- •2 Дугове зварювання .......................................................................... 109
- •3 Електрошлакове зварювання ........................................... 231
- •4 Електронно-променеве зварювання ................................................... 296
- •6 Гнучка автоматизація і промислові роботи .................................. 507
- •1 Елементи теорії автоматичного регулювання
- •1.1 Загальні поняття і визначення
- •1.1.1 Основні властивості регульованого
- •1.2 Передавальні функції і частотні характерстіки
- •1.2.1 Передавальні функції
- •1.2.2 Амплітудно – фазові характеристики
- •1.3 Динамічні ланки систем автоматичного регулювання
- •1.3.1 Підсилювальна ланка
- •1.3.2 Стійка аперіодична ланка першого порядку
- •1.3.3 Нестійка аперіодична ланка першого порядку
- •1.3.4 Стійка коливальна ланка
- •1.3.5 Диференціююча ланка першого порядку
- •1.3.6 Інтегруюча ланка
- •1.3.7 Ланка запізнення
- •1.4 Стійкість автоматичних систем керування Поняття про стійкість систем автоматичного регулювання
- •1.4.1 Критерій стійкості Гурвіца
- •1.4.2 Критерій Найквіста-Михайлова
- •1.4.3 Елементи аналізу якості процесу регулювання
- •1.5 Загальні питання автоматизації зварювальних процесів і установок
- •1.5.1 Автоматизація зварювальних процесів і комплексна автоматизація зварювального виробництва
- •1.5.2 Об'єкти автоматичного керування при зварюванні
- •1.5.3 Системи керування варювальними процесами і установками
- •1.5.4 Технічні засоби систем автоматичного керування
- •2 Дугове зварювання
- •2.1. Характеристика об'єкта керування
- •2.2 Програмне керування зварювальними циклами
- •2.3 Автоматичні регулятори напруги і струму дуги
- •2.4. Системи автоматичного регулювання вильоту електрода
- •2.5 Основи методики вибору автоматичних регуляторів дуги за заданими показниками якості зварного шва
- •2.6 Керування плавленням і перенесенням електродного металу
- •2.7 Керування параметрами поперечного перерізу швів
- •2.8 Системи магнітного керування формуванням і кристалізацією зварних швів
- •2.9 Автоматизація керування положенням зварювального пальника при зварюванні і наплавленні
- •2.10 Універсальні та спеціалізовані зварювальні автомати
- •2.11 Автоматизовані складально-зварювальні установки і верстати
- •— Кондуктор «супутник»;
- •— Обертач
- •3 Електрошлакове зварювання
- •3.1 Електрошлаковий процес як об'єкт керування. Класифікація систем автоматичного регулювання
- •3.2. Системи регулювання струму і напруги
- •3.3 Регулювання рівнів металевої та шлакової ванн
- •3.4 Дозування компонента шлаку при електрошлаковому зварюванні протяжних швів
- •3.5 Основні тенденції розвитку сак ешз
- •3.6 Автоматизовані системи керування технологічним процесом електрошлакового зварювання
- •4 Електронно-променеве зварювання
- •4.1 Характеристика об'єкта керування
- •4.2 Вимоги до властивостей локальних регуляторів параметрів режиму
- •4.3 Локальні регулятори параметрів режиму
- •4.4 Програмне керування параметрами режиму епз
- •4.5 Автоматичне керування якістю зварного шва
- •4.6 Системи наведення і автоматичного напрямлення електронного променя по стику зварюваних кромок
- •4.7 Застосування еом для керування процесом епз
- •5 Керування процесами контактного зварювання і зварювання тиском
- •5.1 Контактне точкове (шовне) зварювання як об'єкт автоматичного керування
- •5.2 Типові структури та основні пристрої систем автоматичного керування процесом 1 машинами точкового і шовного зварювання
- •5.3 Типові регулятори циклів зварювання
- •5.4 Автоматичне регулювання параметрів точкового та шовного зварювання
- •5.5 Контроль і керування процесами зварювання за математичними моделями
- •5.6 Інформаційно-вимірювальні та діагностичні системи
- •5.7 Системи керування процесами точкового і шовного зварювання на однокристальних мікроЕом
- •5.8 Особливості автоматичного керування контактним мікрозварюванням
- •5.9 Керування контактним стиковим зварюванням
- •5.10 Автоматизація процесів термообробки з'єднань при стиковому контактному зварюванні
