1. Соціальна спрямованість розвитку регіональної економіки.

Дана закономірність зумовлюється дією таких економічних законів: відповідності виробничих відносин рівню розвитку продуктивних сил, підвищення продуктивності праці.

За всіх історичних часів кінцевою метою виробництва було задоволення потреб людини, які постійно зростали. В кожному суспільстві мета виробництва різна. Первіснообщинне суспільство – при низькому рівні знарядь праці, основна мета – боротьба за виживання і забезпечення мінімальних фізіологічних потреб людини.

В капіталістичному суспільстві – одержання максимального прибутку.

В соціалістичному – повне забезпечення потреб людини.

Українське суспільство (трансформоване суспільство): від соціалізму вже відійшло (певною мірою дистанціювалось), а до капіталізму ще остаточно не прийшло. Тому в Україні діють економічні закони і соціалізму і капіталізму.

В Конституції України наша держава проголошена соціальною державою (ст.3) – тобто найвища цінність суспільства – це сама людина. Соціальна спрямованість у розміщенні продуктивних сил передбачає:

• інтенсивний розвиток інфраструктури (особливо в сільській місцевості);

• створення сприятливих умов праці;

• зменшення антропогенного навантаження на територію;

• формування раціональної системи розселення.

2. Закономірність сталого розвитку виробництва – це досягнення збалансованості економічної, соціальної та екологічної складових господарської системи (регіону, країни).

Причини виникнення даної закономірності – це хижацьке використання природних ресурсів, забруднення навколишнього середовища, нераціональне розміщення продуктивних сил. Концепція Сталого розвитку була проголошена на Всесвітній конференції глав держав та урядів у Ріо-де-Женейро в 1992 році.

3. Економічно ефективне розміщення продуктивних сил.

Дана закономірність випливає із економічного закону “економії праці”, який регулює затрати на подолання просторової незбалансованості між районами видобутку сировини, виробництва та споживання продукції. Таким чином, треба зменшувати витрати на подолання територіального розриву між виробництвом і споживачем. Отже, ця закономірність реалізується насамперед через принцип наближення виробництва до джерел сировини, енергії та споживача. Тобто, найбільший ефект досягався шляхом найменших витрат на розміщення об’єкту.

Ефективність – співвідношення ефекту і витрат (це певний дохід, який може бути розрахований як для окремого підприємства так і для цілого регіону).

Звичайно ефективність залежить від багатьох факторів: технічна оснащеність; кваліфікація робітників, але “територіальна складова” в загальному розмірі ефективності досить вагома.

4. Закономірність комплексного розвитку і розміщення продуктивних сил

Дана закономірність є проявом економічного закону «суспільного поділу праці».

Правильна галузева структура господарства обов’язково принесе економію за рахунок зменшення витрат.

5. Закономірність територіального поділу праці.

Закономірність є проявом економічного закону «територіального поділу праці», та закону «суспільного поділу праці».

Проявляється в спеціалізації господарства регіонів на виробництві певних видів продукції і послуг, відповідно до наявних природних і трудових ресурсів, традицій, навичок населення, економіко-географічного положення.