- •Тема 2. Основні педагогічні принципи і методи навчання в лижній підготовці. План
- •Література
- •Принципи навчання
- •Методи навчання
- •Форми роботи з лижної підготовки з школярами
- •Особливості проведення занять з дітьми різного віку.
- •Місця проведення занять
- •Вимоги до місця занять
- •Розміщення учнів
- •Температурні норми і попередження травматизму
Вимоги до місця занять
Правильний вибір місця занять має важливе значення для навчання пересуванню на лижах.
В сільській місцевості це питання вирішується просто: місце занять розташовано поруч зі школою. В міських школах заняття проводяться на стадіонах, парках, у скверах або у дворі школи.
Учбовий майданчик — місце, де проводяться заняття по навчанню техніки пересування на лижах та її перевірці. Розмір майданчика повинен бути не менше як 100 х 40метрів. У середині майданчика або поруч з ним викладач прокладає окрему лижню для показу та демонстрації різних рухів та ходів в цілому. Бажано щоб одна половина майданчика була горизонтальною, а друга мала схил 3-4 градуси. Лижня з таким ухилом потрібна для того, щоб вивчати ковзаючий, накатистий крок і одночасні ходи.
Навчальний схил — місце де проводять навчання підйомам, спускам, гальмуванням, та поворотам на лижах.
По крутизні схили поділяють па малі (5-15 гр.), середні (15 -25гр.) та круті (25 гр. і більше). По лижні: на короткі (50м ), середні (150м ) та довгі (150м і більше). По характеру місцевості: на гладкі та пересічені; по наявності дерев та кущів на відкриті та закриті.
Учбова лижня служить для пересування на лижах певними ходами з метою закріплення і удосконалення навичок. Учбова лижня являє собою замкнуту витягнену криву довжиною 1,5 — 2,5км. Маршрут якої повинен бути прокладений так, щоб викладачу можливо було спостерігати за учнями на дистанції. Бажано щоб на окремих ділянках була прокладена паралельна лижня.
Розміщення учнів
При вивченні техніки лижних ходів застосовуються наступні варіанти розміщення учнів на навчальній площадці.
Усі що займаються пересуваються по одному колу або навчальній лижні. Дистанція між учнями — 10—15м. Це дозволяє вчителеві спостерігати за всіма лижниками і давати їм необхідні вказівки. Таке розміщення доцільне при рівній підготовленості учнів на заняттях з не великою групою (15-20 чол.).
Також учні розташовуються на лижні парами: попереду — лижник, що краще володіє технікою, за ним — відстаючий. Дистанція між парами—15-20м. При такому розташуванні їдучий позаду «слабкий» лижник має можливість спостерігати за рухами «сильного» і виправляти свої помилки.
Лижники пересуваються по двох або декількох паралельно замкнутих лижнях. Лижня викладача в цьому випадку прокладається посередині. По зовнішній лижні пересуваються більш підготовлені лижники, а по внутрішній — слабіше підготовлені. Таке розміщення учнів застосовується в тому випадку, коли група складається з лижників, що мають різну підготовленість.
Навчання
поворотам на місці і стройових прийомам
виконується
на навчальному майданчику. Сніг на
площадці ущільнюється, учні шикуються
в
одну або дві шеренги з інтервалом
1,5—2м
.
Вивчення
окремих елементів гірськолижної техніки
виконується
на схилах різної крутості. Вибір крутості
схилу залежить від задач заняття,
підготовленості групи і якості
спортінвентарю.
Загальним правилом є поступовість
переходу з пологих схилів на більш
круті. При цьому досить важливо забезпечити
повний порядок і дисципліну під час
проведення занять, інакше можуть
бути травми.
При вивченні підйомів, спусків,
гальмувань і поворотів у русі група
шикується в шеренгу по крутості внизу
або вгорі схилу, викладач звичайно
знаходиться посередині, напроти
групи.
Спуск виконується тільки по його команді,
інтервали між спускаючимися з гори
повинні бути такими, щоб була виключена
всяка можливість наїзду одного лижника
на іншого.
Техніка подолання нерівностей вивчається
на схилах з буграми і западинами.
Проходити трасу краще по черзі.
Потокове проходження допускається
тільки в тих випадках, коли викладач
переконаний в абсолютній безпеці такого
пересування.
Під
час навчальної роботи з подолання
нерівностей викладач
знаходиться на тих ділянках траси,
подолання яких представляє
для учнів найбільші труднощі.
При вивченні перерахованих вище способів гірськолижної техніки викладач повинний у такий спосіб розташовувати групи, щоб лижники, не втрачаючи часу, організовано, по черзі виконували вправи і мали б можливість спостерігати за виконанням вправ своїх товаришів.
