- •Тема 7. Четвертий період олімпійського руху сучасності 176
- •Тема 8. Зимові олімпійські ігри 225
- •Тема 9. Міжнародна олімпійська система 278
- •Тема 10. Керівні органи олімпійського руху 315
- •Тема 11. Сучасний олімпізм та основні проблеми в олімпійському русі 337
- •Тема 1. Загальна характеристика навчальної дисципліни «Олімпійський спорт»
- •1. Предмет дисципліни «Олімпійський спорт»
- •2. Термінологія олімпійського спорту
- •3. Олімпійська символіка та атрибутика
- •Завдання для самоконтролю:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2. Олімпійські ігри Давньої Греції
- •1. Значення спорту в житті давніх греків
- •2. Давньогрецькі спортивні свята, міфи та легенди про зародження Ігор
- •3. Підготовка до Ігор, їх учасники. Період найвищого розквіту
- •4. Значення та занепад давніх Олімпійських ігор
- •Завдання для самоконтролю:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3. Відродження Олімпійських ігор
- •1. Передумови до відродження Олімпійських ігор
- •2. Життя та діяльність п’єра де Кубертена
- •3. Перший Олімпійський конгрес та його історичне значення
- •4. Роль Олексія Бутовського у відроджені Олімпійського руху
- •Завдання для самоконтролю:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4. Перший період Ігор Олімпіад
- •1. Загальна характеристика першого періоду Ігор Олімпіад
- •2. Хронологія Ігор I-V Олімпіад
- •2.1 Ігри I Олімпіади Афіни (Греція) 1896 рік
- •2.2 Ігри II Олімпіади Париж (Франція) 1900 рік (14 травня – 28 жовтня)
- •2.3 Ігри III Олімпіади Сент-Луїс (сша) 1904 рік (1 липня – 23 листопада)
- •2.4 Ігри IV Олімпіади Лондон (Велика Британія) 1908 рік (27 квітня – 31 жовтня)
- •2.5 Ігри V Олімпіади Стокгольм (Швеція) 1912 рік (5 травня – 27 липня)
- •Завдання для самоконтролю:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5. Другий період Ігор Олімпіад
- •1. Загальна характеристика другого періоду Ігор Олімпіад
- •2. Хронологія Ігор VII-XIV Олімпіад
- •2.1 Ігри VII Олімпіади Антверпен (Бельгія) 1920 рік (29 квітня – 12 вересня)
- •2.2 Ігри VIII Олімпіади Париж (Франція) 1924 рік (4 травня – 27 липня)
- •2.3 Ігри IX Олімпіади Амстердам (Нідерланди) 1928 рік (17 травня – 12 серпня)
- •2.4 Ігри X Олімпіади Лос-Анджелес (сша) 1932 рік (30 липня – 14 серпня)
- •2.5 Ігри XI Олімпіади Берлін (Німеччина) 1936 рік (1 серпня – 16 серпня)
- •2.6 Ігри XIV Олімпіади Лондон (Велика Британія) 1948 рік (29 липня – 14 серпня)
- •Завдання для самоконтролю:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6. Третій період Ігор Олімпіад
- •1. Загальна характеристика третього періоду Ігор Олімпіад
- •2. Хронологія Ігор XV-XXIV Олімпіад
- •2.1 Ігри XV Олімпіади Гельсінкі (Фінляндія) 1952 рік (19 липня – 3 серпня)
- •2.2 Ігри XVI Олімпіади Мельбурн (Австралія) 1956 рік (22 листопада – 8 грудня)
- •2.3 Ігри XVII Олімпіади Рим (Італія) 1960 рік (25 серпня – 11 вересня)
- •2.4 Ігри XVIII Олімпіади Токіо (Японія) 1964 рік (10 жовтня – 24 жовтня)
- •2.5 Ігри XIX Олімпіади Мехіко (Мексика) 1968 рік (12 жовтня – 27 жовтня)
- •2.6 Ігри XX Олімпіади Мюнхен (Німеччина) 1972 рік (26 серпня – 10 вересня)
- •2.7 Ігри XXI Олімпіади Монреаль (Канада) 1976 рік (17 липня – 1 серпня)
- •2.8 Ігри XXII Олімпіади Москва (срср) 1980 рік (19 липня – 3 серпня)
- •2.9 Ігри XXIII Олімпіади Лос-Анджелес (сша) 1984 рік (28 липня – 12 серпня)
- •2.10 Ігри XXIV Олімпіади Сеул (Південна Корея) 1988 рік (17 вересня – 2 жовтня)
- •Завдання для самоконтролю:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7. Четвертий період Ігор Олімпіад
- •1. Загальна характеристика четвертого періоду Ігор Олімпіад
- •2. Хронологія Ігор XXV-XXX Олімпіад
- •2.1 Ігри XXV Олімпіади Барселона (Іспанія) 1992 рік (25 липня – 9 серпня)
- •2.2 Ігри XXVI Олімпіади Атланта (сша) 1996 рік (19 липня – 4 серпня)
- •2.3 Ігри XXVII Олімпіади Сідней (Австралія) 2000 рік (15 вересня – 1 жовтня)
- •2.4 Ігри XXVIII Олімпіади Афіни (Греція) 2004 рік (13 серпня –29 серпня)
- •2.5 Ігри XXIX Олімпіади Пекін (Китай) 2008 рік (8 серпня – 24 серпня)
- •2.6 Ігри XXX Олімпіади Лондон (Велика Британія) 2012 рік (27 липня –12 серпня)
- •Завдання для самоконтролю:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 8. Зимові Олімпійські ігри
- •1. Історія виникнення зимових Олімпійських ігор
- •2. Етапи проведення зимових Олімпійських ігор
- •3. Хронологія зимових Олімпійських ігор (1924-2010 р. Р.)
