Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
політологія індинвід.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
52.8 Кб
Скачать

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І нАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

Кафедра політології та соціології

Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій та статей

з дисципліни: «Політологія»

на тему:

«ПОНЯТТЯ ТА ГЕНЕЗИС ТЕРРОРИЗМУ.ПОШИРЕННЯ ЯК НА УКРАЇНІ, ТАК І НА МІЖНАРОЖНІЙ АРЕНІ.»

Виконала:

студентка 3 курсу

ФЕАПК

групи АОА-301

Костюник Ірина

Перевірила:

доцент

Чубур Н.В.

Київ-2015

Актуальність

Тероризм належить до найнебезпечніших і важкопрогнозованих явищ сучасності, яке створює дедалі більше розмаїття різноманітних форм і загрозливих масштабів. Терористичні акти найчастіше приносять масові втрати людських жертв; тягнуть за собою руйнацію матеріальних й духовних цінностей; сіють ворожнечу між державами; провокують війни, недовіру й ненависть між соціальними і національними групами.

Масштаби тероризму та його міждержавний характер зробили обов'язковою умовою налагодження міжнародної системи протидії йому, координацію зусиль різних держав на довгостроковій основі і найвищому рівні, створення відділу міжнародних організацій боротьби з ним.

Тероризм, давно вийшовши за національні рамки, дістав міжнародний характер. Він був і , на жаль, є знаряддям залякування і знищення різних світів.

Тероризм «вмонтований» в насильницьку злочинність. Його рівень та конкретні форми прояви, з одного боку, залежать від суспільної моралі, з другого – ефективності зусиль нашого суспільства та держави з вирішення найгостріших проблем, зокрема у профілактиці і припинення самого тероризму. Це злочин належить до тих видів злочинного насильства, жертвою якої може бути кожен – від жебрака до олігарха, кожен, навіть тому, котрі мають нічого спільного. Звідси крайня вразливість людини, приймаюча катастрофічних розмірів при тоталітарних режимах.

Тероризм є складною науковою проблемою, розв’язання якої потребує застосування системно – комплексного міжгалузевого підходу. Зарубіжні і вітчизняні філософи, політологи, історики , державознавці, юристи систематизують сучасний тероризм за різними ознаками, пропонуючи специфічні критерії класифікації, що природно відображає багатовимірність і складність цього явища. Аналіз наукових робіт і нормативно – правової бази з розглядуваної проблематики (як на національному,так і на міжнародному рівні) показав, що дотепер не вироблено загально – визнаної наукової теорії тероризму і політичного насильства. До цього часу не знайдено чіткого, єдиного і загальновизнаного визначення тероризму. А з огляду на те, що тероризм еволюціонує, глобалізується, трансформується і набуває транснаціональних рис, проблема вивчення даного феномену і класифікація його видів залишається важливою і сьогодні.

Тому актуальність теми зумовлюється тим, що дослідження проблеми тероризму активно ведеться на рівні державних, громадських організацій, наукових інститутів, спеціальних служб, воєнних відомств і органів охорони громадського порядку. Еволюція та модифікація сучасних проявів тероризму викликала потребу глибокого наукового осмислення цих питань із точки зору особливостей розвитку як України, так і світу. А саме: які фактори й умови вплинули на появу хвилі терроризму 60-90-х років; які соціальні причини, соціальне середовище, психологія і спосіб життя представників сучасного тероризму; яка ідеологія тероризму; якими матеріальними і фінансовими ресурсами володіють терористичні угрупування; фактори, що впливають на існування і розширення тероризму, які перспективи розвитку терористичної діяльності та інші питання.

  1. Серкевич і. Р. Визначення поняття тероризм та його генезис . - // Часопис Київського університету права. - 2011. - n4. - с. 331-335. - issn 2219-5521.

Ключові слова: тероризм та його генезис; політичне насильство; кримінальний злочин .

Мета: дослідження тероризму як багатоаспектного,складного суперечливого і неоднозначного соціального явища, через що значно ускладнюється процес чіткого та об’єктивного формулювання його поняття, такого, яке б розкривало сутнісні основи цього феномена.

