- •1. Хрипкова а. Г. Возрастная физиология и школьная гигиена. М. «Просвещение» 1990. Ст. 190 – 200.
- •1.Загальне поняття про обмін речовин та енергії.
- •3.Етапи обміну речовин в організмі.
- •Основний обмін залежить від:
- •5. Білки, їх значення та обмін
- •Роль білків
- •Добова потреба в білках на 1 кг маси тіла
- •6. Жири, їх значення та обмін. Значення жирів в організмі.
- •Добова потреба в жирах на 1 кг маси тіла.
- •7. Вуглеводи, їх значення та обмін. Значення вуглеводів.
- •8.Обмін води і солей.
- •Джерела надходження води в організм.
- •9.Вітаміни, їх значення в організмі.
- •Групи вітамінів
- •Порівняльна характеристика деяких вітамінів
- •Збереження вітамінів в їжі:
- •10.Регуляція обміну речовин в організмі.
Добова потреба в білках на 1 кг маси тіла
1 рік |
1 – 3 роки |
6 – 10 р. |
більше 12 р. |
У дорослих |
4 – 5 гр. |
4 – 4,5 гр. |
2,5 – 3 гр. |
2 – 2,5 гр. |
1,5 – 1,8 гр. |
Відповідно з 1 до 4 року життя дитина на добу повинна отримувати 30 – 40 г білків, від 4 до 7 років приблизно 70 гр. білків, з 7 років 75 – 80 гр. білків.
Білки в організмі не накопичуються, тому якщо з їжею давати більше білків ніж треба, то у дитини буде спостерігатись погіршення апетиту, порушення кислотно – лужної рівноваги, посилення виведення азоту з сечею і калои.
Більшість азоту, яка потрапляє в організм з білковою їжею, вивільняється з сечею. З віком вміст азоту в сечі зменшується.
Азотиста рівновага
Про кількість білків одержаних, чи виведених з організму
cудять по кількості виділеного N/
З харчових речовин тільки білок вміщує N.
Кількість азоту в білках приблизно 16%.Звідси легко підрахувати, що 1г міститься у 6, 25 г білку / 100: 16 /
Азотистий баланс
Це різниця в кількості N, введеного в організм з їжею та
виведеною з сечею, калом та потом.
Для дорослої людини характерна азотиста рівновага, при якій
азотистий
баланс = 0.
Якщо в організм вводять азоту більше ніж виводять з нього, то кажуть про позитивний азотистий баланс. Він завжди спостерігається у вагітних жінок, та в ростучому організмі.
6. Жири, їх значення та обмін. Значення жирів в організмі.
1.Джерело енергії;
2.Підвищують витривалість організму;
3.Активізують роботу мозку;
4.Захищають організм;
5.Амортизаційна функція
6.Опорна функція;
7.Відкладаються про запас тощо.
В травній системі жир розщеплюється на гліцерин і жирні кислоти, які в основному всмоктуються в лімфу і лише частково в кров. Під час розпаду жиру вивільнюється енергії у двічі більше, ніж під час розпаду рівної кількості білків і
вуглеводів. Крім того жир є обов’язковою складовою частиною клітинних структур: цитоплазми, ядра, клітинної мембрани, нервових клітин.
Деякі жирні кислоти, необхідні для організму / лінолева, ліноленова, арахідонова / повинні потрапляти в організм в готовому вигляді, тому що організм їх сам не здатен синтезувати. Більшість таких кислот містяться в рослинних маслах / соняшниковій олії, конопляній, льяному /.
З жирами в організмі потрапляють і деякі розчинні в них вітаміни / А, Д, Е та інш. /
Кінцеві продукти обміну жирів CO і HO .
В організмі дитини першого півріччя життя за рахунок жиру покривається 50% необхідної енергії. Без жирів неможливе вироблення загального і специфічного імунітету.
Для кращого використання жиру в їжі дітей повинна бути достатня кількість вуглеводів, тому що під час дефіциту вуглеводів відбувається неповне окислення жирів і в крові накопичуються кислі продукти обміну.
Потреба організму в жирах тим вища, чим молодша людина. В організмі жир може утворюватись з вуглеводів і білків. Якщо, наприклад, повністю виключити жир з їжі, він все ж таки утворюється і в значній кількості може відкладатись в організмі.