- •3.1 I зимові Олімпійські ігри Шамоні (Франція) 1924 рік (25 січня – 4 лютого)
- •3.2 II зимові Олімпійські ігри Санкт-Моріц (Швейцарія) 1928 рік (11 лютого – 19 лютого)
- •3.3 III зимові Олімпійські ігри Лейк – Плесід (сша) 1932 рік (4 лютого – 15 лютого)
- •3.4 IV зимові Олімпійські ігри Гарміш–Партенкірхен (Німеччина)
- •1936 Рік (6 лютого – 16 лютого)
- •3.5 V зимові Олімпійські ігри Санкт – Моріц (Швейцарія) 1948 рік (30 січня – 8 лютого)
- •3.6 VI зимові Олімпійські ігри Осло (Норвегія) 1952 рік (14 лютого – 25 лютого)
- •3.7 VII зимові Олімпійські ігри Кортіна – д’Ампеццо (Італія) 1956 рік (26 січня – 5 лютого)
- •3.8 VIII зимові Олімпійські ігри Скво – Вє
- •(18 Лютого – 28 лютого)
- •3.9 IX зимові Олімпійські ігри Інсбрук (Австрія) 1964 рік (29 січня – 9 лютого)
- •3.10 X зимові Олімпійські ігри Гренобль (Франція) 1968 рік (6 лютого – 18 лютого)
- •3.11 XI зимові Олімпійські ігри Саппоро (Японія) 1972 рік (3 лютого – 13 лютого)
- •3.12 XII зимові Олімпійські ігри Інсбрук (Австрія) 1976 рік (4 лютого – 15 лютого)
- •3.13 XIII зимові Олімпійські ігри Лейк – Плесід (сша) 1980 рік (13 лютого – 24 лютого)
- •3.14 XIV зимові Олімпійські ігри Сараево (Югославія) 1984 рік (8 лютого – 23 лютого)
- •3.15 XV зимові Олімпійські ігри Калгарі (Канада) 1988 рік (13 лютого – 28 лютого)
- •3.16 XVI зимові Олімпійські ігри Альбервіль (Франція) 1992 рік (8 лютого – 23 лютого)
- •3.17 XVII зимові Олімпійські ігри Ліллехаммер (Норвегія) 1994 рік (12 лютого – 27 лютого)
- •3.18 XVIII зимові Олімпійські ігри Нагано (Японія) 1998 рік (7 лютого – 22 лютого)
- •3.19 XIX зимові Олімпійські ігри Солт–Лейк–Сіті (сша) 2002 рік (8 лютого – 24 лютого)
- •3.20 XX зимові Олімпійські ігри Турін (Італія) 2006 рік (10 лютого – 26 лютого)
- •3.21 XXI зимові Олімпійські ігри Ванкувер (Канада) 2010 рік (12 лютого – 28 лютого)
- •Завдання для самоконтролю:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 9. Міжнародна олімпійська система
- •1. Загальна структура Міжнародної олімпійської системи
- •2. Міжнародний олімпійський комітет та основи його діяльності
- •3. Міжнародні спортивні федерації
- •4. Національні олімпійські комітети
- •5. Параолімпійські, континентальні та регіональні комітети та спортивні ігри
- •Параолімпійські ігри.
- •Континентальні ігри.
- •Регіональні ігри.
- •Ігри молоді.
- •Завдання для самоконтролю:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 10. Керівні органи олімпійського руху
- •1. Президенти мок: життя та діяльність
- •Деметріус Вікелас Греція (1894–1896 роки).