- •5.11 Автоматизація дифузійно–вакуумного зварювання
- •5.12 Автоматизація процесів високочастотного зварювання
- •5.13 Автоматизація зварювання тертям
- •6 Гнучка автоматизація і промислові роботи
- •6.1 Суть, методи і засоби гнучкої автоматизації зварювального виробництва
- •6.2 Маніпулятори зварювального інструменту і виробу з програмним керуванням
- •6.3 Числове програмне керування (чпк) складально-зварювальним устаткуванням і зварювальними роботами
- •Перелік використаних джерел
- •Додатки
2.8 Системи магнітного керування формуванням і кристалізацією зварних швів
Електромагнітні дії (ЕМД) застосовують для поліпшення якості швів, керуючи джерелом нагрівання (дугою) чи процесами масотеплоперенесення у зварювальній ванні. При зварюванні з ЕМД регулюючі дії прикладаються безпосередньо до тієї частими об'єкта керування, у якій, власне, і відбувається формування зварного шва (див. рисунок 2.1). Взаємодія зовнішнього керуючого магнітного поля (КМП) із зварювальним струмом призводить до появи масових пондеромоторних сил:
де
— вектор густини зварювального струму;
В
—
ндукція КМП.
Змінюванням індукції і частоти зміни полярності (реверсування) КМП відносно зварювального струму можна регулювати потрібні переміщення дуги або рідкого металу зварювальної ванни. В обох випадках створюються умови для керування формуванням і кристалізацією зварних швів і визначуваними ними показниками якості металу швів [5, 32]. Системи з використанням ЕМД як керуючих мають мінімальну інерційність, оскільки на відміну від САК з дією, наприклад на швидкість подавання електрода, розміру його вильоту (див. 2.3, 2.4) не вимагають застосування електромеханічних виконавчих пристроїв.
Коливання дуги впоперек або вздовж шва зовнішнім поперечним щодо дуги реверсованим КМП (рисунок 2.33) застосовують для поліпшення підігрівання зварюваних кромок, забезпечення доброго перекриття валків при наплавленні, зміни глибини провару.
Щоб здійснювати електромагнітне переміщення (ЕМП) рідкого металу, слід використовувати поздовжнє щодо електрода КМП, яке взаємодіє з радіальною складовою зварювального струму Ізв у ванні (рисунок 2.34, а). Дуга при зварюванні у поздовжньому КМП починає обертатися з переходом до конусної форми, що сприяє підвищенню просторової стійкості і розширенню технологічних можливостей дуги. Об'єктами керування при ЕМП є масотеплоперенесення у зварювальній ванні і кінетика її кристалізації.
Встановлено, що оптимальними є переміщення розплаву зварювальної ванни, при яких відбуваються періодичні, з якомога більшими частотою і розмахом коливання температур перед фронтом кристалізації на всій його протяжності. Для цього потрібно, щоб за час /р між двома послідовними реверсуваннями проходження потоку розплаву його тепловий фронт переміщувався по всій довжині частини ванни, яка кристалізується, без переходу через її поздовжню вісь (рисунок 2.34, б, в). Оптимальним умовам ЕМП відповідають подрібнення і підвищення однорідності структури, запобігання утворенню пор, одержання швів, які мінімально схильні, до утворення кристалізаційних тріщин, стабілізація механічних властивостей на рівнях їхніх максимальних значень, дістаних при таких самих способах зварювання, але без ЕМП [11]. Зварювальна ванна, що характеризується малим
Рисунок
2.33
–
Зварювальна
дуга у КМП
Рисунок
2.34
–
Створення
електромагнітних сил
у розплаві зварювальної ванни при ЕМП
(а)
і
схеми руху розплаву вздовж протилежних
кромок при «прямій» (б)
і
«зворотній» (в) полярностях КМП
(заштриховані
області відповідають ділянкам
кристалізації у відповідні півперіоди
КМП)
об'ємом розплаву і високою густиною у ньому електричного струму, є ідеальним об'єктом для застосування ЕМП, оскільки потрібні для досягнення заданих характеристик переміщення сили F можна дістати при відносно малих індукціях КМП. Це дає змогу застосовувати малогабаритні пристрої для утворення і введення КМП, що особливо важливо при дуговому зварюванні, враховуючи обмежену доступність зони зварювання і потребу збереження маневреності зварювального інструменту.
