбрук (Австрія) 1964 рік (29 січня – 9 лютого)
- •3.10 X зимові Олімпійські ігри Гренобль (Франція) 1968 рік (6 лютого – 18 лютого)
- •3.11 XI зимові Олімпійські ігри Саппоро (Японія) 1972 рік (3 лютого – 13 лютого)
- •3.12 XII зимові Олімпійські ігри Інсбрук (Австрія) 1976 рік (4 лютого – 15 лютого)
- •3.13 XIII зимові Олімпійські ігри Лейк – Плесід (сша) 1980 рік (13 лютого – 24 лютого)
- •3.14 XIV зимові Олімпійські ігри Сараево (Югославія) 1984 рік (8 лютого – 23 лютого)
- •3.15 XV зимові Олімпійські ігри Калгарі (Канада) 1988 рік (13 лютого – 28 лютого)
- •3.16 XVI зимові Олімпійські ігри Альбервіль (Франція) 1992 рік (8 лютого – 23 лютого)
- •3.17 XVII зимові Олімпійські ігри Ліллехаммер (Норвегія) 1994 рік (12 лютого – 27 лютого)
- •3.18 XVIII зимові Олімпійські ігри Нагано (Японія) 1998 рік (7 лютого – 22 лютого)
- •3.19 XIX зимові Олімпійські ігри Солт–Лейк–Сіті (сша) 2002 рік (8 лютого – 24 лютого)
- •3.20 XX зимові Олімпійські ігри Турін (Італія) 2006 рік (10 лютого – 26 лютого)
- •3.21 XXI зимові Олімпійські ігри Ванкувер (Канада) 2010 рік (12 лютого – 28 лютого)
- •Завдання для самоконтролю:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 9. Міжнародна олімпійська система
- •1. Загальна структура Міжнародної олімпійської системи
- •2. Міжнародний олімпійський комітет та основи його діяльності
- •3. Міжнародні спортивні федерації
- •4. Національні олімпійські комітети
- •5. Параолімпійські, континентальні та регіональні комітети та спортивні ігри
- •Параолімпійські ігри.
- •Континентальні ігри.
- •Регіональні ігри.
- •Ігри молоді.
- •Завдання для самоконтролю:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 10. Керівні органи олімпійського руху
- •1. Президенти мок: життя та діяльність
- •Деметріус Вікелас Греція (1894–1896 роки).
- •П’єр де Кубертен Франція (1896-1925 роки).
- •Годфруа де Блоне Швейцарія (1916-1919 роки).
- •Анрі де Байе-Латур Бельгія (1925 - 1942 роки).
- •Йоханнес Зігфрид Едстрем Швеція (1942-1952 роки).
- •Єйвері Брендедж сша (1952-1972 роки).
- •Майкл Моріс Кілланін Ірландія (1972-1980 роки).
- •Хуан Антоніо Самаранч Іспанія (1980-2001 роки).
- •Жак Рогге Бельгія (з 2001-2013р.)
- •Томас Бах (10 вересня 2013 р.)
- •2. Діяльність нок Російської імперії та срср
- •3. Президенти Наіонального Олімпійського комітету України
- •4. Вибір міста–організатора Олімпійських ігор
- •Завдання для самоконтролю:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 11. Сучасний олімпізм та основні проблеми в олімпійському русі
- •1. Аматорство та професіоналізм у олімпійському спорті
- •2. Комерціалізація олімпійського руху
- •3. Політика і олімпійський спорт
- •4. Система олімпійської освіти.
- •5. Історичний досвід олімпійської підготовки
- •Завдання для самоконтролю:
- •Питання для самоконтролю
- •1.2 Футбол на Олімпійських іграх
- •Чемпіони та призери жіночого футбольного турніру
- •2. Спортсмени-українці на Олімпійських іграх
- •2.1. Спортсмени – українці, що виступали за інші держави
- •2.2. Українські спортсмени у складі срср
- •2.3. Виступи українців на Олімпійських іграх окремою командою
- •2.4. Олімпійські чемпіони – уродженці Сумської області
2.3 Ігри IX Олімпіади Амстердам (Нідерланди) 1928 рік (17 травня – 12 серпня)
Виступало 3014 спортсмена з 46 країн,
розіграли 109 комплектів нагород у 16 видах спорту.
Амстердам став єдиним містом, який висунув свою кандидатуру на проведення наступних Олімпійських ігор. Це були перші Ігри у підготовці до яких не брав участь П’єр де Кубертен. Адже після Олімпіади у Парижі він подав у відставку з поста президента МОК.
Саме у цей час на противагу Олімпійським іграм Радянський Союз, якого до цих змагань не запрошували, повним ходом розгорнув проведення так званих робітничих Спартакіад які проходили за підтримки Комінтерну. Заохочувалось створення робітничих спортивних клубів у різних країнах, а їхні змагання перетворювались на демонстрацію ідей пролетарського інтернаціоналізму. І треба визнати, що в тих Спартакіадах брала участь велика кількість справді талановитих спортсменів, які показували досить високі результати. Багато з них пізніше приймали участь і в Олімпійських іграх.