- •П’єр де Кубертен Франція (1896-1925 роки).
- •Годфруа де Блоне Швейцарія (1916-1919 роки).
- •Анрі де Байе-Латур Бельгія (1925 - 1942 роки).
- •Йоханнес Зігфрид Едстрем Швеція (1942-1952 роки).
- •Єйвері Брендедж сша (1952-1972 роки).
- •Майкл Моріс Кілланін Ірландія (1972-1980 роки).
- •Хуан Антоніо Самаранч Іспанія (1980-2001 роки).
- •Жак Рогге Бельгія (з 2001-2013р.)
- •Томас Бах (10 вересня 2013 р.)
- •2. Діяльність нок Російської імперії та срср
- •3. Президенти Наіонального Олімпійського комітету України
- •4. Вибір міста–організатора Олімпійських ігор
- •Завдання для самоконтролю:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 11. Сучасний олімпізм та основні проблеми в олімпійському русі
- •1. Аматорство та професіоналізм у олімпійському спорті
- •2. Комерціалізація олімпійського руху
- •3. Політика і олімпійський спорт
- •4. Система олімпійської освіти.
- •5. Історичний досвід олімпійської підготовки
- •Завдання для самоконтролю:
- •Питання для самоконтролю
- •1.2 Футбол на Олімпійських іграх
- •Чемпіони та призери жіночого футбольного турніру
- •2. Спортсмени-українці на Олімпійських іграх
- •2.1. Спортсмени – українці, що виступали за інші держави
- •2.2. Українські спортсмени у складі срср
- •2.3. Виступи українців на Олімпійських іграх окремою командою
- •2.4. Олімпійські чемпіони – уродженці Сумської області
2.3 Ігри III Олімпіади Сент-Луїс (сша) 1904 рік (1 липня – 23 листопада)
Виступало 651 спортсмена з 12 країни,
розіграли 94 комплектів нагород у 18 видах спорту.
Це були, можливо сказати американські Ігри. США отримали право на проведення Олімпіади, як нагороду за успішний виступ спортсменів цієї країни на двох попередніх Олімпіадах. Крім того сам Кубертен вважав, що після Греції та Франції, найкраща кандидатура для популяризації олімпійського руху саме Сполучені Штати. Проте спочатку право проведення Олімпіади було доручено Чикаго. Та влада Сент-Луїсу перенесла Всесвітню виставку, яка повинна була пройти у 1903 році, на один рік, та заявила про намір провести свої спортивні змагання під егідою «Легкоатлетичного аматорського союзу», які могли затьмарити Олімпійські ігри. Так МОК був змушений перенести Ігри у Сент-Луїс, та знову приурочити їх до Всесвітньої виставки.
Через це організатори повторили всі помилки своїх попередників. Ігри були посунуті на другий план та розтягнулися на п’ять місяців. Через великі відстань та вартість проїзду на Олімпіаді були відсутні багато спортсменів з інших континентів, передусім з Європи. Тільки 53 чоловіка представляли не американський континент. А відразу у десяти видах спорту змагалися лише представники США та Канади. Відсторонився від проведення Ігор і Кубертен.
Єдиною країною, що вперши прибула на Олімпіаду стала ПАР. На цих Іграх стали вперши нагороджувати трьох кращих спортсменів – золотою, срібною та бронзовою медаллю, а не двох як на попередніх змаганнях.
До програми Ігор вперши додались змагання з боксу, лакросу, стрибкам у воду. У легкоатлетів вперши були проведені змагання з десятиборства. Повернулися у олімпійську сім’ю таки змагання як боротьба та важка атлетика, проте не відбулися змагання з баської пелоти, крокету, парусному спорту, стрільби, поло. Вперши були проведені показові змагання з баскетболу та водного поло. Жінки змагалися тільки у стрільбі з луку.
На цих Іграх було показано ряд видатних результатів у легкій атлетиці. Так було встановлено шістнадцять олімпійських рекордів, два з яких перевершували світові. А рекорд американця Арчі Хана у бігу на 200 метрів – 21,6 секунди протримався аж до 1932 року. Крім того Хан переміг у Сент-Луїсі ще на дистанціях 60 та 100 метрів. Три дистанції виграв також інший американець Джеймс Лайтбоді – 800 та 1500 метрів. а також 2500 метрів з перешкодами. Герой попередніх Ігор Рей Юрі – «людина-гума», як його нарекли журналісти, знову виборов три золоті нагороди у всіх видах стрибків з місця. Американець Гаррі Хіллман виграв біг на 400 та 200метрів і 400 метрів з бар’єрами. Вперши в історії спорту за команду США виступав негритянський атлет Джордж Пудж, який зайняв трете місце у бар’єрному бігу на 200 та 400 метрів. А у перших змаганнях з десятиборства переміг ірландець Том Келі.
