77.Розгляд і вирішення справи як стадія провадження у справах про адмін. Правоп.

Розгляд справ про адміністративні правопорушення – це основна стадія провадження в справах про них, на ній вирішуються найважливіші завдання цього провадження. Ці завдання полягають у встановленні винних і забезпеченні правильного застосування законодавства з тим, щоб до кожного правопорушника були застосовані справедливі заходи адміністративного впливу.

Стадія розгляду справи складається з таких етапів: 1) підготовка справи до розгляду і слухання; 2) аналіз зібраних матеріалів, обставин справи; 3) прийняття постанови; 4) доведення постанови до відома зацікавлених осіб.

На першому етапі орган, що розглядає справу повинен: 1) з'ясувати чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) перевірити якість протоколу, інших матеріалів справи, правильності їх складення; 3) сповістити осіб, які беруть участь у справі, про час і місце її розгляду. 4) витребувати необхідні додаткові матеріали; 5) з'ясувати чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників та адвоката.

Аналіз зібраних матеріалів, обставин справи. Аналізуючи ситуацію, суб'єкт адміністративної юрисдикції визначає характер вчиненого діяння, ступінь винуватості особи, оцінює всі докази.

При розгляді справи колегіальним органом ведеться протокол, який підписується головуючим на засіданні та секретарем.

Прийняття постанови. Постанова є процесуальним документом, в якому містяться результати розгляду справи, встановлюється ступінь вини особи, проводиться кваліфікація її діяння, на підставі чого встановлюється міра відповідальності (вид та розмір адміністративного стягнення).

Доведення постанови до відома зацікавлених осіб. Після того як булла винесена постанова, орган що її виніс на протязі 3-х днів повинен вручити цю постанову усім зацікавленим у справі особам. Такі особі як порушник копія постанови вручається обовязково і під розписку.

Завершальним етапом стадії розгляду справи про адміністративне правопорушення є прийняття постанови. Постанова є процесуальним документом, в якому містяться результати розгляду справи, встановлюється ступінь вини особи, проводиться кваліфікація її діяння, на підставі чого встановлюється міра відповідальності (вид та розмір адміністративного стягнення).

По справі про адміністративне правопорушення виноситься одна з таких постанов:

1) про накладення адміністративного стягнення;

2) про застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1;

3) про закриття справи.

78.Оскарження чи опротестування як стадія провадження у справах про адмін. Правоп.

Завдання стадії перегляду (оскарження) постанов у справах про АП: дотримання законності у провадженні в справах про адміністративні правопорушення, а також забезпечення гарантії захисту прав особи. Контроль та перевірка роботи органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, щодо законності та обґрунтованості прийнятих ними рішень.

Процесуальними підставами перегляду можуть бути: 1) скарга громадянина, відносно якого винесено постанову; 2) скарга потерпілого; 3) протест прокурора; 4) ініціатива вищестоящого органу або органу, який прийняв рішення.

Правом оскаржувати постанову в справі про адміністративні правопорушення наділені порушник та потерпілий.

Існує два види оскарження постанови по справі: альтернативне та інстанційне.

Альтернативне оскарження полягає в тому, що громадянин має право подати скаргу або до вищестоящого органу, або до суду.

При інстанційному оскарженні скарга спочатку подається до вищестоящого органу, а при незгоді з його рішенням - до суду.

Скаргу на постанову в справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом 10 днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк може бути поновлено органом чи посадовою особою, які уповноважені розглядати скаргу.

Орган чи посадова особа за результатами розгляду скарги або протесту на постанову приймає одне із таких рішень (ст. 293КпАП): 1) залишає постанову без змін, а скаргу чи протест без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачений нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, але так, щоби стягнення не було посилено;

Скасування постанови із закриттям справи тягне за собою повернення стягнених грошових сум, оплатно вилучених і конфіскованих предметів, а також скасування інших обмежень, пов'язаних з цією постановою. У разі неможливості повернення предмета повертається його вартість.

За наслідками розгляду апеляційної скарги, протесту прокурора суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу чи протест прокурора без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову.

У разі зміни постанови в частині накладеним стягнення, в межах, передбачених санкцією статті КпАП, воно не може бути посилено. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Після закінчення апеляційного провадження справа не пізніше ніж у п'ятиденний строк направляється до місцевого суду, який її розглядав.