Методи: історичний(досліджується причини утворення,місце та обставини виникнення тероризму; трансформація видів тероризму);порівняння (наводиться порівняння визначення терміну «тероризм» вченими різних країн, визначаються спільні ознаки та дефініція між ними);діалектичний(досліджено суперечності в процесі соціального розвитку світу та становлення тероризму як глобальної проблеми);дедуктивний(логічно виведені причини появи тероризму)

Актуальність статті: На порозі третього тисячоліття сучасна цивілізація опинилася перед певною дилемою: необхідно визначати не тільки існування надзвичайно гострої проблеми тероризму, а й його ескалацію і, водночас, визнавати надто малоефективний пошук шляхів подолання цього злочинного в своїй основі системно-соціального явища чи хоча б протидії його поширенню. Якою б благородною не визнавалася мотивація терористичної діяльності її сподвижниками, суть її апріорі зводиться до жорстоких антигуманних насильницьких дій, що вчиняються злочинцями для масового залякування, для пригнічення волі тих, хто здатен протистояти насильству.

Основний зміст

Автор починає свою статтю з певного «вступного висновку», що наявність значної кількості визначень тероризму свідчить, з одного боку про неоднозначний зміст терміна, а з іншої, така «розпливчатість» змісту цієї категорії відкриває широкі можливості для політичних спекуляцій.

Крім того, пані Ірина вказує на те , що деякі чиновники, вчені, журналісти нерідко допускають змішування або підміну понять: до тероризму відносять

політичні вбивства, геноцид, національно-визвольні рухи, міжнародні конфлікти. В деякій мірі це і правильно, і ні – одночасно, оскільки прояви тероризму надзвичайно багатоманітні. А кількість можливих сценаріїв актів терору вказують на невичерпність форм цього соціально-політичного феномена.

Важливе місце автор приділяє російському кримінологу Артамонову, який під збірним терміном «тероризм» розуміє будь-який акт насильства (вбивство, ушкодження,захоплення наручників, руйнування матеріальних об’єктів) або загроза застосування, що здійснюється умисно різноманітними способами,порушення громадської безпеки, залякування населення, створення в суспільстві атмосферу страху, паніки . Уточнюючи ознаки тероризму,цей науковець зазначає: «Тероризм зазначає протиправне застосування сили або загрози силою; тероризм спрямований на створення залякувального впливу на більш широкого кола осіб, аніж безпосередні жертви.

Проаналізувавши достатню кількість публікацій російських дослідників,автор зазначає, що тероризм – це дії, спрямовані на урівноваження шансів або на перелом гри. З точки зору самих терористів, їх дії – це форма поновлення порушеної справедливості.

Дослідивши праці таких відомих вчених, як Петрищева та Кожушкова, пані Ірина робить важливі висновки,корисні для нащадків:

  • Розрізняють індивідуальний терор та груповий(наприклад, дії екстремістів політичних угруповань) і державний терор( репресії диктаторських і тоталітарних режимів).

  • У 70-80 рр. ХХ ст. отримав розповсюдження міжнародний тероризм (вбивства або викрадення глав іноземних держав і урядів, їх дипломатичних представництв,мінування приміщень посольства,вибухи в аеропортах, на вокзалах, викрадення повітряних суден)

Також важливим кроком автора було звернення до офіційного визначення поняття тероризму, наведеного у Законі України «Про боротьбу з тероризмом»: «Тероризм – це суспільно небезпечна діяльність, яка полягає у свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильства шляхом захоплення заручників,підпалів, убивств, тортур, залякування населення та органів влади або вчинення інших посягань на життя чи здоров’я ні в чому не винних людей.

Пані Серкевич також розглядає поняття тероризм як з кримінальної сторони(злочин проти громадської безпеки), так із соціальної(ідеологія на нелегальні насильницькі форми суспільного устрою.

Аналіз наукових джерел дозволяє констатувати, що суттєвими ознаками тероризму є : злочинний спосіб досягнення мети; створення обстановки страху та напруги; висока соціальна небезпека. Важливо врахувати дихотомічну пару,історично утворену: терор селективний( проти однієї особи) та терор «сліпий»( швидше до масового кола осіб). Щодо форм прояву тероризму,то вони різні – від примусу до погроз;від фізичного, майнового до морально-психологічного.