З перевагою американців завершились і змагання гімнастів. Так головним героєм Ігор став американець німецького походження Антон Хейда, що вперши виборов п’ять золотих нагород – першість на семи снарядах, командна першість, перекладена, кінь, опорний стрибок, а також срібло на брусах, всього – 6 (5,1,0). Виступив Хейда на цих Іграх і у змаганнях легкоатлетів, прийнявши участь у триборстві. Щоправда зайняв місце тільки в шостому десятку. Інший американський гімнаст Джордж Ейсер також виграв шість нагород, та тільки три з них були золотими.
Чотири нагороди вищого ґатунку здобув у велогонці американець Маркус Харлі. Три пловець Чарльз Данієльс. Другий раз поспіль у потрійному стрибку тріумфував американець Майер Прінстейн, який став також першим, після срібла 1900 року, і у стрибках в довжину. А першою жінкою, що отримала три золоті медалі стала американська лучниця Матільда Хауєлл.
Ще одним героєм Ігор став кубинський фехтувальник Рамон Фонст. До золотої та срібної медалей 1900 року, він додав три золота – шпага, рапіра та командна рапіра, у 1904 році. Та став першим латиноамериканцем, триразовим чемпіоном Ігор, всього – 5 (4,1,0). Велика заслуга в успіхах Фонста належить батьку спортсмена, що помітив його здібності та повіз сина у Європу, де з ним займалися кращі тренери з Італії та Франції. Так вже в сімнадцять років він стає олімпійським чемпіоном Парижу в змаганнях шпажистів. Крім того на тій Олімпіаді виступали й професійні фехтувальники, у так званих змаганнях для «маестро». І в них Фонст дійшов до фіналу, поступившись тільки своєму вчителю, французу Альберу Айя.
На цих Іграх відзначилися ще два американця. Фрєнк Канглер вперши в історії приймав участь відразу у трьох видах програми – вільна боротьба, перетягування канату та важка атлетика, у яких здобув срібну та три бронзові нагороди. А Самюєль Дьювалл, срібний призер зі стрільби з луку, став найбільш ранньої народженим, у 1836 році, з тих хто приймав участь у сучасних Олімпійських іграх.
Скандалом завершились змагання з марафону. Чемпіоном став американець Томас Хікс, хоча він прийшов до фінішу тільки другим після іншого американця Фреда Лорца. Та згодом Лорц був дискваліфікований, так як частину шляху він проїхав на автомобілі. Та і це ще було не все. Пізніше тренер Хікса Шарль Люк розповів, що його підопічний прийшов першим тільки за допомоги допінгу. На останніх кілометрах два рази Хікс губив свідомість, і два рази доктор давав йому випити коньяк з додаванням кокаїну та стрихніну у якості стимулятора. Проте медаль Хіксу залишили.
Під час проведення Ігор 12 та 13 серпня відбулося сумне явище. Організатори виставки не знайшли нічого кращого, як відвести два дні щоб провести так звані «антропологічні» дні – змагання для людей не білої раси: негрів, індіанців, філіппінців, ескімосів та інших. Переможцям замість медалей вручався американський прапор. Цим було нанесено суттєвої шкоди самому принципу олімпійського руху, та лягло чорною плямою на III Олімпіаду. Та проти такого свавілля різко виступила громадськість та особисто П’єр де Кубертен, які добилися, щоб такого більше не відбувалося.
У футбольному турнірі, як і чотири роки тому збірні команди представляли клуби. А перемогу здобув канадський «Голт», який по черзі переграв дві американські команди: «Сент–Роуз Скул», та збірну коледжу християнських братів.
Згідно офіційному протоколу у Сент-Луїсі було розіграли 94 комплектів нагород, однак похвалитися званням олімпійського чемпіона змогли 390 чоловік. Справа у тому, що дирекція виставки ще весною почала проводити змагання, які носили місцевий характер. Для того, щоб збільшити інтерес до Ігор, їх стали називати олімпійськими, а переможці в них навіть отримали золоті нагороди. Таким чином спроба знову з’єднати Олімпійські ігри та Всесвітню виставку виявилася невдалою. У Європі ці Ігри пройшли майже непомітними.
У командному заліку першою фінішувала збірна США – 209 (70,75,64) нагород, другими були олімпійці Куби – 10 (5,2,3), третіми Німеччини – 13 (4,4,5) нагороди.
