- •2. Політологія та її рівні.
- •Функції політології.
- •Методи політології.
- •Політологія та історична наука.!!! (своя думка)!!!
- •Політологічні погляди доби Середньовіччя.
- •Політологічні теорії 17 сторіччя.
- •5.Категорії політології.
- •9.Політологічні погляди доби Відродження.
- •Політологічні теорії стародавнього світу.
- •Політологічні теорії 18 сторіччя.
- •13.Політологічне вчення Макса Вебера.
- •14.Політологічна теорія т. Моска та в. Порето.
- •15.Теорія постіндустріального суспільства.
- •16.Політологічні аспекти теорії глобалізації.
- •17.Поняття політичного життя.
- •19.Політична система та її основні елементи.
- •20.Функції політичної системи.
- •21.Типологія політичних систем.
- •22.Типи політичних систем за г. Алмондом
- •23.Політика та її основні функції.
- •24.Політична влада та її роль у політикумі.
- •25. Основні ознаки політичної влади.
- •26. Поняття легітимності політичної влади та її типи (за теорією Вебера).
- •27. Основні ознаки політичної влади.
- •28. Форми політичної влади.
- •29. Основні функції політичної влади.
- •30. Поняття держави та її роль у політичній системі.
- •32. Функції держави.
- •26. Поняття легітимності політичної влади та її типи (за теорією Вебера).
- •33. Типологія держави.
- •35. Поняття та сутність правової держави.
- •1.Політика та її різновиди.
- •1) Экономическая политика;
- •2) Социальная политика (это программа которая направлена на уменьшение разницы в доходах между богатыми и бедными соц. Слоями общества; на поддержку
- •3) Национальная политика (защита интересов всех национальностей которые проживают на территории данного государства)
- •4) Научно-техническая политика (направлена на защиту и развитие науки и техники)
- •5) Экологическая политика (защита окружающей среды)
- •6) Демографическая политика
- •1) Внешняя политика общественных партий и организаций;
- •2) Внешняя политика государства; 3) мировая политика (это политические процессы планетарного масштаба, которая затрагивает все или многие государства мира)
- •36. Поняття громодянського суспільства та його роль у політичній системі.
- •2. Політологія та її рівні.
- •1)Политическая философия- система идеальных универсальных понятий о фундаментальных, политических сущностях и ценностях
- •2) Политическая теория ,исследующая законы функционирования и развития конкретных политических систем,институтов.
- •35. Поняття та сутність правової держави.
- •3.Функції політології.
- •34. Типология государства по признаку государственного устройства.
- •4. Методи політології.
- •1) Емпіричний метод полягає у вивчені політичних явищ шляхом досліду.
- •33. Типологія держави.
- •5.Категорії політології.
- •32. Функції держави.
- •6.Політологія та історична наука.!!! (своя думка)!!!
- •31. Исторические условия возникновения института государства
- •7.Політологічні теорії стародавнього світу.
- •30. Поняття держави та її роль у політичній системі.
- •8.Політологічні погляди доби Середньовіччя.
- •29. Основні функції політичної влади.
- •9.Політологічні погляди доби Відродження.
- •28. Форми політичної влади.
- •Політологічні теорії 17 сторіччя.
- •27. Основні ознаки політичної влади.
- •26. Поняття легітимності політичної влади та її типи (за теорією Вебера).
- •11.Політологічні теорії 18 сторіччя.
- •12.Політологічні концепції 19 сторіччя.
- •13.Політологічне вчення Макса Вебера.
- •14.Політологічна теорія т. Моска та в. Порето.
- •15.Теорія постіндустріального суспільства.
- •16.Політологічні аспекти теорії глобалізації.
- •17.Поняття політичного життя.
- •19.Політична система та її основні елементи.
- •20.Функції політичної системи.
- •21.Типологія політичних систем.
- •22.Типи політичних систем за г. Алмондом
- •23.Політика та її основні функції.
- •24.Політична влада та її роль у політикумі.
26. Поняття легітимності політичної влади та її типи (за теорією Вебера).
Типи легітимності політичної влади за М. Вебером
Традиційний тип легітимності влади грунтується на авторитеті традицій і звичаїв. Влада цього типу встановлюється відповідно до традицій і звичаїв і ними ж обмежується. Наочним прикладом легітимності цього типу є влада спадкоємця престолу.
Харизматичний тип легітимності політичного панування грунтується на вірі підвладних у незвичайні якості і здібності, винятковість правителя (харизматичного лідера). Такий тип притаманний суспільствам з невисоким рівнем розвитку демократії і політичної культури його членів. Нерідко він виникає і в розвинених демократичних державах у кризові періоди, коли відчувається нагальна потреба в об'єднанні всіх верств суспільства навколо особи політичного керівника для виходу з кризи.
Раціонально-легальний тип легітимності політичного панування базується на переконанні підвладних у законності (легальності) й доцільності (раціональності) встановлених порядків та існуючої влади. За цього типу легітимності органи влади та їхні керівники обираються через демократичні процедури й відповідальні перед виборцями, правлять не видатні особистості, а закони, на основі яких діють органи влади й посадові особи. Це - основний тип легітимності політичної влади в сучасних демократичних державах. В політології виокремлюються також ідеологічний, структурний і персоналізований типи легітимності політичної влади.
Легітимність стосується як політичного режиму, у тому числі форми правління, так і конкретних персональних суб'єктів влади. Це створює ще одну лінію можливого протиріччя в межах легітимності. При легітимному політичному режимі конкретні політичні лідери (президенти, монархи) можуть втратити підтрим.
11.Політологічні теорії 18 сторіччя.
Ш. Монтеск'є (1689-1755). Розумів свободу, як незалежність. Він вважав що в суспільному житті стикаються окремі свободи, а тому «свобода - є право робити все, що дозволено законом», а звідси - «дозволено все, що не заборонено законом». Теорія розподілу влади - друге досягнення Монтеск'є.
І. Кант (1724-1804) створив філософську основу концепції правової держави і громадянської свободи. Згідно з його вченням, невідчужена належність кожного громадянина - свобода, невідчужена ознака держави - рівність перед законом. Разом з тим він твердив, що ідея народного суверенітету нездійсненна.
Г. Гегель (1770-1851) розглядав проблеми відношення громадянського суспільства і держави. Громадянське суспільство є системою панування приватної власності і формальної рівності людей. Воно розривається суперечностями, війною всіх проти всіх. Але ці суперечності долають у державі, реалізуючи ідеї розуму, свободи і права.
Критичний аналіз буржуазного суспільства міститься у концепціях утопічного соціалізму мислителів кінця XVIII — першої половини XIX ст. Сен- Симона, Оуена і Фур'є. Вони висувають моделі справедливого устрою суспільства. У них міститься положення про працю як про першу потребу людини, колективність і плановість господарства, подолання суперечності між містом і селом, розумовою і фізичною працею тощо.
Таким чином у період буржуазних революцій було розповсюджено такі політичні доктрини:
1)Теорія народного суверенітету.
2)Теорія правової держави.
3)Теорія поділу влади.