1. Поняття особистого розшуку і його значення у діяльності нарядів міліції.

Поняття "Особистий розшук" - безпосередня особиста участь у виявленні, "пошуку", переслідуванні по "гарячих" слідах злочинця.

Особистий розшук - це метод діяльності пошукових і патрульних нарядів міліції, пов'язаний із здійсненням спостереження з метою виявлення, розпізнання та затримання осіб, які розшукуються правоохоронними органами за скоєні злочини, а також тих, що скоюють злочини, про яких ще не було відомо означеним органом.

Особистий розшук здійснюється нарядами міліції гласно, але не виключена можливість застосування способів прихованого спостереження, маскування. В ньому найбільш виразно проявляються професіонально-розвідувальні якості міліціонера.

Особистий розшук має свої відрізнювальні ознаки, що дозволяють не змішувати його із наглядом за виконання законів та інших нормативних актів по охороні громадського порядку.

Патрульно-постова служба застосовує ініціативний особистий розшук лише в тій мірі і в тих межах, які можливі при несенні служби у форменому одязі. У повному обсязі він використовується міліціонерами, які входять до складу спеціальних груп по боротьбі із кишеньковими і квартирними крадіжками, шахраями, пошукові групи приймальників-розподільників, міліціонерами, які входять до складу заслонів на залізничних станціях і аеропортах.

Використання у боротьбі із злочинністю особистого розшуку нарядами патрульно-постової служби має велике значення і дозволяє їм:

• викрити і затримати осіб, які переховуються від слідства та суду або втекли із місць виконання покарання;

• виявляти осіб, які мають намір скоїти або уже скоїли злочини;

• викрити викрадене майно та місця його зберігання, виявити знаряддя скоєння злочину та інших засобів, які можуть служити доказом злочинної діяльності підозрюваних;

• забезпечити ефективне переслідування злочинця по «гарячих» слідах з метою затримання його при першій можливості;

• забезпечувати приховане спостереження за поведінкою особи, що надає відповідний оперативний інтерес для ОВС;

• зібрати негласним шляхом біографічні та інші характеризуючи відомості.

Застосування особистого розшуку, як одного із дійових засобів боротьби зі злочинністю, обумовлено цілим рядом обставин.

Перш за все, необхідно мати на увазі, що працівники міліції при виконані службових обов'язків та у вільний від служби час постійно спілкуються із населенням, бувають в місцях скупчення людей, приймають участь у проведенні масових заходів. Все це дає їм можливість зустрічатися зі значною кількістю громадян, ретельно вивчати їх, звертати увагу на зовнішні прикмети: одяг, манеру тримання, дозволяє фіксувати наявність у особи, яка звернула на себе увагу, відповідні призвістка, характерні особливості розмови, та інші ознаки, що мають неабияке значення для викриття розшукуваного злочинця, для виявлення тих, що скоюють замасковані злочини.

Одним із завдань особистого розшуку є те, що працівник міліції має можливість зразу на місці злочину затримати злочинця та прийняти заходи щодо виявлення свідків і інших доказів його звинувачення.

Практика показує, що особистий розшук є одним із найбільш ефективним засобом боротьби із кишеньковими крадіжками, збиттям краденого, шахрайством і іншими злочинами, у розкриванні та розслідуванні яких велике значення має акт затримання злочинця із речовими доказами. Говорячи про перевагу особистого розшуку необхідно відмітити і ту обставину, що відомості одержані працівниками міліції, як правило, не потребують додаткової перевірки, що вимагають для цього відповідного часу.

ВИСНОВОК: Можливості особистого розшуку у боротьбі із злочинністю підвищуються за рахунок швидкості орієнтування, розвинутої уваги та спостережливості патрульно-постових нарядів, уміння вести спостереження приховано, уміло використовувати радіостанції, які вони мають у себе.