4. Система є.М. Ільїна, викладання літератури як предмета, що формую людину

Ільїн Євгеній Миколайович - вчитель літератури 84-й школи м. Санкт-Петербург. Створив оригінальну концепцію викладання літератури як мистецтва і морально-етичного курсу, що допомагає кожному учневі сформувати в собі Людину.

Класифікаційні параметри системи Є.М. Ільїна:

За рівнем застосування: однопредметна.

За філософською основою: гуманістична.

За основним фактор розвитку: соціогенна + психогенна.

За концепцією засвоєння: ассоціативно-рефлекторна елементами сугестії.

За орієнтацією на особистісні структури: емоційна сфера .

За характером змісту: навчаюча + виховна, гуманістична, загальноосвітня.

За типом управління: система малих груп.

За організаційною формою: традиційна класно-урочна, групова з елементами індивідуального підходу.

За підходом до дитини: особистісно-орієнтована.

Найбільш використовуваний метод: пояснювально-ілюстративна з елементами діалогу, проблемності, творчості.

За напрямом модернізації: гуманізація і демократизація педагогічних відносин.

За категорією навчання: масова + продвинута.

Цільові орієнтири:

• Моральне і емоційне виховання особистості, в процесі якого відбувається необхідне навчання.

• Викладання літератури як мистецтва.

Концептуальні положення і гіпотези:

• засвоєння основ наук, відображений у змісті навчальних предметів, що дає можливість формувати в учнів наукового світосприйняття, поглядів і переконань, які необхідні сучасній людині;

• принцип гуманізації: моральний потенціал книг пробуджує особливу систему гуманістичних знань, переконань;

• художність: урок літератури будується по законам мистецтва, закон трьох: зачарувати книгою, окрилити героєм, заворожити письменником;

• принцип навчаючого виховання: навчання - не домінанта, а складова частина програми виховання;

• у процесі навчальної діяльності у школярів можуть бути виховані такі найважливіші якості особистості, як патріотизм, пізнавальна активність, потреба в постійному самонавчанні і саморозвитку, емоційна чуттєвість, естетичні смаки, моральні основи, повага і готовність до праці;

• приходити до учнів не тільки з темою уроку, а й цікавою проблемою;

• моральні категорії спілкування з книгою важливіше ніж навчально-теоретичні задачі і вправи;

• знання через спілкування і спілкування через знання - це подвійний процес морального розвитку;

• сама особистість вчителів, класних керівників, керівників школи, їх моральний облік, ідейно-політичне переконання і педагогічна майстерність можуть найбільше вплинути на формування особистості учнів, на виховання в них кращих якостей громадян держави;

• педагогіка словесника - це педагогіка експресії: «слово + відчуття»;

• формула особистісного підходу: любити + розуміти + приймати + співчувати + допомагати;

• метод духовного контакту;

• демократизм: спілкування з учнем як з особистістю, духовно рівною вчителю;

• учитель - предметник, художник, лікар;

• роботу і життя вчителя-словесника неможна розділяти.

Особливості змісту:

Кожен художній твір, вивчення якого входить до програми шкільного курсу літератури, має в собі багато моральних проблем, котрі так чи інакше в ньому ставляться. Питання-проблема є ядром уроку, вчитель Ільїн ставить так, щоб:

а) питання було для сучасних учнів пекучим, злободенним, особистісно значимим;

б) було по можливості звернене не в загальному до учнів, а саме до учня даного класу або до конкретного учня;

в) відповідь на нього, вирішення проблеми, що стоїть в питанні, вимагає ґрунтовного вивчення твору, підручника і додаткової літератури, ознайомлення з історією вивчаємого твору і біографії автора.

Особливості методики:

В навчанні предмета формула розвитку виглядає так: від досвіду особистості - до аналізу художнього твору і від нього - до Книги.

Спосіб введення учня в структуру матеріалу через «деталь» - «питання» -«проблему» універсальне і може бути використано всіма вчителями для створення проблемних ситуацій. Відповідь на поставлену проблему організовують у формі колективного пошуку, жвавого обговорення, дискусії, що організовує й ініціює вчитель.

Урок літератури - це:

- вчитель, що формує процес; урок - спілкування, а не просто робота, це мистецтво, а не тільки навчальне заняття, життя, а не час в розкладі;

- своєрідний одноактний спектакль з багатьма явищами, співтворчість двох моралістів - письменника й вчителя;

- не аргументи і факти, а відкриття;

- спільна діяльність вчителя й учня на творчій основі, духовна рівність і міжособистісне спілкування.

Кожен учень вчиться за двома програмами. Одну з них пропонує школа, а другу, як правило, більш реальну - друзі, інколи проблемний батько. Вчителю потрібно знати обидві ці програми.

Вплив на «другу програму» у Ільїна іде на кожному уроці: це і твори про своїх друзів, рідних і близьких, і індивідуальний вплив на особистість яркими прикладами з літератури, і оригінальні домашні «моральні завдання», бесіди «по душам» на уроці і поза уроком і багато іншого.

В кожному випадку Ільїн керується ціллю допомогти підлітку повірити в свої сили, розбудити в ньому кращі якості особистості, підвести до висот гуманізму і громадянськості.