
- •Лекція: Методика соціально-виховної роботи у дитячих закладах оздоровлення та відпочинку
- •1. Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку як соціально-педагогічна система. Поняття «дитячий заклад оздоровлення та відпочинку».
- •2. Зміст та напрямки діяльності дитячих закладів оздоровлення та відпочинку
- •3. Творчий розвиток вихованців. Форми роботи з дітьми.
- •4. Учасники соціально-виховного процесу у дитячих закладах відпочинку
- •5. Режим дня та планування роботи у закладі
- •6. Технології організації соціально-виховної діяльності в дитячих оздоровчих закладах
3. Творчий розвиток вихованців. Форми роботи з дітьми.
Творчому розвитку вихованців закладу, розширенню їх здібностей, діапазону інтересів, гуманізації думок, почуттів, вчинків, фізичному і духовному оздоровленню сприяє дозвіллєва діяльність. У дитячих оздоровчих закладах вона спрямовується на надання можливостей дитині брати участь у різноманітних її видах:
творчість, яка забезпечує найвищий рівень дозвіллєвої діяльності;
відпочинок, що знімає напругу;
розваги, які забезпечують зміну настроїв, носять компенсаційний характер;
самоосвіта, що сприяє залученню до цінностей культури;
свята, які поєднують розваги і відпочинок, дозволяючи відчути емоційний підйом.
Насиченість усього періоду зміни, кожного дня різноплановою цікавою діяльністю роблять заклад дуже привабливим для дітей, що в силу свого віку прагнуть "спробувати все і встигнути скрізь". У дитячому оздоровчому закладі діяльність будується не на основі прямої взаємодії педагогів і психологів з дітьми, а за допомогою соціально-структурованого соціального середовища. Це дозволяє протягом невеликого проміжку часу здійснити досить масштабну корекційну роботу.
Усю діяльність у закладі пронизує спілкування. Недооцінка важливості спілкування в дитячих закладах оздоровлення та відпочинку взагалі, і зокрема в загоні, призводить до того, що відносини між учасниками оздоровчо-виховного процесу складаються значною мірою стихійно. У результаті потенційні можливості спільної діяльності дітей використовуються далеко не всі. Тому, організовуючи різноманітну діяльність учасників змін в закладі, педагогу необхідно бачити і використовувати всі можливості для спілкування учнів.
Не тільки різноманітний зміст, а й різні форми роботи (масові, групові й індивідуальні) визначають діяльність дитячих закладів оздоровлення та відпочинку.
До масових форм належать свята, урочистості, ярмарки, фестивалі, форуми та інші заходи, в яких задіяні всі учасники оздоровчо-виховного процесу закладу. Саме в масових справах і заходах вдається створити неповторну емоційну атмосферу радості, співпереживання, азарту, єднання. Відмова від масових акцій обмежує можливість вибору дитиною того виду діяльності і тієї форми, яка для неї найбільш прийнятна.
Важливого значення в дитячих закладах оздоровлення та відпочинку набувають групові форми. Серед них: групові заняття, міні-лекції, відеозаняття, диспути тощо. Вони дозволяють учасникам закладу займатися обраною справою собі на радість і з максимальною користю для себе.
Особливого значення для дитячих оздоровчих закладів мають індивідуальні форми: консультації, бесіди тощо. Проте вкрай важливим в дитячих оздоровчих закладах є баланс між всіма видами форм роботи.
Система організаційних і дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію змісту відповідно до сучасних вимог та досягнення певного результату, утворюють процес оздоровлення та відпочинку. Він організовується з урахуванням кадрового потенціалу, матеріально-технічної і програмно-методичної бази дитячого закладу оздоровлення та відпочинку.
Успішність здійснення процесу оздоровлення та відпочинку в закладі залежить від уміння керівництва і педагогів правильно визначити етапи цього процесу і відповідно до нього обрати адекватні цілі і засоби педагогічної діяльності. В практиці діяльності дитячих закладів оздоровлення та відпочинку умовно можна виділити чотири етапи розвитку цього процесу:
I етап - проектування;
II етап - становлення;
етап - стабільне функціонування;
етап - завершення функціонування.
І етап – це час пропедевтичної підготовки закладу й організаційний період зміни. Триває 3-5 днів. На цьому етапі переважає діяльність з вивчення інтересів, потреб та інших особистісних характеристик учасників зміни, проектування бажаного образу закладу (зміни), визначення перспектив діяльності дорослого і дитячого співтовариства в період проведення зміни.
На II етапі, який триває приблизно першу частину основного періоду зміни, особлива увага приділяється зміцненню міжособистісних відносин, напрацюванню традицій тощо.
На III етапі – друга частина основного періоду - активно розвиваються реальні співуправлінські справи. Діяльність в закладі починає відповідати проектному задуму її творців. У цей час з'являється "обличчя" кожного загону і закладу в цілому.
Для IV етапу, що відповідає заключному періоду, характерна тенденція "доброго сліду" закладу в житті дітей (а також і дорослих). У цей же самий час за об'єктивними обставинами діяльність завершується.