- •1. Огляд літератури
- •1.1. Цикл трикарбонових кислот
- •1.1.1. Ферментативні реакції цтк:
- •1.1.2. Анаплеротичні й амфіболічні реакції
- •1.1.2. Енергетичний баланс циклу трикарбонових кислот
- •1.1.3. Регуляція цтк
- •1.3. Окисне фосфорилювання і дихальний ланцюг
- •1.3.1. Комплекси дихального ланцюга мітохондрій
- •1.3.1.1.Надн-убіхінон оксидоредуктаза
- •1.3.1.2. Сукцинат-убіхінон оксидоредуктаза
- •1.3.1.3.Убіхінон-цитохром с оксидоредуктаза.
- •1.3.1.4.Цитохром с оксидаза.
- •1.3.2. Цитохроми та FeS-білки
- •1.3.3 Окисне фосфорилювання
- •1.3.3.1. Механізм спряження окислення і фосфорилювання
- •1.3.3.2. Хеміосмотична теорія спряження
- •1.3.5. Інгібітори електронного транспорту та окисного фосфорилювання в мітохондріях
- •1.3.5.1. Інгібітори мітохондріальних функцій
- •1.3.5.2. Роз’єднувачі окисного фосфорилювання
- •1.4 Ендо-лізосомальна система клітини – апарат внутрішньоклітинного перетравлювання
- •1.4.1 Ендосоми і лізосоми
- •1.4.2. Наадф – внутрішньоклітинний посередник вивільнення
- •1.4.3. Бафіломіцин – інгібітор атф-ази V-типу.
- •1.5. Лімфома nk/Ly
1.1.3. Регуляція цтк
ЦТК регулюється рядом факторів. Насамперед, концентрацією субстратів – ацетил-КоА і оксалоацетату. У нормальних умовах баланс між кількістю ацетил-КоА й оксалоацетату досягається завдяки активації ацетил-коенозим А піруваткарбоксилазної реакції. Баланс порушується під час голодування, коли внаслідок окиснення тканинного жиру в печінці накопичується надлишок ацетил-КоА, і при цукровому діабеті, коли порушується катаболізм глюкози і внаслідок недостачі пірувату не утворюється достатня кількість оксалоацетату. У цих випадках відносна нестача оксалоацетату, порівняно з рівнем ацетил-КоА, гальмує ЦТК, зумовлює підвищений синтез з ацетил-КоА кетонових тіл і розвиток кетову.
Крім цитрат-синтази, регуляторними ферментами циклу лимонної кислоти є ізоцитратдегідрогеназа й α-кетоглутаратдегідрогеназа. Усі вони чутливі до співвідношення концентрацій у клітині АТФ/АДФ, НАДН/ . При високих значеннях цих відношень активність регуляторних ферментів циклу пригнічується. Таким чином коли в клітині є велика кількість АТФ, робота циклу припиняється, а при використанні АТФ і зростанні рівня АДФ – стимулюється. Інгібітором цитрат-синтази і α-кетоглутаратдегідрогенази служить також сукциніл-КоА – проміжний продукт циклу. (Гонський Я., 2001)
1.3. Окисне фосфорилювання і дихальний ланцюг
Мітохондрії – мікроскопічні мембранні органели , загального призначення, основна функція яких – утворення необхідної для життєдіяльності клітини енергії та нагромадження її у складі молекул аденозинтрифосфорної кислоти (АТФ). (Луцик О. та ін., 2003)
Мітохондріальну систему спряжених окислювальних процесів з генерацією високоенергетичного інтермедіата АТФ називають окисним фосфорилюванням. (Марри Р. и др., 1988)
Дихання мітохондрій залежить від безперервного потоку субстратів через мемрану мітохондрій в матрикс. Різні переносники у внутрішній мітохондріальній мембрані беруть участь у транспорті мітохондріальних метаболітів з мітохондрії в цитозоль. Видалення інтермедіатів циклу трикарбонових кислот відіграє важливу роль в метаболізмі інтактних клітин. (Gnaiger E., 2011)
Система біологічного окислення, що локалізована в мембранах мітохондрій, здійснює дегідрування органічних субстратів та послідовний перенос відновлювальних еквівалентів на кисень через ряд проміжних переносників – транспортерів електронів та протонів. Ця система організована у вигляді ланцюга електронного транспорту, або дихального ланцюга мітохондрій. (Марри Р. и др., 1988)
Її можна розділити на декілька зберігаючих активність комплексів, кожен з яких втілює одну з головних стадій ланцюга перенесення електронів. Зазвичай ці комплекси позначають як комплекси І, ІІ, ІІІ і IV або кваліфікують як ферменти, що каталізують певний процес. (Таганович И. др., 2005)
Дихальний ланцюг мітохондрій – сукупність молекулярних компонентів, які вбудовані в ліпідний матрикс внутрішніх мітохондріальних мембран і здійснюють окислення біологічних субстратів та послідовне, ступеневе транспортування відновлюваних еквівалентів на кисень з утворенням молекули води. (Губський Ю., 2000)
