- •1.1.Кількість уроків та їх оцінки за формою
- •1.2.Проведено уроки з використанням тзн.
- •3.3.Що зроблено з методичній роботі?
- •4.2.Які труднощі виникли при підготовці і проведенні уроків з кожного предмету:
- •4.3.Які методи і прийоми навчання частіше використовував для активізації учнів?
- •4.4.Як здійснював диференційний підхід в процесі навчання (робота з невстигаючими і обдарованими дітьми)?
- •4.5.Як впроваджували ідею співробітництва на уроці і в позаурочний час?
- •4.6.Які технології активного навчання використовували на уроці?
- •4.7.Які уроки проводилися більш цікаво? Чому?
- •4.8.Як часто використовували наочність, технічні засоби навчання?
- •4.9.Самі цікаві творчі справи (форми, тема). Чому?
- •4.10.Чи готові ви до роботи з додаткової кваліфікації?
- •4.11.На що необхідно звернути увагу при підготовці до переддипломної практики?
- •4.12.Чому новому навчалися на практиці?
- •4.13.Труднощі при підготовці і проведенні виховної роботи.
- •4.14.Які труднощі виникли в роботі з батьками?
- •4.14.З якими труднощами в навчально-виховному процесі ви зустрілися? Чим ви задоволені? Що ви хотіли б змінити?
- •V.Загальні висновки і побажання по теоретичній і практичній підготовці студентів нашого коледжу до переддипломної практики:
4.3.Які методи і прийоми навчання частіше використовував для активізації учнів?
Під час практики використовував різні методи і прийоми для активізації учнів. Найчастіше це були інтерактивні методи і прийоми навчання: «Мікрофон», «Асоціативний кущ», «Швидке інтерв’ю», «Лото», «Мозковий штурм» та інші. Застосовував для більшої реалізації мети взаємодію словесних, практичних і наочних методів навчання. Для організації класу на початку уроку використовувало вірші, інтерактивні методи: «Пароль уроку», «Рефлексія», індикатори настрою. Використовував роботу в парах, в групах, що сприяло підвищенню рівня засвоєнню знань та розвитку колективізму. Застосовував дидактичні ігри (загадки, ребуси, кросворд, ігри, вікторини, конкурси) для піднесення настрою та поглиблення засвоєних знань. Застосовував метод евристичної бесіди та створення проблемної ситуації (проблемного питання), що спонукало дітей висловлювати власні погляди на різні теми. Часто використовував творчі та самостійні завдання різного рівня складності, для вироблення та розкриття нових і раніше набутих знань та вмінь.
4.4.Як здійснював диференційний підхід в процесі навчання (робота з невстигаючими і обдарованими дітьми)?
Під час уроків застосовував диференційний підхід навчання, найчастіше на уроках математики, української мови та читання. Для обдарованих учнів розробляв додаткові завдання, картки самостійної та домашньої роботи, враховуючи рівень розумового розвитку дітей, їх знань і вмінь, пізнавальної та практичної самостійності, інтересів, вольового розвитку, працездатності. Під час уроків приділяв увагу невстигаючим учням, додатково пояснював матеріал та закріплював його у ході колективної роботи, розробляв та використовував картки для перевірки їхнього рівня знань. Постійно проводив аналізи роботи учнів, відділяючи найкращі роботи подякою та вказуючи на помилки та шляхи їх виправлення окремих робіт.
4.5.Як впроваджували ідею співробітництва на уроці і в позаурочний час?
Під час практики впроваджував ідею співробітництва у навчально-виховному процесі, використовуючи роботу в парах та роботу в групах, рефлексію (здатність до індивідуального та колективного самоаналізу роботи), колективну творчу діяльність та творче самоврядування учнів.
4.6.Які технології активного навчання використовували на уроці?
Під час практик постійно використовував технології активного навчання. Аби змінити характер традиційних занять, зробити їх більш ефективними для сприйняття та засвоєння. Використовував обговорення різноманітних тем в колективі та групах, дидактичні ігри, інсценізацію, інтерактивні методи навчання, складання, розгляд та обговорення практичних ситуації, перегляд відеофільмів та мультфільмів з подальшим розбором та обговоренням.
4.7.Які уроки проводилися більш цікаво? Чому?
На мою думку, найбільш цікавими проходили уроки математики, читання, природознавства, основ здоров’я. Тому, що на уроках математики постійно використовувалися інтерактивні методи навчанням, різні творчі та логічні завдання, що сприяло гарній роботі на уроці. Діти володіють високим рівнем математичних вмінь, швидко розуміють новітні умови завдання. Діти намагалися виконати не тільки за планову роботу, а й ще виконати додаткові завдання які завжди цікавили дітей та призводили до активного обговорення й поза навчальний час. Часто діти отримували логічне завдання додому, а на наступний урок ділилися своїми варіантами рішення та відповідями.
На уроках читання постійно використовувалися дидактичні ігри(вікторини, ігри, загадки, ребуси, кросворди) які були націлені на актуалізацію, засвоєнню нових и закріпленню вже набутих знань. Різні види читання (читання в парах, читання «дощиком», читання «буксиром», читання «пташиним базаром», читання «диктором», читання «хвилею», «Небо і земля» та інші) сприяли не тільки вдосконаленню читацьких вмінь, але й урізноманітнювали роботу по творах. Діти володіють високими навичками читацьких вмінь. Часто на уроках проводилися конкурси виразності та інсценізації творів.
На уроках природознавство постійно використовувалися ряди відео матеріалів та дидактичних ігор, що сприяло яскравому та ґрунтовному вивченню тем. Діти постійно здійснювали самостійний пошук нових знань та ділилися на початку уроку цікавою та важливою інформацією із класом.
На уроках основ здоров’я діти мали змогу висловлювати власні думки, щодо морально-етичних норм життя людини та основних правил поводження в різних ситуаціях. На уроках постійно використовувалися роботи в групах, роботи в парах для створення, розгляду та обговорення практичних ситуації. Підбиралися повчальні відеофільми та мультфільми,які викликали подальше обговорення серед дітей.
