Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
MK1.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
117.12 Кб
Скачать

26. Поняття легітимності політичної влади та її типи (за теорією Вебера).

Типи легітимності політичної влади за М. Вебером

Традиційний тип легітимності влади грунтується на авторитеті традицій і звичаїв. Влада цього типу встановлюється відповідно до традицій і звичаїв і ними ж обмежується. Наочним прикладом легітимності цього типу є влада спадкоємця престолу.

Харизматичний тип легітимності політичного панування грунтується на вірі підвладних у незвичайні якості і здібності, винятковість правителя (харизматичного лідера). Такий тип притаманний суспільствам з невисоким рівнем розвитку демократії і політичної культури його членів. Нерідко він виникає і в розвинених демократичних державах у кризові періоди, коли відчувається нагальна потреба в об'єднанні всіх верств суспільства навколо особи політичного керівника для виходу з кризи.

Раціонально-легальний тип легітимності політичного панування базується на переконанні підвладних у законності (легальності) й доцільності (раціональності) встановлених порядків та існуючої влади. За цього типу легітимності органи влади та їхні керівники обираються через демократичні процедури й відповідальні перед виборцями, правлять не видатні особистості, а закони, на основі яких діють органи влади й посадові особи. Це - основний тип легітимності політичної влади в сучасних демократичних державах. В політології виокремлюються також ідеологічний, структурний і персоналізований типи легітимності політичної влади.

Легітимність стосується як політичного режиму, у тому числі форми правління, так і конкретних персональних суб'єктів влади. Це створює ще одну лінію можливого протиріччя в межах легітимності. При легітимному політичному режимі конкретні політичні лідери (президенти, монархи) можуть втратити підтрим.

11.Політологічні теорії 18 сторіччя.

Ш. Монтеск (1689-1755). Розумів свободу, як незалежність. Він вважав що в суспільному житті стикаються окремі свободи, а тому «свобода - є пра­во робити все, що дозволено законом», а звідси - «дозволено все, що не забо­ронено законом». Теорія розподілу влади - друге досягнення Монтеск'є.

І. Кант (1724-1804) створив філософську основу концепції правової дер­жави і громадянської свободи. Згідно з його вченням, невідчужена належ­ність кожного громадянина - свобода, невідчужена ознака держави - рівність перед законом. Разом з тим він твердив, що ідея народного суверенітету не­здійсненна.

Г. Гегель (1770-1851) розглядав проблеми відношення громадянського суспільства і держави. Громадянське суспільство є системою панування при­ватної власності і формальної рівності людей. Воно розривається суперечностями, війною всіх проти всіх. Але ці суперечності долають у державі, реалізуючи ідеї розуму, свободи і права.

Критичний аналіз буржуазного суспільства міститься у концепціях утопі­чного соціалізму мислителів кінця XVIII — першої половини XIX ст. Сен- Симона, Оуена і Фур'є. Вони висувають моделі справедливого устрою сус­пільства. У них міститься положення про працю як про першу потребу лю­дини, колективність і плановість господарства, подолання суперечності між містом і селом, розумовою і фізичною працею тощо.

Таким чином у період буржуазних революцій було розповсюджено такі політичні доктрини:

1)Теорія народного суверенітету.

2)Теорія правової держави.

3)Теорія поділу влади.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]