5. Розвідувальне опитування - як спосіб одержання інформації від громадян, представників громадськості, посадових осіб.

Розвідувальне опитування, як і особистий розшук є одним із методів оперативно-розшукової діяльності. Мета його проведення становить: збирання відомостей, що мають значення для розробки і здійснення заходів, спрямованих на запобігання і розкриття злочинів; одержання відомостей про причини та умови скоєння злочинів; заяви про осіб, які готуються або скоюють злочини; одержання відомостей про місця сховища та збуття викраденого майна, цінностей; збирання доказів для своєчасного та повного розкриття злочину. Таким чином, під розвідувальним опитуванням необхідно розуміти: проведення спеціальної бесіди працівником міліції із особою, якій відомі факти та обставини, що надають оперативний інтерес, із метою одержання від нього відомостей, яві можуть бути використані для розслідування і розкриття злочину.

Об'єктами розвідувального опитування є особи, які мають відомості, необхідні для профілактики і припинення злочинів, часто не повідомляють про це по різним причинам (боязні помсти, відповідальності, помилкових почуттів товариства та інше) суб'єктам розвідувального оптування, міліціонерам патрульно-постової служби, оперативним працівникам карного розшуку і державної служби по боротьбі із економічними злочинами, кримінальної міліції у справах неповнолітніх та інших служб відомостей, що надають оперативний інтерес. Тому необхідно використовувати при проведенні розвідувального опитування таку найбільш ефективну форму - цілеспрямовану довірчу бесіду, дотримуючись відповідних тактичних правил та прийомів.

У гласності від змісту поставленого завдання, характеристики опитуваної особи та його відношення до подій, що перевіряються, розвідувальне опитування розподіляється на три тактичні різновидності:

- гласне розвідувальне опитування застосовується у процесі особистого розшуку тоді, коли не виникає необхідність приховувати від опитуваного та оточуючих його осіб факт заходу, що проводиться та сутність зацікавлених відомостей. Цей вид розвідувального опитування частіше всього застосовується на місці події, розшуку злочинця по "свіжих" слідах, коли патрульний наряд опитує потерпілих, свідків, установлюючи відомості загального характеру. При гласному опитуванні увага, у першу чергу, зосереджується на одержанні даних, що дозволяють приступити до переслідування злочинця, установити шляхи його зникнення, яким видом транспорту він скористався і інше. Проводячи гласне опитування наряд міліції повинен діяти таким чином, щоб виключити загрозу помсти опитуваним особам з боку злочинця або його спільників, які можуть з'явитися на місці події.

Тому гласне опитування необхідно проводити у відсутності сторонніх осіб і опитувати треба не одного, а декілька осіб, щоб у цій масі завуалювати основного свідка - негласні та зашифровані опитування проводяться, переважно, у період здійснення оперативних заходів працівниками служби карного розшуку та боротьби із економічними злочинами, по документуванню фактів злочинної діяльності підозрюваних осіб. Проведення негласного опитування рекомендується у тих випадках, коли є підстави побоюватися, що про заходи органів міліції стане відомо зацікавленим особам. Тому після закінчення негласного опитування працівниками міліції домовляється із особою, яку опитували, про нерозголошення факту бесіди.

Результати особистого розшуку оформляються складанням рапорту, довідки, акту:

• у рапорті викладаються одержані відомості, що мають суттєве значення для запобігання та розкриття злочину, розшуку злочинців, які переховуються, або вимагається указівка керівництва ОВС;

• довідка складається у тих випадках, коли виявляються дані, які потім можуть бути використані при проведенні оперативно-розшукових заходів. Складання рапорту та довідки є оперативними документами, а тому до матеріалів розслідування не приєднуються;

- акт складається у тому випадку, коли необхідно зафіксувати не тільки спостерігаючи факти, але і використати ці дані, що мають значення доказів у процесі попереднього слідства. У акті викладаються дані, що мають значення доказів, які посвідчуються підписами працівників міліції, понятих, або свідків. Ці відомості повинні бути достовірними і виключати можливість розголошення застосованих органами внутрішніх справ заходів.

ВИСНОВОК: Вірне використання можливостей особистого розшуку та розвідувального опитування сприяє дальшому підвищенню рівня оперативно-службової діяльності у боротьбі із злочинністю.

3. Заключна частина - 10 хв.

3.1. Відповісти на запитання курсантів.

3.2. Підвести підсумки заняття та зробити необхідні записи в журналі.

3.3. Дати завдання на самопідготовку. Вивчити матеріал з навчальних питань заняття № 1:

3.3.1. Поняття особистого розшуку і його значення у діяльності нарядів міліції.

3.3.2. Тактика особистого розшуку: виявлення злочинців по прикметах, слідах, речах, залишених на місці злочину, а також по способу скоєння злочину.

3.3.3. Прийоми спостереження за особами, які викликали підозру своєю поведінкою, за місцями можливої появи злочинців.

3.3.4. Використання особистого розшуку спеціальними групами ППС по боротьбі із найбільш розповсюдженими видами злочинів (крадіжками із квартир і державних об'єктів, автотранспорту, грабежі і т.п.).

3.3.5. Розвідувальне опитування - як спосіб одержання інформації від громадян, представників громадськості, посадових осіб.