- •2 Дугове зварювання .......................................................................... 109
- •3 Електрошлакове зварювання ........................................... 231
- •4 Електронно-променеве зварювання ................................................... 296
- •6 Гнучка автоматизація і промислові роботи .................................. 507
- •1 Елементи теорії автоматичного регулювання
- •1.1 Загальні поняття і визначення
- •1.1.1 Основні властивості регульованого
- •1.2 Передавальні функції і частотні характерстіки
- •1.2.1 Передавальні функції
- •1.2.2 Амплітудно – фазові характеристики
- •1.3 Динамічні ланки систем автоматичного регулювання
- •1.3.1 Підсилювальна ланка
- •1.3.2 Стійка аперіодична ланка першого порядку
- •1.3.3 Нестійка аперіодична ланка першого порядку
- •1.3.4 Стійка коливальна ланка
- •1.3.5 Диференціююча ланка першого порядку
- •1.3.6 Інтегруюча ланка
- •1.3.7 Ланка запізнення
- •1.4 Стійкість автоматичних систем керування Поняття про стійкість систем автоматичного регулювання
- •1.4.1 Критерій стійкості Гурвіца
- •1.4.2 Критерій Найквіста-Михайлова
- •1.4.3 Елементи аналізу якості процесу регулювання
- •1.5 Загальні питання автоматизації зварювальних процесів і установок
- •1.5.1 Автоматизація зварювальних процесів і комплексна автоматизація зварювального виробництва
- •1.5.2 Об'єкти автоматичного керування при зварюванні
- •1.5.3 Системи керування варювальними процесами і установками
- •1.5.4 Технічні засоби систем автоматичного керування
- •2 Дугове зварювання
- •2.1. Характеристика об'єкта керування
- •2.2 Програмне керування зварювальними циклами
- •2.3 Автоматичні регулятори напруги і струму дуги
- •2.4. Системи автоматичного регулювання вильоту електрода
- •2.5 Основи методики вибору автоматичних регуляторів дуги за заданими показниками якості зварного шва
- •2.6 Керування плавленням і перенесенням електродного металу
- •2.7 Керування параметрами поперечного перерізу швів
- •2.8 Системи магнітного керування формуванням і кристалізацією зварних швів
- •2.9 Автоматизація керування положенням зварювального пальника при зварюванні і наплавленні
- •2.10 Універсальні та спеціалізовані зварювальні автомати
- •2.11 Автоматизовані складально-зварювальні установки і верстати
- •— Кондуктор «супутник»;
- •— Обертач
- •3 Електрошлакове зварювання
- •3.1 Електрошлаковий процес як об'єкт керування. Класифікація систем автоматичного регулювання
- •3.2. Системи регулювання струму і напруги
- •3.3 Регулювання рівнів металевої та шлакової ванн
- •3.4 Дозування компонента шлаку при електрошлаковому зварюванні протяжних швів
- •3.5 Основні тенденції розвитку сак ешз
- •3.6 Автоматизовані системи керування технологічним процесом електрошлакового зварювання
- •4 Електронно-променеве зварювання
- •4.1 Характеристика об'єкта керування
- •4.2 Вимоги до властивостей локальних регуляторів параметрів режиму
- •4.3 Локальні регулятори параметрів режиму
- •4.4 Програмне керування параметрами режиму епз
- •4.5 Автоматичне керування якістю зварного шва
- •4.6 Системи наведення і автоматичного напрямлення електронного променя по стику зварюваних кромок
- •4.7 Застосування еом для керування процесом епз
- •5 Керування процесами контактного зварювання і зварювання тиском
- •5.1 Контактне точкове (шовне) зварювання як об'єкт автоматичного керування
- •5.2 Типові структури та основні пристрої систем автоматичного керування процесом 1 машинами точкового і шовного зварювання
- •5.3 Типові регулятори циклів зварювання
- •5.4 Автоматичне регулювання параметрів точкового та шовного зварювання
- •5.5 Контроль і керування процесами зварювання за математичними моделями
