- •1. Актуальні проблеми визначення поняття конституційного права як галузі права, науки і навчальної дисципліни
- •2. Актуальні проблеми історії конституційного права України як галузі права, науки та навчальної дисципліни
- •3. Актуальні проблеми системи та функцій конституційного права.
- •4. Актуальні проблеми джерел конституційного права.
- •5. Актуальні проблеми конституційно-правової відповідальності.
- •6. Проблеми поняття, системи і принципів конституційного ладу України.
- •7. Актуальні проблеми державного ладу України.
- •8. Актуальні проблеми суспільного ладу України.
- •9. Гарантії конституційного ладу України.
- •10. Актуальні проблеми визначення поняття правового статусу людини і громадянина.
- •11. Актуальні проблеми визначення понять прав, свобод та обов’язків людини і громадянина в Україні. Проблеми класифікації прав, свобод та обов’язків людини і громадянина в Україні.
- •12. Механізм забезпечення прав та свобод людини і громадянина в Україні.
- •13. Гарантії прав та свобод людини і громадянина в Україні.
- •14. Актуальні проблеми інституту громадянства в Україні.
- •15. Актуальні проблеми правового статусу іноземців, осіб без громадянства, біженців в Україні.
- •16. Актуальні проблеми поняття безпосереднього народовладдя (безпосередньої демократії) та її конституційно-правових основ.
- •17. Принципи та функції безпосереднього народовладдя.
- •18. Механізм безпосереднього народовладдя.
- •19. Актуальні проблеми форм безпосереднього народовладдя.
- •20. Акти безпосереднього народовладдя.
- •21. Гарантії безпосереднього народовладдя.
- •22. Загальні проблеми конституційно-правового статусу Верховної Ради – парламенту України.
- •23. Проблеми структури і складу парламенту. Проблеми становлення правового статусу парламентської більшості та парламентської опозиції в Україні.
- •Проблеми становлення правового статусу парламентської більшості та парламентської опозиції в Україні.
- •24. Проблеми функцій і повноважень Верховної Ради України.
- •25. Проблеми загальних форм роботи парламенту і парламентських процедур.
- •26. Актуальні проблеми конституційно-правового статусу Президента України.
- •27. Актуальні проблеми правового регулювання відносин між Президентом України та органами виконавчої влади у зв’язку зі зміною в Україні форми правління.
- •28. Проблеми конституційно-правового статусу Кабінету Міністрів України.
- •29. Проблеми конституційно-правового статусу міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.
- •30. Проблеми конституційно-правового статусу місцевих органів виконавчої влади.
- •31. Актуальні проблеми системи судів загальної юрисдикції в Україні.
- •32. Актуальні проблеми конституційно-правового статусу Конституційного Суду України.
- •33. Актуальні проблеми судово-правової реформи в Україні.
- •34. Актуальні проблеми територіального устрою України та його реформи.
- •35. Проблеми конституційно-правового статусу Автономної Республіки Крим.
- •36. Актуальні проблеми місцевого самоврядування в Україні.
23. Проблеми структури і складу парламенту. Проблеми становлення правового статусу парламентської більшості та парламентської опозиції в Україні.
Згідно з чинною Конституцією України конституційний склад Верховної Ради України 450 народних депутатів.
Народним депутатом України може бути громадянин України, який на день виборів досяг 21 року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п'яти років.
Не може бути обраним до Верховної Ради України громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.
Конституція 1996 року, на відміну від попередніх конституційних актів, значно понизила віковий ценз народних депутатів з 25 до 21 року і підвищила ценз осілості з двох до п'яти років, а також встановила обмеження для осіб, які мають судимість.
Формування чисельного складу Верховної Ради відбувається на основі Закону України "Про вибори народних депутатів України".
Ефективність діяльності Верховної Ради України значно залежить як від її складу, так і від структури. Конституція України та Закон України "Про Регламент Верховної Ради України" визначають, що парламент України складається з кількох підрозділів.
1. Керівні особи: Голова Верховної Ради України, Перший заступник і заступник голови Верховної Ради України, що обираються та відкликаються Верховною Радою України зі свого складу. Голова Верховної Ради України веде засідання Верховної Ради України; організовує підготовку питань до розгляду на засіданнях Верховної Ради та ін.
2. Комітети Верховної Ради України. Вони здійснюють розгляд питань, належних до повноважень Верховної Ради України, здійснюють законопроектну роботу, сприяють втіленню в життя законів України й інших рішень парламенту та ін.
3. За рішенням Верховної Ради України для розгляду питань, які мають тимчасовий характер або не належать до профілю вже наявних комітетів, можуть створюватися тимчасові спеціальні комісії. Вони є незалежними в своїй діяльності. Оцінку їхній роботі дає лише Верховна Рада України.
4. За необхідності проведення розслідувань, пов´язаних з питаннями, що торкаються інтересів усього суспільства, Верховна Рада України може створювати тимчасові слідчі комісії (за це повинні проголосувати не менш як 150 народних депутатів).
5. Апарат Верховної Ради України. На нього покладається здійснення правового, наукового, організаційного, документального, інформаційного, фінансово-господарського, матеріально-технічного, соціально-побутового й іншого забезпечення діяльності парламенту та народних депутатів України.
Принципи:
– народовладдя – Верховна Рада України є одним з органів, через які носій суверенітету і єдине джерело влади, – народ, – здійснює свою владу;
– законність (легітимність) – парламент діє на основі Конституції та законів України, у порядку, визначеному Регламентом Верховної Ради України;
– виборність – Верховна Рада України є виборним органом, усі члени якого отримують мандат довіри безпосередньо від народу;
– колегіальність – рішення парламенту є результатом колективного пошуку і приймаються абсолютною чи кваліфікованою більшістю народних депутатів;
– гласність – Верховна Рада України працює у режимі постійного інформаційного обміну з широкими колами громадськості, робота парламенту і всіх його органів є відкритою для виборців;
– діяльність парламенту на професійних засадах – парламент є постійно діючим органом, протягом усього скликання парламентарі можуть у будь-який час збиратися і приймати рішення з питань своєї компетенції.
