Збереження вітамінів в їжі:

Вміст вітамінів у їжі за різних причин зменшується. Найбільше вітамінів втрачається при кулінарній обробці їжі. Під час варіння м`яса руйнується до 50% вітаміну В. Унаслідок теплової обробки продуктів рослинного походження втрачається до 20% вітамінів групи В. Вітамін С, який міститься в овочах та фруктах, руйнується також на повітрі, особливо, коли вони почищені. Тому овочі необхідно очищати та нарізати тільки перед самим варінням і класти в емальовану каструлю з гарячою водою. Кришку каструлі під час варіння треба закривати. Добре зберігаються вітаміни при низькій температурі. Для забезпечення організму вітамінами, особливо взимку і навесні, необхідно більше споживати фруктів і овочів. За рекомендацією лікаря можна споживати також вітамінні препарати.

10.Регуляція обміну речовин в організмі.

Обмін речовин в організмі регулюється двома шляхами:

1.Нервовим

2.Гуморальним

Гуморальний шлях можна пояснити перетворенням глюкози крові в глікоген під впливом інсуліна / виробляється підшлунковою залозою /.

Захворіння щитовидної залози порушує обмінні процеси.

Посилення чи послаблення діяльності залоз внутрішньої секреції залежить від відцентрових імпульсів головного мозку.

Прикладом умовно - рефлекторної регуляції обмінних процесів може бути передстартовий стан, виникаючий у спортсменів перед стартом; або за декілька часів чи навіть діб до нього.

В організмі відбувається ряд змін:

- збільшується потреба 0

- виведення CO

- підвищується температура.

Нервовий шлях регуляції можна пояснити на прикладі укола голкою у відповідний участок Г. М. Імпульси з цього участку потрапляють у печінку, де і починається перетворення глікогену у цукор.

У підбугровій ділянці мозку є ділянки, які відповідають за жировий, білковий та водяний обмін.

Для вивчення кількості енергії, яка віддається організмом за певний час судять по двом шляхам:

- пряма калориметрія

- непряма калориметрія.

Про інтенсивність обміну речовин роблять висновок про кількість енергії, яку віддає організм за певний час / частіше за добу /.

Метод прямої калориметрії: суть полягає в тому, що людину поміщу –

ють у великий калориметр, обладнаний

радіаторами, куди надходить вода певної

температури. Вода , що тече по радіаторах,

нагрівається під дією температури тіла,

яка виділяється організмом. За різницею

температури води, яка надходить у радіатори

і виходить із них, а також за масою її роблять

висновок, скільки енергії віддав організм.

Метод непрямої калориметрії визначають кількість енергії, що вивільняється

за кількістю поглинутого з повітря O і виді –

леного в нього CO .

На здійснення корисної роботи витрачається 16 – 20% всієї енергії, яка вивільняється. Решта енергії перетворюється сталої температури нашого організму. Для того, щоб визначити яка кількість речовин підверглась окисленню в організмі визначають дихальний коефіцієнт.

Дихальний коефіцієнт – це співвідношення об`єму виділеної

CO до об’єму витраченого 0 .

Для жирів Д. К. = 0,7.

Знаючи К. Д. за таблицями можна визначити тепловий еквівалент кисню.

Тепловий коефіцієнт кисню – кількість звільненої енергії на кожен літр вжитого кисню.