- •5.6 Інформаційно-вимірювальні та діагностичні системи
- •5.7 Системи керування процесами точкового і шовного зварювання на однокристальних мікроЕом
- •5.8 Особливості автоматичного керування контактним мікрозварюванням
- •5.9 Керування контактним стиковим зварюванням
- •5.10 Автоматизація процесів термообробки з'єднань при стиковому контактному зварюванні
- •5.11 Автоматизація дифузійно–вакуумного зварювання
- •5.12 Автоматизація процесів високочастотного зварювання
- •5.13 Автоматизація зварювання тертям
- •6 Гнучка автоматизація і промислові роботи
- •6.1 Суть, методи і засоби гнучкої автоматизації зварювального виробництва
- •6.2 Маніпулятори зварювального інструменту і виробу з програмним керуванням
- •6.3 Числове програмне керування (чпк) складально-зварювальним устаткуванням і зварювальними роботами
- •Перелік використаних джерел
- •Додатки
5.3 Типові регулятори циклів зварювання
Регулятори часу типу РВТ побудовано на основі малопотужних тиристорів, які використовують для виконання логічних операцій, вмикання виконавчих пристроїв (електропневматичних клапанів, тиристорних або ігнітронних контакторів) і сигналізації. Суміщення в одному активному елементі (тиристорі) логічних функцій і підсилювача потужності сприяє спрощенню принципових електричних схем апаратури керування, в результаті чого підвищується надійність роботи пристроїв і збільшується термін їхньої служби.
Регулятори РВТ дають змогу задавати величину та тривалість трьох незалежних імпульсів струму («підігрівання», «зварювання», «відпалювання»), а також змінювати за програмою аусилля стиснення електродів. Електропневмоклапани і тиристори (ігнітрони) силового контактора вмикають безконтактними тиристорними ключами. Регулятор оснащено фазообертачем, що забезпечує модуляцію і безінерційну стабілізацію зварювального струму.
Схему найпростішого регулятора часу типу РВТ, який забезпечує задавання чотирьох операцій: «стиснення», «зварювання», «проко-
Рисунок 5.13 – Функціональна схема регулятора часу
вування», «пауза», наведено на рисунок 5.13. Регулятор є аналоговою системою керування з часозадавальним контуром RC, синхронізованим імпульсами з частотою живильної мережі. Схема містить блок комутації операцій зварювального циклу, блок задавання часу БЗЧ, фазообертач і вузол вмикання. Коли подають напругу на схему і вмикають педалі, блок комутації забезпечує почергове вмикання тиристорних комірок, які задають послідовність операцій циклу. Вузол вмикання відкриває тиристор комірки «стиснення». Решта комірок у закритому стані. Через відкритий тиристор першої комірки вмикають БЗЧ. Відбувається відлік тривалості операції «стиснення», яку задають за допомогою набору резисторів. Одночасно відкривається тиристор, що вмикає обмотку електромагніту пневмоклапана ЕПК. Після того як мине заданий час першої операції, БЗЧ виробляє імпульс перемикання, який надходить одночасно до входів усіх комірок перерахунко-вої системи. Комірку виконано таким чином, що імпульс перемикання проходить на керуючий електрод тиристора тієї комірки, яка буде безпосередньо за ввімкненою. Тому відкриється лише тиристор комірки «зварювання», а тиристор попередньої комірки закриється за рахунок подавання імпульсу гасіння. Починається відлік часу наступної операції. При цьому ЕПК залишається в увімкненому стані. Аналогічно відпрацьовується решта операцій.
Напругу, яку знято з навантаження тиристора комірки «зварювання», подають на фазообертач. Вихідні імпульси фазообертача керують тиристорним контактором, який забезпечує підімкнення зварювального трансформатора до мережі. Після відпрацювання останньої операції схема приходить до вихідного стану.
