
- •1. Аналіз рівня травматизму та профзахворювань у металургійній галузі
- •2. Характеристика шкідливих і небезпечних факторів у сталеплавильному виробництві
- •3. Заходи щодо зменшення впливу шкідливих та небезпечних факторів у сталеплавильному виробництві
- •3.1.Загальні заходи щодо зниження рівня травматизму та профзахворювань
- •3.2.Спеціальні заходи щодо зниження рівня травматизму та профзахворювань
- •Висновки
- •Література
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Донецький державний університет управління
кафедра екологічного менеджменту
Реферат
з дисципліни: «Охорона праці в галузі»
за темою : «Охорона праці в сталеплавильному виробництві»
Підготував:
Перевірив : д.т.н., проф.. Качан В.М.
Донецьк 2013
Зміст
ВСТУП 2
1. Аналіз рівня травматизму та профзахворювань у металургійній галузі 4
2. Характеристика шкідливих і небезпечних факторів у сталеплавильному виробництві 8
3. Заходи щодо зменшення впливу шкідливих та небезпечних факторів у сталеплавильному виробництві 11
3.1.Загальні заходи щодо зниження рівня травматизму та профзахворювань 11
3.2.Спеціальні заходи щодо зниження рівня травматизму та профзахворювань 11
ВИСНОВКИ 14
ЛІТЕРАТУРА 14
ВСТУП
Металургія – одна з найбільш важливих галузей промисловості. В Україні металургія є галуззю спеціалізації нашої країни в територіальному поділі праці країн СНД, Європи та світу в цілому. Металургійний комплекс - основа індустрії. Сучасний стан металургійної галузі характеризується низкою факторів, що обумовлюють незадовільний темп розвитку, а саме: недостатній обсяг сировинної бази, використання застарілих енергоємних технологій, зношеність основних засобів, низька якість продукції та підвищений рівень травматизму та профзахворювань.
Інтенсифікація металургійних процесів призводить до ускладнення зв'язків у системі людина - металургійний агрегат, зростанню навантаження на навколишнє природне середовище, збільшенню ймовірності виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру, травм та захворювань на виробництві. Забезпечення безпечної життєдіяльності в металургії залежить від спільного вирішення проблем екологічної та промислової безпеки, зниження впливу небезпечних і шкідливих факторів на людину .
Сукупність факторів виробничого середовища, що впливають на здоров'я і працездатність людини в процесі праці , називають умовами праці . Від їх умов залежить працездатність робітників та як наслідок ефективність роботи в усій галузі.
Небезпека - стан техногенних умов, при якому людина і природне середовище піддаються з певним ступенем ймовірності дії небезпечних і шкідливих факторів . Безпека - такий стан техногенних умов, при якому з визначеною вірогідністю виключається небезпека. Дія негативних факторів техносфери призводить до зниження якості середовища проживання (міри відповідності параметрів середовища потребам людей і живих організмів ), ефективності праці та відпочинку, тривалості життя, підвищенню рівня захворюваності, травматизму. Так , у металургійній промисловості України в умовах, що не відповідають санітарно - гігієнічним вимогам, більше 20% від числа всіх працівників, у тому числі в умовах запиленості та загазованості повітря робочої зони вище гранично допустимих концентрацій - 8,6 %, підвищеного рівня шуму - 6,8 % і т. д [1]. Необхідний ретельний аналіз виробничого травматизму та профзахворювань задля вирішення цих проблем.
1. Аналіз рівня травматизму та профзахворювань у металургійній галузі
Металургійна галузь посідає п’яте місце за рівнем травматизму по Україні.
Рис. 1. Галузева сегментація рівня травматизму за 9 місяців 2013 р.
У 2012 р. по Україні спостерігається зниження рівня виробничого травматизму порівняно з 2010 р. на 19 %, що в абсолютному значенні складає 120 випадків (рис 2).
Рис.2. Динаміка кількості виробничого травматизму у металургійній галузі
Кількість смертельних випадків у 2012 р. порівняно з 2010 р. зросла на 15 %, що в абсолютному значенні складає 4 випадки (рим. 3) [2;3;4].
Рис. 3. Динаміка кількості випадків виробничого травматизму з смертельним у металургійній області
За 2012 рік рівень виробничого травматизму у металургійній галузі за віковою ознакою розподілився таким чином:
віком від 40 до 50 років – 26 %;
віком від 30 до 40 років – 23 %;
віком від 50 до 60 років – 22 %;
віком від 20 до 30 років – 20 %.
Найвищий рівень виробничого травматизму спостерігається серед працівників віком від 40 до 50 років, незважаючи на їх професіональний досвід, знання норм та правил охорони праці [5].
За рівнем профзахворювань по Україні металургія займає 2 місце (рис.4).
Рис.4. Галузева сегментація рівня профзахворювань по Україні
Кількість профзахворювань у металургійній галузі протягом 6 років зростає. У 2012 р. порівняно з 2017 р. на 22 %, що в абсолютному значенні складає 102 випадки (рис.5).
Рис.5. Динаміка кількості профзахворювань у металургійній галузі
Кількість смертельних випадків профзахворювань також має позитивну тенденцію. У 2012 р. порівняно з 2007 р. зросла на 22 %, що в абсолютному значенні складає 7 випадків (рис. 6) [6].
Рис.6. Динаміка смертельних випадків профзахворювань у металургійній галузі
Таблиця 1
Середній вік та середній стаж роботи хворих за основними формами професійної патології в Україні
Форми патології |
Чоловіки
|
Жінки |
Обидва пола |
|||
Середній стаж |
Середній вік |
Середній стаж |
Середній вік |
Середній вік |
Середній стаж |
|
Усі форми по Україні в цілому |
51,3 ± 0,1 |
17,9 ± 0,1 |
50,4 ± 0,5 |
17,4 ± 0,4 |
51,5 ± 0,1 |
17,9 ± 0,1 |
В тому числі Пневмоконіоз |
54,4 ± 0,3 |
18,3 ± 0,1 |
59,0 ± 0,8 |
16,8 ± 1,0 |
53,5 ± 0,3 |
8,2 ± 0,1 |
Хронічний бронхіт |
50,9 ± 0,2 |
18,6 ± 0,2 |
50,7 ± 0,6 |
16,8 ± 0,7 |
50,3 ± 0,5 |
18,1 ± 0,3 |
Вібраційна хвороба |
46,7 ± 0,5 |
17,9 ± 0,6 |
49,2 ± 1,1 |
17,1 ± 1,3 |
46,8 ± 0,7 |
18,1 ± 0,5 |
Нейросенсорна приглухуватість |
52,2 ± 0,6 |
21,3 ± 0,8 |
51,1 ± 1,0 |
19,1 ± 1,3 |
53,2 ± 0,3 |
20,6 ± 0,5 |
|
|
|
|
|
|
|
Середній вік хворих професійними патологіями, серед котрих пневмконіоз, хронічний бронхіт, вібраційна хвороба, нейросенсорна приглухуватість, це 51 рік зі стажем роботи близько 18 років [7].