3. Вакулич в.М. Законодавство України і тероризм / в.М. Вакулич // Суспільна політика,2010. — Вип.№2. — с. 43-50.

Ключові слова: тероризм, терористичний акт, законодавство, терористичні злочини та громадська безпека.

Мета: визначення поняття «тероризм»; розкриття положення «Про боротьбу з тероризмом» в Законі України; визначення методів усунення тероризму на території України.

Методи. Порівняльний метод(порівняння законодавства США щодо боротьби з тероризмом та України); історичний(визначення зародження тероризму на теренах України, його розвиток та поширення)

Актуальність статті: Сьогодні у світі є чітке усвідомлення,що однією з головних загроз його спокою і безпеки є тероризм. І це цілком слушно, зважаючи на його природу. Як відомо,терор (від лат. terror - страх, жах) - це цілеспрямована застрашлива дія, а також ідеологія насильства і практика впливу на суспільну свідомість, пов'язана із залякуванням населення різними формами протиправних насильницьких дій. Так як ця тема є актуальною для кожної особи, багато дослідників розглядають тероризм як один із способів політичної боротьби із застосуванням ідеологічно мотивованого насильства. Тероризм можливий за умови співчуття справі терористів хоча б частини суспільства, тобто терористи потребують підтримки населення, саме з якого можуть формуватися так званні терористичні мережі.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Як зазначає автор на початку своєї статті:обов'язкова умова тероризму - резонанс терористичної акції в суспільстві. Широке поширення інформації про теракт, перетворення його на найбільш обговорювану подію є ключовим елементом тактики тероризму [6,с.440]. Теракт, який залишився непоміченим або засекречений, втрачає всякий сенс. Терористичні організації, на думку Вакулича, демонструють свою силу і готовність йти до кінця, жертвуючи як власними життями, такі життями жертв. Терорист гучно заявляє, що в цьому суспільстві є сила, яка ні за яких обставин не прийме існуючий порядок речей і буде боротися з ним до перемоги.

Далі автор надає характеристику про Антитерористичний закон США,який об’єднав та зміцнив Америку. Було виділено 1,8 млрд. доларів на реалізацію програми. Закон передбачав: зміцнення візового та прикордонного контролю; підсилити безпеку на транспорті; збільшення фінансування міст, що єна вірогіднішими цілями для тероризму. На сучасному етапі, як було зазначено в статті,Барак Обама готує щось принципово нове по боротьбі з тероризмом.

На відміну від антитерористичних законів США Закон України «Про боротьбу з тероризмом» від 2003 року характеризується таким. Чітке визначення об'єкта тероризму допомагає з’ясувати суть цього злочину, а також окреслити характер і ступінь його суспільної небезпеки. Слід зважати на те, що існує політичний, кримінальний, економічний, екологічний, ядерний, кібернетичний тероризм тощо.

Власний порівняльний аналіз автора законодавства США , в тому числі «Акта 2007 року про реалізацію рекомендацій комісії з терактів 11 вересня 2001 року» і аналогічного закону України «Про боротьбу з тероризмом» свідчить про те, що вищезазначений закон США в багатьох своїх аспектах виходить за рамки або прямо порушує конституційні норми Сполучених Штатів Америки і є занадто складним за своєю структурою.

У ході аналізу різних інформаційних джерел та публікацій Вакулич виділяє головні недоліки в діяльності, пов’язаній з боротьбою проти тероризму,а саме :

• боротьба із злочинністю терористичної спрямованості ведеться в основному в ході реагування на вже здійснені злочини;

• слабку спільну роботу правоохоронних органів по попередженню злочинних посягань; не завершено створення повноцінного інформаційного банку даних про всі раніше здійснені терористичними групами злочини і учасників цих груп;

• поза увагою залишаються багато громадян, які раніше відбули покарання за скоєння злочинів терористичного характеру;

• проблемним є питання про сучасні тенденції тероризму, лише з врахуванням їх можна говорити про ефективну систему попередження і протидії тероризму.

Основними рисами тероризування є: ( на думку Вакулича)

- вчинення або погроза вчинення насильницьких дій не є метою, а є лише засобом досягнення інших цілей;

- обстановка страху, пригніченості, пригнобленості та дії винного знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку;

- застосування насильницьких та інших загально небезпечних дій або погроза ними проти одних осіб з метою прийняття відповідного рішення третіми особами.

- вчинення насильницьких дій або погроза ними не вичерпують повністю умислу винного;

Усвідомлюючи, яку загрозу особистості, суспільству та державі несе в собі сучасний тероризм, Україна, як суб'єкт міжнародного права, приєдналася до міжнародних конвенцій і протоколів по боротьбі з тероризмом. Виходячи з рішень Варшавської конференції 2001 року, Резолюції Ради Безпеки ООН від 28 вересня 2001 року № 1373 по боротьбі з тероризмом, Україна бере участь у діяльності антитерористичних структур, розвиває співробітництво зі спецслужбами багатьох держав. У прийнятому Законі України «Про боротьбу з тероризмом» Служба безпеки України визначена головним виконавчим органом у загальнодержавній системі боротьби з тероризмом. 11 грудня 1998 р. Указом Президента України було створено Антитерористичний центр (АТЦ) при Службі безпеки України, основним призначенням якого стала координація діяльності органів виконавчої влади з попередження та припинення терористичних актів.