Регулятори РВТ забезпечують відпрацьовування тривалості операцій від 0,02 до 2 с дискретністю 0,02 с і в діапазоні 0,04—4 с з дискретністю 0,04 с [1]. Регулятори типу РЦС виконано на уніфікованих транзисторно-діодних елементах серії «Логіка Т» [6] і вони забезпечують синхронне вмикання зварювального струму, парне число його пів-хвиль і плавне його регулювання, стабілізацію заданих витримок часу за високої продуктивності (до 750 точок за хвилину).
Регулятори циклу зварювання на інтегральних мікросхемах. За останні роки на основі досягнень мікроелектроніки розроблено регулятори циклу зварювання з застосуванням інтегральних мікросхем. Схема цих регуляторів принципово не відрізняється від розглянутої вище і містить такі самі основні вузли і блоки (див. рисунок 5.13).
Регулятори циклу зварювання типу РКС-501 (РКС-601, РКС-901) виконано на інтегральних мікросхемах серії К155. Основні технологічні характеристики цих регуляторів аналогічні регуляторам типу РВТ і РЦС, однак використання інтегральних мікросхем забезпечує підвищення надійності регуляторів і збільшення їхнього терміну служби. Регулятор РКС-501 має 5 незалежно регульованих часових інтервалів: «попереднє стиснення», «стиснення», «зварювання», «проковування» і «пауза». Модифікації цього регулятора дають змогу збільшити кількість регульованих інтервалів часу, забезпечуючи режим пульсуючого зварювання з докладанням підвищених зусиль об-тиснення і проковування.
За принципом дії регулятор належить до систем дискретного задавання часових інтервалів за періодами живильної мережі. Як основну дискретну комірку використовують тригер типу К155ТМ2, який є основою для побудови перерахункових схем. Інші функції схеми виконуються на логічних елементах типу К155ЛАЗ, К155ЛА4. Регулятори РКС взаємозамінні з регуляторами РЦС. На інтегральних мікросхемах розроблено також схему регуляторів типу РВИ-501 (РВИ-703, РВИ-801), схема якого аналогічна схемі на рис. 5.13. Модифікації регуляторів типу РВИ дають змогу реалізувати різні режими роботи зварювальних машин: забезпечують пульсуючий режим струму, роздільне регулювання нагріванням для двох різних імпульсів струму, автоматичний вихід на повнофазний струм, керування двома електропневматичними клапанами, докладання підвищеного рівня на час проковування та попереднє обтиснення деталей. Ці регулятори виконано на інтегральних мікросхемах серії К511. Відмінна особливість їх — підвищена завадозахищеність, що особливо важливо в умовах потужних електричних і магнітних завад. Принцип роботи регуляторів також грунтується на дискретному відліку часу за періодами напруги живильної мережі. Як основний дискретний елемент використовують лічильник імпульсів, виконаний на двох інтегральних мікросхемах, К511ИЕ1 — двійково-десятковий чотирирозрядний лічильник на тригерах і К511ИД1 —дешифратор на 10 виходів. Отже, два лічильники, складені на чотирьох інтегральних мікросхемах, забезпечують відлік часу, який дорівнює 99 періодам напруги живильної мережі. Ці регулятори також взаємозамінні з іншими типами регуляторів.
Перспективним є використання контролерів, виконаних на базі мікропроцесорів, наприклад серії К580. Контролери дають змогу зберігати в пам'яті кілька десятків програм режиму зварювання (разом із послідовністю та тривалістю операцій), значення струмів зварювання, підігрівання, відпалювання, зварювального та кувального зусилля стиснення тощо. Потрібну програму режиму може викликати оператор-зварник, вмикаючі клавіші терміналу залежно від марки матеріалу і товщини зварюваного виробу. Програма відпрацьовується контролером і таким чином забезпечується заданий цикл зварювання [15].
