Тема 5 Основний капітал підприємства

План заняття

5.1. Суть, класифікація та структура основного капіталу підприємства.

5.2. Оцінка й облік основного капіталу підприємства.

5.3. Спрацювання і амортизація основних засобів підприємства.

5.4. Показники оцінки руху та ефективності використання основного капіталу підприємства.

5.5. Напрямки підвищення ефективності використання основного капіталу підприємства.

5.1. Суть, класифікація та структура основного капіталу підприємства

Здійснення безперервного виробничого процесу досягається за рахунок поєднання і взаємодії двох головних факторів – засобів виробництва та трудових ресурсів.

Засоби виробництва – це сукупність усіх матеріальних елементів, які поділяються на засоби праці (машини, обладнання, устаткування, транспортні засоби, будівлі та споруди і т.д.) і предмети праці (сировина, матеріали, напівфабрикати, паливо тощо). У ході виробничого процесу працівники підприємства за допомогою засобів праці здійснюють вплив на предмети праці, перетворюючи їх на готову продукцію.

Виражені у грошовій (вартісній) формі, засоби виробництва є виробничими фондами підприємства, які в залежності від функціонального призначення, способу перенесення їх вартості на готовий продукт і характеру відтворення поділяються на основні та оборотні фонди.

Основні фонди в натуральному виразі є засобами праці, які діють протягом тривалого періоду та переносять свою вартість на готовий продукт частинами в процесі виробництва.

Оборотні фонди – це вартісний вираз предметів праці, що споживаються протягом одного виробничого циклу і повністю переносять свою вартість на готовий продукт.

Відповідно вартісний вираз основних засобів підприємства розглядається як основний капітал підприємства, що входить до складу необоротних активів, а вартісний вираз оборотних засобів розглядається як оборотний капітал підприємства, що входить до складу оборотних активів.

Крім основних засобів, до складу необоротних активів підприємства входять також необоротні матеріальні активи (бібліотечні фонди, малоцінні необоротні матеріальні активи, інвентарна тара, тимчасові споруди і т.п.).

Видова (технологічна) класифікація основного капіталу підприємств містить такі їх види:

1. будівлі – виробничі об’єкти, а також ті, що служать місцем для виконання адміністративно-господарських функцій і зберігання матеріальних цінностей (цех, склад);

2. споруди – інженерно-будівельні об’єкти, призначенням яких є створення умов, необхідних для здійснення процесу виробництва, що не пов’язані зі зміною предмета праці (очисні споруди, димові труби на окремих фундаментах, автомобільні шляхи);

3. передавальні пристрої – пристрої, за допомогою яких проводиться передача електричної, теплової та механічної енергії (газові, електро-, тепло мережі);

4. машини та обладнання:

   • силові машини й обладнання – призначені для вироблення, перетворення та розподілу енергії (генератори, електродвигуни, турбіни, трансформатори);

   • робочі машини й обладнання, призначені для механічної та хімічної дії на предмети праці (верстати, молоти);

   • вимірювальні та регулюючі прилади, лабораторне обладнання;

   • обчислювальна техніка;

   • інші обладнання і машини (пожежні машини й обладнання);

5. транспортні засоби;

6. інструмент – бере участь у якості безпосереднього формоутворювача предметів праці;

7. виробничий інвентар та приладдя, призначені для полегшення виробничих операцій під час роботи (робочі стелажі, різні ємності);

8. господарський інвентар – призначений для виконання функції обслуговування виробництва (друкарські машинки, меблі).

Згідно з Національними стандартами бухгалтерського обліку в Україні, зокрема з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» для цілей бухгалтер­ського обліку, основні засоби класифікуються за такими групами:

1. Земельні ділянки.

2. Капітальні витрати на поліпшення земель.

3. Будинки, споруди та передавальні пристрої.

4. Машини та обладнання.

5. Транспортні засоби.

6. Інструменти, прилади, інвентар (меблі).

7. Робоча і продуктивна худоба.

8. Багаторічні насадження.

9. Інші основні засоби.

Для здійснення процесу амортизації, розрахунку норм амортизаційних відрахувань і амортизаційних сум основні засоби та інші необоротні активи згідно Податкового Кодексу України поділяються на 16 груп (табл. 5.1).

Розрізняють такі види структури основного капіталу:

1. Виробнича (технологічна) структура основного капіталу – це співвідношення різних груп основного капіталу у їх загаль­ній вартості. Часто цю структуру розглядають як співвід­ношення активної і пасивної частини основного капіталу.

До активної частини належить основний капітал, що бе­ре безпосередню участь у виробничому процесі (машини, устаткування, інструменти, прилади, пристрої вимірювання тощо).

До пасивної частини (будівлі, споруди) належить основ­ний капітал, що забезпечує нормальні умови для здійснен­ня процесу виробництва.

Прогресивною є така структура основного капіталу, де част­ка активної частини зростає.

2. Галузева структура основного капіталу – характеризується співвідношенням питомої ваги основного капіталу різних га­лузей до їх загальної вартості.

3. Вікова структура основного капіталу - це співвідношення основного капіталу різних вікових груп у їх загальній вартості. Найчастіше виділяють такі вікові групи основних засобів:

• нові основні засоби, терміном експлуатації до 5 років;

• 5–10 років;

• 10–15 років;

• 15–20 років;

• старі основні засоби, терміном експлуатації понад 20 років.

Таблиця 5.1

Класифікація груп основних засобів та інших необоротних активів і мінімально допустимих строків їх амортизації

Групи	Мінімально допустимі строки корисного використання згідно Податкового Кодексу України, років
група 1 – земельні ділянки	
група 2 – капітальні витрати на поліпшення земель, не пов’язані з будівництвом	15
група 3 – будівлі,	20
споруди,	15
передавальні пристрої	10
група 4 – машини та обладнання	5
з них:
електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов’язані з ними засоби зчитування або друку інформації, пов’язані з ними комп’ютерні програми (крім програм, витрати на придбання яких визнаються роялті, та/або програм, які визнаються нематеріальним активом), інші інформаційні системи, комутатори, маршрутизатори, модулі, модеми, джерела безперебійного живлення та засоби їх підключення до телекомунікаційних мереж, телефони (в тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує 2500 гривень	2
група 5 – транспортні засоби	5
група 6 – інструменти, прилади, інвентар (меблі)	4
група 7 – тварини	6
група 8 – багаторічні насадження	10
група 9 – інші основні засоби	12
група 10 – бібліотечні фонди	
група 11 – малоцінні необоротні матеріальні активи	
група 12 – тимчасові (нетитульні) споруди	5
група 13 – природні ресурси	
група 14 – інвентарна тара	6
група 15 – предмети прокату	5
група 16 – довгострокові біологічні активи	7