Схема, яка відтворює зв’язок між цими перемінними:

Рис. Схема взаємозв’язку перемінних в електоральному процесі

Поняття перемінної рівня соціального самопочуття включає до себе, насамперед соціально-психологічний тонус електорату, який, у свою чергу, залежить, насамперед, від двох складових – загальної соціально-економічної ситуації в країні, а також від стану вирішення нагальних проблем певної території.

Характеризуючи беззаперечну важливість врахування соціально-психологічного тонусу при соціологічному вимірюванні покажчиків електоральної поведінки, нагадаємо слова з інтерв’ю відомого російського соціолога Бориса Грушина, який дотепно зауважував, що на якості опитувань громадської думки, безумовно, позначаються такі чинники, що не беруться в розрахунок, як тонус людини, його настрій на момент опитування. Це, на наше переконання, повною мірою можна віднести й до участі у виборах. Озлобленість породжує протестність, невіра – пасивність і нестійкість електоральних уподобань.

Деякі російські і українські його колеги, у низці досліджень намагалися використовувати цей чинник, аби спробувати визначити його дієвість по відношенню до активності, визначеності електоральних преференцій і усталеності поведінки електорату. Мова, зокрема, йде про дослідження таких центрів, як «СОЦІОПОЛІС», «Софія», ЮСС, КМІС та інших науково-прикладних центрів, дані яких можуть, без сумніву, вважатися репрезентативними й валідними, оскільки висновки та прогнози, зроблені цими структурами, як правило, підтверджувалися результатами тих чи інших виборів.

Подібні методики використовували й спеціалісти центру «Соціо», намагаючись виміряти цей чинник й визначати міру його впливу на електоральний вибір населення.

Нагадаємо, що, за визначенням Є. Головахи і Н. Паніної, під соціальним самопочуттям, поняття якого ідентично поняттю «Соціально-психологічний тонус», розуміється емоційно-оцінне відношення людей до системи соціальних взаємозв’язків і до свого місця в цій системі [7].

Як приклад, наведемо усереднені дані наших досліджень, проведених в рамках програм робіт центру «Соціо» «Характеристика електорального поля Запорізької (N=3000) областей» [8]. Для операціоналізації поняття соціально-психологічного тонусу було використане запитання: «Який з наведених висловів сповна відповідає ситуації?»

Таблиця 1

Загальна характеристика соціально-психологічного тонусу дорослого населення областей Південно-східного регіону України (N = 6600, %)

Між станом соціально-психологічного тонусу людей і їх електоральною активністю нами виявлена залежність, відповідно до якої чим вище рівень соціально-психологічного тонусу, тим нижче електоральна активність.

От як відповідали на питання: «Чи брали Ви участь у виборах 2002 року?» люди, що по-різному оцінюють ситуацію в країні:

Таблиця 2

Залежність електоральної активності від стану соціально-психологічного тонусу респондентів (%)