КМП утворюють електромагнітами ЕМ (рисунок 2.35), конструктивно сполученими зі зварювальними пальниками або струмопідвідними мундштуками зварювальних апаратів. Живлення ЕМ провадиться від джерела зниженої змінної напруги частоти мережі ДЖ через переривач 77, керований регулятором РЦ циклу ЕМД. Задану програму зміни напруги живлення обмотки ЕМ і відповідно параметрів КМП забезпечують попереднім налагоджуванням регулятора РЦ. Звичайно пристрої РЦ, П та ДЖ об'єднують у конструктивно самостійному блоці БК керування ЕМД.
Найпростіші програми зміни амплітуди або частоти реверсування струму живлення ЕМ при керуванні зварювальною дугою значно ускладнюються при здійсненні ЕМП рідкого металу зварювальної ванни. Через те системи керування ЕМД універсального призначення повинні забезпечувати перш за все виконання заданих програм ЕМП, у тому числі при зварюванні як на постійному, так і на змінному струмі, а також при імпульсно-дуговому зварюванні (ІДЗ). Щоб розширити технологічні можливості зварювання з ЕМП, у блоках БК передбачено регулювання струму ЕМ (Іем) і затримок у часі t3 між послідовними групами імпульсів Іем, а також синхронізацію початку
Рисунок
2.35
–
Структура
системи керування
ЕМД
Рисунок
2.36
–
Система
автоматичного регулювання
ЕМП
в
Склад і роботу типової схеми керування ЕМД на основі програмованого елемента пам'яті.
Під час виготовлення відповідальних зварних конструкцій доцільно застосовувати замкнені системи керування ЕМД із зворотним зв'язком за параметрами процесу кристалізації. Найінформативнішими і в той же час доступними для контролю параметрами є швидкість кристалізації і температура розплаву поблизу меж зварювальної ванни. При дуговому зварюванні у середовищі захисних газів поверхня зварювальної ванни відкрита і ці параметри можуть вимірюватися за допомогою різних фотоелектричних перетворювачів.
На
рисунку 2.36 подано функціональну схему
системи автоматичного регулювання
ЕМП із телевізійним датчиком переміщень
фронту кристалізації
[10],
розроблену для зварювання в аргоні.
Телекамеру ТК
датчика
з оптичною системою ОС
закріплюють
на зварювальній головці
і формують у процесі зварювання
телевізійне зображення частини
зварювальної ванни, що кристалізується.
Зміни розмірів ванни
під час кристалізації її в умовах ЕМП
(див. рисунок 2.34, б,
в)
перетворюються
блоком обробки відеосигналу БОВС
у
напругу UK,
пропорційну
поточному значенню швидкості кристалізації.
До складу блоку
керування ЕМД (БК)
введено
обчислювач розузгоджень ОР, у
якому поточні значення UK
порівнюються
з напругою 0о,
пропорційною
заданій оптимальній швидкості
кристалізації. Сигнал розузгодження
= UK—
Uo
використовується
для керування регуляторами
циклу РЦ
і
індукції РІ
ЕМД,
вихідні сигнали яких встановлюють
тривалість вмикання і кути відпирання
тиристорів переривника П,
визначаючи
тим самим параметри tp
і
В
KПM.
Потрібна інтенсивність
ЕМП забезпечується послідовним
збільшенням індукції В,
а
після досягнення її граничних значень
за умовами стійкості дуги і
якості формування шва — збільшенням
тривалості tp.