На цих Іграх зародились традиції, які потім не порушувалась. На головній башті амстердамського стадіону вперши в історії Олімпіад спалахнув олімпійський вогонь, який запалили за допомогою дзеркал від променів сонця. А на параді церемонії відкриття попереду крокувала делегація Греції, Батьківщини Олімпійських ігор. Взагалі, якщо не рахувати кількох випадків, то можна сказати, що ця Олімпіада була однією з найбільш тихих та мирних. Оглядачі відмічали, що цього разу на спортивних аренах не вирували такі пристрасті, як у попередні роки.
Після шістнадцятилітньої перерви вийшла на олімпійський старт команда Німеччини. Крім неї вперши участь у змаганнях прийняли такі країни як – Ямайка, Мальта, Панама, Латвія, Литва, Родезія (теперішні Замбія та Зімбабве).
На цих Олімпійських Іграх була досить суттєво розширена жіноча програма. Вони вперше змагалися у таких видах легкої атлетики як – біг на 100 та 800 метрів, естафета 4х100 метрів, стрибки у висоту, метання диску. Також вперши пройшли змагання з жіночої гімнастики, де перемогу святкували представниці Нідерландів.
В цілому ця Олімпіада не виявила явного героя. Тріумфатор двох попередніх Ігор фін Пааво Нурмі став дворазовим срібним призером та переміг на дистанції 10000 метрів, всього – 12 (9,3,0). Його суперник Вілле Рітола зумів обійти Нурмі та стати першим на дистанції 5000 метрів, а також другим на дистанції 1000 метрів, всього – 8 (5,3,0).
Це були останні старти видатних фінських легкоатлетів. Цікаво, що ніхто з журналістів не міг взяти інтерв’ю у Нурмі. Його називали «великим мовчуном». Та президент Фінляндії Урхо Кекконен, який вважався другом спортсменів та був колись непоганим журналістом, запросив Нурмі на вечерю заховавши під стіл диктофон. На другий день цю бесіду опублікували всі газети. Проте, незважаючи на такий негарний вчинок, спортсмен та президент залишились товаришами.
Несподівано завершились змагання з марафону, на яких переміг представник Франції, маленький алжирець Бугера Єль Уафі. Дві золоті нагороди у найбільш престижних видах легкої атлетики бігу на 100 та 200 метрів, здобув канадець Персі Уїльямс. У жінок перше золото в історії на 100 метрівці виборола американка Бетті Робінсон. Зі світовими рекордами виграли свої змагання у метанні диску полька Халіна Конопацька, та на дистанції 800 метрів німкеня Ліна Радке. Остання через крок після фінішу знепритомніла, через що цю дисципліну, яка вважалася надто складною, надовго позбавили олімпійського статусу. Прикрість сталася і під час забігу на 3000 метрів з перешкодами. Через неуважність суддів спортсмени пробігли на одне коло більше, ніж потрібно.
У змаганнях з плавання суперечка велась між шведом Арне Боргом, що переміг на дистанції 1500 метрів вільним стилем, та американцем Джонні Вейсмюллером, який цього разу виступав на двох дистанціях – 100 метрів вільним стилем та естафеті 4х200 метрів, де два рази став олімпійським чемпіоном, всього – 6 (5,0,1). У 1932 році це видатний спортсмен почав зніматися у кіно, граючи роль всесвітньо відомого Тарзана на протязі більш як десяти років. Роль у цьому фільму зробила його багатим та знаменитим.
По дві золоті нагороди на цих Іграх здобули у кінному спорі німецький барон Карл фон Ланген, та у шосейних перегонах, індивідуальна та командна першість, данець Хенрі Хансен. Перше золото для країни сонця, що сходить приніс у потрійному стрибку Мікіо Ода.
У змаганнях з вітрильного спорту відзначилася коронована особа, норвезький кронпринц Олаф, який у складі команди виграв золоту нагороду. Через кілька років він став королем Норвегії.
У Амстердамі переможці з важкої атлетики визначались у сумі класичного трьохборства – жимі, ривку та поштовху. І у всіх вагових категоріях було встановлено світові рекорди. А у змаганнях легковиків золоті нагороди отримали австрієць Ханс Хаас та німець Курт Хельбіг, які не тільки підняли однакову вагу, а й важили рівно по 67 кг кожний.
Ці змагання стали першими у тріумфальному виступі індійських хокеїстів на траві. Взявши вперши у своїй історії участь в Олімпійських іграх, збірна цієї країни впевнено перемогла всіх конкурентів. Чемпіонами футбольного турніру, як і чотири роки тому, виграла збірна Уругваю, перемігши у фіналі з двох матчів, перший закінчився у нічию, команду Аргентини. Вже через два роки ці ж збірні, причому з тим же результатом, розіграли звання перших чемпіонів світу.
Серед підсумків Ігор слід відзначити скасування світових чемпіонатів з літніх видів спорту в рік проведення Олімпіад.
У командному заліку першою фінішувала збірна США – 56 (22,18,16) нагород, другими були олімпійці Німеччини – 31 (10,7,14), третіми Фінляндії – 25 (8,8,9) нагороди.
