Лекція 8 Загальна характеристика раннього дитинства

1. Своєрідність соціальної ситуації розвитку у ранньому дитинстві.

2. Характеристика провідної діяльності.

3. Головні новоутворення.

4. Криза 3-х років.

1. Своєрідність соціальної ситуації розвитку у ранньому дитинстві.

Своєрідність нової ССР, за словами Д.Б.Ельконіна, полягає у тому, що відтепер дитина живе не разом з дорослим, а через нього з його допомогою Дорослий робить не замість дитини, а разом, з нею. Дорослий стає для дитини не лише джерелом уваги i доброзичливості, не лише "постачальником" самих предметів, але й взірцем людських специфічних предметних дій. I хоча протягом всього раннього віку форма спілкуваня з дорослим залишається ситуативно-діловою, характер ділового спілкування суттєво змінюється. Так співробітництво вже не зводиться до прямої допомоги або до демонстрації предметів. Відтепер необхідні співучасть дорослого. у такому співробгітництві дитина одночасно отримує i увагу дорослого i його участь у діях дитини, i, головне, нові, адекватні способи дій з предметами. Дорослий не лише дає дитині у руки, предмет, але й разом з предметом "передає" cnociб дії ним.

У такому співробітництві спілкування перестає бути провідною діяльністю, воно стає засобом опанування суспільними способами використання предметів. Дитиною керує діловий мотив, прагнення діяти з предметами, а дорослий виступає як умова цієї дії, як взірець для наслідування.Спілкування з дорослими відбувається на фоні, практичної взаємодії з предметами.

Наприкінці цього віку дитина використовує свої предметі дії для налагоджування контактів з дорослим за допомогою предметної дії. Дитина намагається викликати дорослого на спілкування. Знову виникає спілкування як діяльність, предметом якої для дитини стає доросла людніш.

Дитина - ПРЕДМЕТ– Дорослий змінюється на

Дитина -Предмет - ДОРОСЛИЙ

Ранній дитячий вік охоплює період від 1 до 3 років і є одним із ключових у житті дитини. Він характеризується новою соціальною ситуацією розвитку, оскільки на цьому етапі її життя провідною стає предметно-маніпулятивна діяльність, яка заміняє емоційне спілкування з дорослим (провідну діяльність немовляти), виникають важливі новоутворення.

Особливе значення раннього дитячого віку полягає в тому, що він безпосередньо пов'язаний із ходьбою. Здатність до переміщення, будучи фізичним надбанням, має відчутні психічні наслідки. Завдяки їй дитина починає вільніше та самостійніше спілкуватися із зовнішнім світом. Ходьба розвиває вміння орієнтуватися в просторі, розширює можливості ознайомлення з оточенням, а також забезпечує перехід до самостійної предметної діяльності. Малюк повністю захоплений предметами, внаслідок чого змінюються його стосунки з дорослими. Все рідшим стає емоційне спілкування з ними, поступаючись місцем ситуативно-дійовому спілкуванню, практичному співробітництву, спільним діям з предметами. Дорослий, як правило, спонукає до спілкування завдяки своїм діловим якостям, а не емоційності.