
- •Загальні вказівки
- •Тема 1 Основні поняття теорії ймовірностей. Безпосередній підрахунок ймовірностей Зразок виконання індивідуального завдання 1
- •Варіанти завдань 1 для самостійної роботи.
- •Тема 2. Основні поняття теорії ймовірностей. Правила додавання і множення ймовірностей. Зразок виконання індивідуального завдання 2
- •Варіанти завдань 2 для самостійної роботи.
- •Тема 3. Основні поняття теорії ймовірностей. Формула повної ймовірності. Формула Байєса. Зразок виконання індивідуального завдання 3
- •Варіанти завдань 3 для самостійної роботи.
- •Тема 4. Основні поняття теорії ймовірностей. Повторні незалежні випробування. Формула Бернулі. Зразок виконання індивідуального завдання 4
- •Варіанти завдань 4 для самостійної роботи.
Загальні вказівки
Студенти напряму підготовки “Економіка підприємства” факультету економіки, менеджменту та права вивчають дисципліну “Математика для економістів ” протягом першого року навчання, три триместри.
Методичні рекомендації та завдання, частина ІІІ, містять такі розділи:
- основні поняття теорії ймовірностей;
- дискретні випадкові величини, їх закони розподілу та числові характеристики
- неперервні випадкові величини. Функція та щільність розподілу ймовірностей. Числові характеристики.
- основні поняття математичної статистики. Методи параметричної та непараметричної оцінки параметрів
Кожне індивідуальне завдання супроводжується розв’язуванням типових прикладів, що дасть змогу студентам краще засвоїти відповідний теоретичний матеріал і набути навичок для самостійного виконання роботи.
Студент отримує завдання згідно з порядковим номером його за списком, або за вказівкою викладача. Виконану в окремому зошиті роботу студент повинен захистити у викладача, що проводить практичні заняття.
Тема 1 Основні поняття теорії ймовірностей. Безпосередній підрахунок ймовірностей Зразок виконання індивідуального завдання 1
Задача 1.1. Чи утворюють повну групу такі події:
а) Дослід – підкидання монети. Події:
-
поява герба;
-
поява цифри.
Відповідь: Ці події утворюють повну групу, бо одна з них обов’язково відбудеться.
б) Дослід – підкидання двох монет. Події:
-
поява двох гербів,
-
поява двох цифр.
Відповідь: Події і не утворюють повну групу, бо можливі ще такі події: поява герба на першій монеті і цифри на другій, і навпаки.
Задача 1.2. Сумісні чи несумісні такі події:
а) Дослід – підкидання монети. Події:
- поява герба;
- поява цифри.
Відповідь: Події і несумісні, бо поява однієї з них виключає появу іншої.
б) Дослід – підкидання двох монет. Події:
- поява герба на першій монеті,
- поява цифри на другій монеті.
Відповідь: Ці події сумісні, бо поява події не виключає появу
події .
Задача 1.3.Чи рівноможливі події:
а) Дослід – підкидання симетричної монети. Події:
- поява герба;
- поява цифри.
Відповідь: Події і рівноможливі, оскільки з умов симетрії досліду ми не можемо вважати будь-яку з цих подій більш можливою, ніж іншу.
б) Дослід – підкидання гральної кістки. Події:
- поява парного числа очок,
- поява непарного числа очок.
Відповідь: Події і рівноможливі, оскільки поява парного числа очок (2, 4, 6) не має більшої можливості, ніж поява непарного числа очок (1, 3, 5).
Задача 1.4. Чи є випадками такі групи подій:
а) Дослід – підкидання монети. Події:
- поява герба;
- поява цифри.
Відповідь: Події і утворюють повну групу, вони несумісні і рівноможливі, тому вони є випадками.
б) Дослід – підкидання гральної кістки. Події:
- поява не більше двох очок,
- поява трьох або чотирьох очок,
-
поява не менше п’яти очок.
Відповідь: Ці події є випадками, бо вони утворюють повну групу (поява 1, 2, 3, 4, 5, 6 очок), несумісні (поява будь-якого числа очок виключає появу іншого числа очок) і рівноможливі (симетрія досліду).
Задача 1.5.
В урні знаходяться
білих і
чорних куль. З урни беруть одну кулю.
Знайти ймовірність того, що ця куля –
біла.
Розв’язування.
Розглянемо
подію
- з урни взято білу кулю. Цій події
сприяють
випадків, бо можна взяти будь-яку білу
кулю. Тому
.
Загальне ж число випадків взяти кулю
дорівнює числу куль, що знаходяться в
урні, тобто
.
Тому
.
Задача 1.6.
В урні знаходяться
білих і
чорних куль
.
З урни беруть одночасно дві кулі. Знайти
ймовірність того, що обидві кулі білі.
Розв’язування.
Загальне
число випадків – взято 2 кулі з
куль – дорівнює числу сполучень з
по 2
Число випадків, які сприяють появі події – взято дві білі кулі – дорівнює числу сполучень з по 2, бо ми можемо взяти 2 білі кулі тільки з білих куль:
Ймовірність події - дві білі кулі – дорівнює
.
Задача 1.7.
В урні знаходяться
білих і
чорних куль
.
З урни беруть одночасно дві кулі. Знайти
ймовірність таких подій:
- кулі одного кольору;
-
кулі різного кольору.
Розв’язування.
Загальне
число випадків – взято дві кулі з
куль – нам уже відомо:
Число
випадків – взято дві кулі одного кольору
– дорівнює сумі сполучень
і
:
.
Тому
.
Число
випадків, які сприяють події
,
дорівнює добутку
і
.
Звідси
.
Задача 1.8. Одночасно підкидають дві гральні кістки. Знайти ймовірність таких подій:
- сума очок, які випали на обох кістках, дорівнює 8;
- добуток очок, які випали на обох кістках, дорівнює 8;
-
сума очок більша, ніж їх добуток.
Розв’язування. Загальне число випадків одночасного випадання очок на обох кістках дорівнює:
Події сприяють такі випадки: 2+6; 3+5; 4+4; 5+3; 6+2; цих випадків п’ять. Тому
Події
сприяють два випадки:
,
.
Події
сприяють випадки:
,
,
,
,
,
,
,
,
,
,
.
Таких випадків 11. Тому
.
Задача 1.9. Учасник лотереї повинен вгадати 6 чисел з 45. Повний виграш отримає той, хто правильно вгадає всі шість чисел. Виграші отримують і ті, хто вгадає не менше чотирьох чисел. Знайти ймовірності того, що будуть вгадані: а) всі шість чисел; б) чотири числа.
Розв’язування.
а) Розглянемо подію
-
учасник вгадав всі 6 чисел з 45. Загальне
число випадків заповнення карточок
лотереї дорівнює:
.
Число випадків, які сприяють появі події
,
тільки одне:
.
Тому
б) Введемо
подію
-
учасник вгадав 4 числа з 6 виграшних із
45. Число способів, якими можна вибрати
4 з 6 чисел, є:
.
Крім того, до кожної комбінації з 4
вгаданих чисел з 6 потрібно долучити
комбінацію з 2 невиграшних чисел з
45-6=39. Таких комбінацій
.
Тому
.
Таким чином:
.