3. Методи теоретичного обґрунтування організації господарства

Метод регіональної економіки – це спосіб пізнання предмета регіональної економіки, за якого регіональна економіка розглядається як частина національної економіки, що саморозвивається на основі дії об’єктивних економічних законів.

Методи, що застосовуються для обґрунтування розміщення виробництва, створені на межі економічних, географічних і математичних наук, а саме:

1. Аналіз статистичних матеріалів аналіз статистичних матеріалів дозволяє вивчати просторово-економічні об’єкти та явища у їхньому взаємозв'язку й динаміці;

2. Картографічний метод -економіко-географічне картографування дає можливість не лише наочно подати локалізацію окремих об'єктів, але й розрахувати ефективність розміщення. Картографічний аналіз території виявляє нові можливості, закономірності.

3. Методи техніко-економічних розрахунків ефективності, розрахунки економічної ефективності – це поєднання кількох методів. Показники ефективності такі: питомі капіталовкладення, працемісткість, фондомісткість, матеріаломісткість, рентабельність, терміни окупності витрат, собівартість продукції, продуктивність праці, виробничі витрати;

4. Методи районного планування, районне планування – це комплексний метод, що застосовується при проектуванні розміщення виробництва на рівні регіону, а не окремого підприємства. Він у свою чергу використовує методи математичного моделювання, картографічний тощо, являючи собою метод аналізу території;

5. Балансовий метод -співвідношення пропорцій запасів і використання ресурсів.

6. Метод економіко-математичного моделювання -використовується для моделювання економічного простору. За його допомогою треба вирішити такі загальні завдання: показати, як характер просторової організації компонентів, особливостей їхнього функціонування формує цілісні територіальні утворення — соціально-економічні комплекси. Будується економіко-математична модель, яка, до певної міри, відповідає оригіналу. Результати, одержані під час вивчення моделі, переносяться на реальний план.

7. Лекція 2 - закономірності, принципи і фактори формування економіки регіонів

Питання лекції:

1. Закономірності розміщення продуктивних сил і формування економіки регіонів.

2. Принципи розміщення продуктивних сил і формування економіки регіонів.

Література: [1, с.17-21; 3, с.60-80; 4, с. 21-31; 5, с.23-29]

1. Закономірності розміщення продуктивних сил і формування економіки регіонів

Розміщення продуктивних сил і функціонування регіональної економіки визначається дією загальних і специфічних економічних законів.

• загальні закони, які діють упродовж всього існування людства (закон відтворення; закон економії часу; закон відповідності виробничих відносин рівню розвитку продуктивних сил тощо);

• специфічні закони, які визначають економічний розвиток суспільства в межах певних історичних епох (закон вартості; закон попиту і пропозиції; закон грошового обігу тощо)

Сучасна територіальна організація продуктивних сил України сформувалась під впливом економічних законів планової економіки. Перехід до ринкової економіки потребує певних змін в теорії розміщення продуктивних сил .

Закономірність – це прояв дії закону, результат дії якихось чинників, процесів тощо; причинно-наслідкові зв’язки.

Закономірність розміщення продуктивних сил – це своєрідність розміщення виробництва на території країни (регіону). Це закони територіальної організації господарства.

Кожен регіон (країна) має свої закономірності у розміщенні продуктивних сил:

• виробництво залежить від природних умов і ресурсів регіону;

• від регіональних відмінностей у заселенні і наявності трудових ресурсів.

А вже від цього залежить і галузева і територіальна структура господарства.

Основні закономірності формування регіональної економіки: